Особливості проектування інформаційних систем

Етап проектування дає відповідь на питання: «Як (яким чином) система задовольнятиме вимоги, що ставляться до неї?. Завданням цього етапу є дослідження структури системи і логічних взаємозв’язків її елементів, причому тут не зачіпаються питання, по­в’язані з реалізацією на конкретній платформі. Проектування розглядається як ітераційний процес отримання логічної моделі системи разом зі строго сформульованими цілями, поставленими перед нею, а також написання специфікацій фізичної системи, що задовольняє ці вимоги. Цей етап звичайно поділяють на два підетапи:

а) проектування архітектури системи, що включає розробку структури та інтерфейсів компонентів, узгодження функцій і технічних вимог до компонентів, методів і стандартів проектування;

б) детальне проектування, яке передбачає розробку специфікацій кожного компонента, інтерфейсів між компонентами, розробку вимог до тестів і плану інтеграції компонентів.

Іншими словами, проектування є етапом ЖЦ, на якому визначається, як слід реалізовувати вимоги до АІСУП, що породжені й зафіксовані на етапі аналізу. В результаті повинна бути побудована модель реалізації, що демонструє, як система задовольнятиме пред’явлені до неї вимоги (без технічних подробиць). Фактич­но модель реалізації є розвитком і уточненням моделі вимог, а саме проектування є мостом між аналізом і реалізацією.

Реалізація (програмування / адаптація).

Наетапі реалізації здійснюється створення системи як комплексу програмно-апаратних засобів, починаючи з проектування і створення телекомунікаційної інфраструктури і завершуючи розробкою та інсталяцією додатків. Зараз існує обширна література, в якій досить докладно розглянуті всі ці процеси, включаючи сучасні методи генерації коду прикладних систем, що використовуються. Тому в цьому підручникові питання реалізації не розглядається.

Тестування і налагодження.

Коректність АІСУП є її найважливішою властивістю і,без сумніву, головним предметом турботи розробників. У ідеальному випадку під коректністю АІСУП мають на увазі відсутність у ній помилок. Однак для більшості складних програмних продуктів досягти цього неможливо — «у кожній програмі міститься принаймні одна помилка». Тому під «коректним» зазвичай розуміють програмний продукт, що працює відповідно до пред’явлених до нього вимог, іншими словами — продукт, для якого поки ще не знайдені такі умови, в яких він виявиться непрацездатним.

Література

97. Зелковиц М., Шоу А., Гэннон Дж. Принципы разработки программного обеспечения: Пер. с англ.— М.: Мир, 1982 — 368 с., ил.

98. Іващук В.В. Курс лекцій «Засоби мультимедіа в нових інформаційних технологіях» Національний університет харчових технологій.-К.: НУХТ, 2011. – 77 с.

99. Когутяк М.І., Дранчук М.М., Когуч Я.Р., Шавранський М.В., Лещій Р.М. Автоматизація неперервних технологічних процесів в нафтовій та газовій промисловості: Навчальний посібник.–Івано-Франківськ: Факел, 2006.–385с.

100.Конспект лекцій з дисципліни “Системи технологій”: к. т. н., доц. Фесенко М.С. Алчевськ ДонДТУ 2006, 70 стр.

101.Кухнюк Н.В., викладач Технічного коледжу. Інтерактивний комплекс. з дисципліни “Автоматизація технологічних процесів”. 2008, 227 ст.

102.Ларман Крэг. Применение UML и шаблонов проектирования. 2-е издание.: Пер. с англ. – М. Вильямс, 2004-624 с.:ил.

103.Проць, О.А. Данилюк, Т.Б. Лобур. Автоматизація неперервних технологічних процесів. Навчальний посібник для технічних спеціальностей вищих навчальних закладів. – Тернопіль: ТДТУ ім. І.Пулюя, 2008. – 239 с.

104.С.В.Шаповал, Н.Г.Морковська. Конспект лекцій з курсу „Системи технологій” Харків. ХНАМГ, 2005.- 70 с.

105.Microsoft Corporation Принципы проектирования и разработки программного обеспечения. Учебный курс MCSD/Пер. с англ. -2-е издание. Русская Редакция, 2002 – 736 стр., ил.

106.Гагарина Л. Г., Кокорева Е. В., Виснадул Б. Д. Технология разработки программного обеспечения: учебное пособие / под ред. Л. Г Гагариной. — М.: ИД «ФОРУМ»: ИНФРА-М, 2008. — 400 с.: ил. — (Высшее образование).

107.Галіцин В.К., Сидоренко Ю.Т., Потапенко С.Д. Технологія програмування і створення програмних продуктів: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2009. — 372 с.

108.Гужва В. М. Інформаційні системи і технології на підприємствах: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2001. — 400 c.

Дата добавления: 2014-01-04