Стратегічне планування

Стратегічне планування полягає у розробці стратегій. У свою чергу, стратегія — це всебічний комплексний план, призначений для забезпечення здійснення місії організації та досягнення її цілей.

Стратегічне планування згідно з позицією американського дослідника Пітера Лоранже включає: 1) розподіл ресурсів (фондів, технологій, досвіду, управлінських талантів тощо); 2) адаптацію до зовнішнього середовища — поліпшення взаємин з оточенням; 3) внутрішню координацію — відображення сильних і слабких сторін діяльності організації; 4) усвідомлення організаційних стратегій — формування організації, яка буде спроможна вчитися на минулих стратегічних рішеннях.

Найбільш прикладне значення має схема процесу стратегічного планування, запропонована Месконом, Альбертом та Хедоурі (рисунок 3.1).

Рисунок 3.1 - Схематична модель стратегічного планування

Слід зазначити, що дві останні ланки моделі відображають процеси планування реалізації стратегії. Стратегія планування здійснюється у невеликому плановому відділі (близько 6 чол.) і приймається на нарадах вищого керівництва один раз на рік.

Розглянемо складові процесу стратегічного планування.

Місія — це чітко виражена причина існування організації (основний вид діяльності, якою буде займатись організація). Наприклад, місія автомобільної фірми, яку заснував Генрі Форд, — забезпечити людей дешевим транспортом. У колишньому Радянському Союзі таку місію визначало для себе ВО “Авто ВАЗ”.

Цілі організації формуються згідно з рисунок 3.2.

При формуванні системи цілей слід пам'ятати, що вони повинні бути:

— конкретними й підлягати вимірюванню;

— різної тривалості: довготерміновими — 5 років, середньо-терміновими — 1—5 років, короткотерміновими — до 1 року;

— такими, які можна досягнути;

— такими, які побудовані на принципах взаємного доповнення. Розробка планів забезпечення досягнення цілей є функцією реалізації стратегій.

Вибір місії організації

Короткотермінових

Середньотермінових

Довготермінових

Формування цілей організації

Рисунок 3.2 - Схема формування цілей організації

Управлінське дослідження сильних та слабких сторін здійснюють у напрямі вивчення стану фінансів, обліку, нормування та оплати праці, виробництва; культури (образу) організації, використання робочої сили, а також позиції організації на ринку (маркетингові дослідження).

Аналіз стратегічних альтернатив базується на оцінці чотирьох можливих для організації варіантів:

— обмеженому зростанні (цілі встановлюються від досягнутого);

— зростанні (рівень цілей перевищує рівень попередніх показників);

— скороченні (ліквідація, відмова від зайвого, переорієнтація);

— поєднанні попередніх варіантів.

Найчастіше організації використовують перший варіант, хоча великою популярністю відзначається і другий.

Останній етап стратегічного планування завершується вибором стратегії, що доцільно здійснювати на основі оцінки таких факторів:

— рівень ризику;

— вплив минулих стратегій;

— вплив власників;

— залежність від фактора часу.

Слід пам'ятати про те, що кінцевим результатом стратегічного планування будуть конкретні рішення та показники (рівень прибутків, обсяг реалізації, розмір витрат тощо).

Дата добавления: 2014-01-04