Нотація мови

Об'єктно-орієнтований підхід. Характеристики об'єктно-орієнтованих мов

Rational Objectory Process - модель життєвого циклу (методологія об'єктно-орієнтованого програмування)

Відомо, що об'єктно-орієнтоване проектування програмного забезпечення стало результатом появи об'єктно-орієнтованого програмування (ТОП), т. е. застосування нової методології, як завжди, почалося з етапу кодування. Ранні стадії опису предметної області і розробки архітектури системи не підтримувалися, перші варіанти використання об'єктно-орієнтованої методології більшою мірою були чистим повторенням принципів ТОП. Такі питання, як декомпозиція предметної області, специфікація вимог, інтерфейс користувача, не розглядалися, проте успіхи об'єктно-орієнтованого програмування змусили розповсюдити нову технологію на увесь життєвий цикл ПО. В результаті усі переваги підходу застосовуються не лише в процесі кодування, але і на більше ранніх етапах. Таким чином, були визначені основні компоненти методології:

модель життєвого циклу;

дії;

Життєвий цикл UML (Rational Objectory Process)

Фірма Rational Software, що розробила мову UML, запропонувала також і свою модель ЖЦ, яка називається Rational Objectory Process (ROP). Зазначена технологія прямого перекладу не має, оскільки rational в даному випадку вживається в значенні "раціональний" і як назва фірми одночасно, по-друге, слова objectory в англійській мові не існує, його лингвообразование аналогічно слову repository (накопичувач).

Перерахуємо основні властивості ROP -технологии.

Rational Objectory Process - ітеративний процес, протягом якого відбувається послідовне уточнення результатів.

Rational Objectory Process спрямований саме на створення моделей, а не на розробку яких-небудь інших елементів проекту (наприклад, текстових документів).

Дії Rational Objectory Process визначаються в першу чергу блоками використання(мал. 2.8).

Rational Objectory Process розбитий на цикли, кожен з яких, у свою чергу, складається з чотирьох фаз:

• початкова стадія (Inception);

• розробка (Elaboration);

• конструювання (Construction);

• введення в експлуатацію (Transition).

Результатом роботи кожного такого циклу є своя версія програмної системи.

Кожна стадія завершується в чітко певній контрольній точці (milestone). У цей момент часу повинні досягатися важливі результати і прийматися критично важливі рішення про подальшу розробку.

Початкова стадія може приймати безліч різних форм. Для великих проектів - це усебічне вивчення усіх можливостей реалізації упродовж декількох місяців. Тут же виробляється бізнес-план проекту, визначається його вартість, зразковий дохід, а також обмеження ресурсів - іншими словами, виконується деякий початковий аналіз оцінки проекту.

Закінченням початкового етапу можуть служити наступні результаты.

• початковий проектний словник термінів;

• загальний опис системи - основні вимоги до проекту, його характеристики і обмеження;

• початкова модель варіантів використання;

• початковий бізнес-план;

• план проекту, що відбиває стадії і ітерації;

• один або декілька прототипів.

На стадії розробки виявляються детальніші вимоги до системи, виконується високорівневий аналіз предметної області і проектування базової архітектури системи, створюється план конструювання і усуваються найбільш ризиковані елементи проекту.

Найважливішим результатом стадії розробки є опис базової архітектури майбутньої системи. Ця архітектура включає:

• модель предметної області, яка служить відправним пунктом для формування основних абстракцій предметної області;

• технологічну платформу, що визначає основні елементи технології реалізації системи і їх взаємодію.

Стадія розробки займає приблизно п'яту частину часу створення проекту, результатом якої є:

• оцінка часу реалізації кожного варіанту використання;

• ідентифікація усіх найбільш серйозних ризиків і можливості їх ліквідації.

Суть стадії конструювання полягає у визначенні послідовності ітерацій конструювання і варіантів використання, що реалізовуються на кожній ітерації, які є одночасно інкрементними і такими, що повторюються.

При цьому необхідно відмітити наступне:

• ітерації є інкрементними відповідно до виконуваної функції. Кожна ітерація додає чергові конструкції до варіантів використання, реалізованих під час попередніх ітерацій;

• ітерації є такими, що повторюються по відношенню до коду, що розробляється. На кожній ітерації деяка частина.

Література

37. Зелковиц М., Шоу А., Гэннон Дж. Принципы разработки программного обеспечения: Пер. с англ.— М.: Мир, 1982 — 368 с., ил.

38. Іващук В.В. Курс лекцій «Засоби мультимедіа в нових інформаційних технологіях» Національний університет харчових технологій.-К.: НУХТ, 2011. – 77 с.

39. Когутяк М.І., Дранчук М.М., Когуч Я.Р., Шавранський М.В., Лещій Р.М. Автоматизація неперервних технологічних процесів в нафтовій та газовій промисловості: Навчальний посібник.–Івано-Франківськ: Факел, 2006.–385с.

40. Конспект лекцій з дисципліни “Системи технологій”: к. т. н., доц. Фесенко М.С. Алчевськ ДонДТУ 2006, 70 стр.

41. Кухнюк Н.В., викладач Технічного коледжу. Інтерактивний комплекс. з дисципліни “Автоматизація технологічних процесів”. 2008, 227 ст.

42. Ларман Крэг. Применение UML и шаблонов проектирования. 2-е издание.: Пер. с англ. – М. Вильямс, 2004-624 с.:ил.

43. Проць, О.А. Данилюк, Т.Б. Лобур. Автоматизація неперервних технологічних процесів. Навчальний посібник для технічних спеціальностей вищих навчальних закладів. – Тернопіль: ТДТУ ім. І.Пулюя, 2008. – 239 с.

44. С.В.Шаповал, Н.Г.Морковська. Конспект лекцій з курсу „Системи технологій” Харків. ХНАМГ, 2005.- 70 с.

45. Microsoft Corporation Принципы проектирования и разработки программного обеспечения. Учебный курс MCSD/Пер. с англ. -2-е издание. Русская Редакция, 2002 – 736 стр., ил.

46. Гагарина Л. Г., Кокорева Е. В., Виснадул Б. Д. Технология разработки программного обеспечения: учебное пособие / под ред. Л. Г Гагариной. — М.: ИД «ФОРУМ»: ИНФРА-М, 2008. — 400 с.: ил. — (Высшее образование).

47. Галіцин В.К., Сидоренко Ю.Т., Потапенко С.Д. Технологія програмування і створення програмних продуктів: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2009. — 372 с.

48. Гужва В. М. Інформаційні системи і технології на підприємствах: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2001. — 400 c.

Дата добавления: 2014-01-04