Завдання 7

Е.Дюркгейм

Завдання 6.

Завдання 5.

Завдання 4.

Завдання 3.

Завдання 2.

Завдання 1.

Наведені нижче категорії існують тільки за ринкових умов, чи можуть існувати і при соціалізмі? Аргументуйте.

1. Споживачі – широкі прошарки населення, що купують товари та приймають послуги для особистого користування.

2. Виробники – індивідуальні чи колективні суб’єкти, що виготовляють товари чи надають послуги.

Чому та яким чином співвідношення чоловіків та жінок у статевовіковій структурі може залежати від структури виробництва та соціального складу населення в даному регіоні країни? Дайте розгорнуту відповідь.

Які з наведених нижче соціальних груп можуть виконувати тільки роль виробника?

Солдати, купці, офіціанти, робочі, бармени, роздрібні покупці, рантьє, лісоруби, книжкові торговці, водії автобусів, вчителі, кіллери, лицарі, сантехніки, таксисти, соціологи, машиністки, програмісти, проститутки, наркомани, міліціонери, городяни, молодь, жінки, цигани, інваліди, музиканти, монахи, дилери, скарбники, офіцери, ветерани війни, психічнохворі, перукарі.

Як Ви розумієте наведений нижче вираз?

«Отримані в експерименті дані свідчать про те, що кооперативна міжгрупова взаємодія призводить до того, що учасники дещо знижують рівень складності та ризику завдання, тоді як конкурентна взаємодія, навпаки, істотно збільшує її». (Агєєв В.С.)

Назвіть соціальні групи та спільноти, до яких Ви належите. Які об’єктивні та суб’єктивні ознаки про це свідчать? Як ця належність до групи визначає Ваші інтереси, направляє Ваші дії, обмежує Ваші можливості?

Прочитайте фрагмент тексту та дайте відповідь на запитання для роздумів.

Суспільство - це наймогутніший фокус фізичних і моральних сил, який тільки існує у світі. Ніде в природі не зустрічається такої різноманітності матеріалів, зосереджених у такій мірі. Не дивно, тому що з суспільства виділяється своєрідне життя, яке реагує на елементи, що його складають, перетворює їх та піднімає до вищої форми існування.

Дюркгейм Э. Социология и теория познания // Социология и психология. СПб., 1914.

Запитання для роздумів

1. Про яку якість суспільства, на Вашу думку, говорить Е.Дюркгейм?

Прочитайте фрагмент тексту та дайте відповідь на запитання для роздумів.

Е.Шілз

Говорячи про американське суспільство, англійське суспільство, про арабські та африканські суспільства, ми, звичайно, маємо на увазі щось зовсім відмінне від добровільної асоціації, як кооперативне суспільство, або дискусійне суспільство, або спілку з охорони пам'ятників давнини. Не маємо ми при цьому на увазі і «суспільства» багатих, красивих, впливових та елегантно вдягнутих людей... Ні, ми маємо на увазі щось «більш глибоке», більш постійне, більш вкорінене у конститутивних якостях людського існування; ми маємо щось менш приватне у своїх цілях, менш штучне за своїм походженням, менш розраховане у своїх діях, менш тривіальне, менш поверхове. Адже такі якості як глибина, ґрунтовність, постійність та серйозність, властиві сім'ям, громадам, селам - всім тим способам організації життя, які соціологи називають «первинними співтовариствами». Однак ці останні могли би бути названі суспільствами тільки при наявності особливих умов.

Що ж входить до складу суспільства? Як ми вже зазначали, найбільш диференційовані з них складаються не тільки з сімей та родинних груп, а також з асоціацій, союзів, фірм та ферм, шкіл та університетів, армій, церков та сект, партій та численних інших корпоративних органів або організацій, які у свою чергу, мають межі, що визначають коло членів, над якими відповідні корпоративні влади - батьки, керівники, голови і т.п. - здійснюють певною мірою контроль. Сюди ж входять також системи, формально та неформально організовані за територіальною ознакою - громади, села, округи, міста, райони - при тому всі вони також мають певні риси суспільства. Далі, сюди входять неорганізовані сукупності людей всередині суспільства - соціальні класи або верстви, заняття, професії, релігії, мовні групи, які володіють культурою, що в більшій мірі притаманна тим, хто має певний статус або займає певну позицію.

Отже, ми переконались у тому, що суспільство - це не просто сукупність людей, що об'єдналися, первинних та культурних колективів, що взаємодіють та обмінюються послугами одне з одним. Всі ці колективи утворюють суспільство в силу свого існування під спільною владою, яка здійснює свій контроль над територією, позначеною кордонами, підтримує і насаджує більш-менш спільну культуру. Саме ці чинники перетворюють сукупність відносно спеціалізованих корпоративних та культурних колективів у суспільство. Головними чинниками, що створюють та охороняють суспільство, є центральна влада, угода та територіальна цілісність.

Всі людські колективи мають тенденцію до замикання, забезпечуючи свою самостійність. Вони намагаються за допомогою своєї влади створити та підтримувати певну індивідуальність, встановлювати свої кордони та захистити свою цілісність. Вони намагаються зберегти свою чисельність та запобігти витоку членів. У дуже багатьох з таких колективів ця тенденція виражена досить слабо, тому що їх члени, що вступають до них з обмеженими та спеціальними цілями, не дозволяють, аби домагання колективу набували занадто настирливого характеру. Крім того, у великих суспільствах плюралістичного типу люди є членами багатьох колективів, що виявляють конкурентні та суперечливі вимоги на їх час, лояльність та поступ, які ніяк не можуть бути задоволені одночасно. Задоволення вимог одного колективу практично завжди веде за собою відмову задовольнити вимоги інших.. Одна з головних рис історичного розвитку, або еволюції, полягає у руйнуванні деяких визначальних основ замкнутості.

Шилз Э. Общество и общества: макросоциологический город

// Американская социология. - М.,1972.

Запитання для роздумів

1. Які ознаки суспільства аналізує Е.Шілз?

2. Які умови необхідні, щоб село можна було назвати суспільством?

Дата добавления: 2014-01-04