Витоки української культури (текст у розробці)

Первісні форми релігійних вірувань, їх специфіка та особливості.

Неолітична революція та культура раннього землеробства. Первісна писемність.

ДОБРОСОВІСНО ДООПРАЦЮЙТЕ САМОСТІЙНО

Загальна характеристика первісної епохи. Культура збирання та полювання. Виникнення мистецтва (для повторення).

ВИТОКИ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

КУЛЬТУРА ПЕРВІСНОГО СУСПІЛЬСТВА

1. Походження культури безпосередньо пов’язане з походженням людства, яке, за твердженням деяких сучасних вчених, виникло близько двох мільйонів років тому. В наш час існує чимала кількість наукових гіпотез щодо появи й розвитку людини, але всі вони не можуть вважатися остаточними, оскільки кожній з них бракує фактичного підґрунтя.

Первісна доба людської культури сягає тих часів, коли з’являється «Homo sapiens» або «людина розумна» (яку за місцем першої знахідки її кісток у печері Кроманьйон (Франція) називають кроманьйонцем), як окремий вид живих істот. Тривалість первісної доби в історії різних народів має свої часові варіації. Вони відповідають появі в кожного з окремих народів перших цивілізацій, тобто тривають приблизно до IV-І тис. до н.е. Приблизно V тисяч років тому серед величезного моря первісних суспільств і архаїчних культур з’являються перші суспільства – цивілізації. Дві перші цивілізації виникли приблизно одночасно (на межі ІV і ІІІ тис. до н.е.) на Близькому Сході (Шумер) і в Північній Африці (Стародавній Єгипет), третя – в Південній Азії (індійська цивілізація) в ІІІ тис. до н.е., четвертий і п’ятий цивілізаційний центри – відповідно в Китаї та в басейні Егейського моря (в ІІ тис. до н.е.).

Чи є в нас підстави зводити нездоланні мури між сучасною культурою та культурою первісного суспільства? Адже саме в первісному суспільстві беруть свій початок і наука, і релігія, і мистецтво, і такі важливі інститути, як сім’я, право та ін. Те спільне, що й досі можна знайти між будь-якими народами сучасного світу, хоча б вони й належали до різних культурних систем, те, що ми звикли називати загальнолюдськими цінностями, було закладено саме в первісну епоху, через яку пройшли всі етноси нашої планети.

Первісне суспільство було найтривалішим в історії людства. Усю цю історію археологи поділили на три віки: кам’яний, бронзовий та залізний. Кожна епоха отримала назву згідно з уявленням науковців про поступову зміну первісних технологій виробництва і відповідних їм матеріалів, з яких виготовлялися відомі з археологічних розкопок основні знаряддя праці наших предків. Найдовший з трьох віків – кам’яний. У свою чергу він розподіляється на три доби: стародавній кам’яний вік, або палеоліт (1,5 млн. років - ХIV тис. років тому), середній кам’яний вік, або мезоліт (ХІІ – VІІІ тис. до н.е.) та новий кам’яний вік, або неоліт (VІІІ - ІV тис. до н.е.). Інколи вживається термін енеоліт, щоб позначити перехідний кам’яний вік, тобто таку добу неоліту, коли поруч із кам’яними знаряддями праці використовувалися і знаряддя з міді (V - ІІІ тис. до н.е.). Приблизні ж хронологічні межі бронзового віку обіймають ІІІ – поч. І тис. до н.е. А з І тис. до н.е. почався залізний вік, який триває до цього часу.

Початковою формою організації суспільства при палеоліті було так зване первісне стадо, або праобщина. Це був дуже довгий період існування людства, коли людина поволі почала виділятися з тваринного світу, поступово накопичуючи навички виготовлення та застосування знарядь праці. Ці знаряддя, що з’явилися наприкінці палеоліту, були дуже примітивними: ручні рубила з кременю або іншого загостреного каменю, різноманітні скребла, палки-копачки та ін. Їх використовували під час полювання та ловлі риби, для видобування їстівних коренів рослин тощо. Людина тієї доби вже володіла вогнем, який виконував дуже важливі функції в її житті.

Дата добавления: 2014-01-04