Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

На які підпр-во може впливати які не залежать від підприємства


РЕЗЮМЕ

Ø Альтернативні теорії макроекономічного регулювання не знижують значення кейнсіанської теорії, а доповнюють її, поглиблюючи уявлення про складний механізм функціонування економіки.

Досвід показує, що замало орієнтуватися лише на кейнсіанську теорію, згідно якої фіскальні засоби є головними, а гроші відіграють другорядну роль.

Також помилково віддавати перевагу тільки монетаристській теорії, за якою вирішальну роль мають гроші.

Ø Світова практика засвідчує, що найбільший ефект в процесі державного регулювання економіки досягається при раціональному поєднанні фіскальної та грошово-кредитної політики.

Є сенс в теорії економіки пропозиції, відповідно до якої ціни, зайнятість і безробіття залежать не просто від розміру сукупного попиту, а від його співвідношення із сукупною пропозицією. Застосовуючи фіскальні засоби впливу на сукупний попит, держава не повинна залишати поза увагою сукупну пропозицію. В умовах стагфляції сукупна пропозиція має бути пріоритетом державного регулювання економіки.

Вважати теорію раціональних очікувань повністю відірваною від життя також помилково: не можна ігнорувати гіпотетичну, але в певних країнах реально припустиму здатність економічних суб’єктів до антиципації (сприйняття) і кумулятивного впливу на перебіг економічних процесів.

 

Отже кожна з альтернативних теорій має право на існування за певних макроекономічних умов, і вони можуть доповнювати одна одну.

 

 

Тема 10. ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ ТА ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК

Економічне зростання (синонім –ріст)- це збільшення виробництва реаль­ного ВНП в умовах повної зайнятості та стабільного рівня цін. Економічне зростання дозволяє подолати обмеженість ресурсів і, отже, розширити можливості економіки задовольняти потреби товариства. Значення економічного зростання полягає у більш повному задоволенні потреб населення; розширенні можливостей вирішення соціальних проблем (освіта, здоров'я, культура, наука, спорт тощо).

Економічний ріст вимірюється двома засобами: а/ збільшенням реального ВНП і б/ ростом його обсягу на душу населення за визначений період часу.

Фактори економічного росту (тобто, за рахунок чого можна збільшити виробництво) поділяють на три групи:

1. фактори пропозиції (природні ресурси, трудові ресурси, обсяг основного капіталу, технологія);

2. фактори попиту (рівень сукупних витрат) і

3. фактор розподілу (ефективне використання ресурсів).

Провідне місце займають фактори пропозиції. Тому на графіку економічний ріст відображається зсу-вом кривої пропозиції вправо. Збільшення ВНП можна досягти: а/ і нарощуванням ресурсів, і б/під-вищенням ефективності їх використання. Перше потребує розширення екстенсивних факторів росту пропозиції (тобто обсягу ресурсів), друге на перший план висуває інтенсивні фактори його розширен-ня. В даний час у розвинутих країнах першорядну роль економічного росту грають інтенсивні фак-тори - технічний прогрес, організація і управління виробництвом, загальна освіта, фахова підготовка



 

Над пошуком можливостей економічного зростання останні десятиріччя “б’ються” вчені-економісти. Різні школи по своєму бачать такі шляхи.

 

 


Математично залежність екон. зростання від визначаючих факторів показується формулами. Най- більш відомі виробничі функції:Кобба-Дугласа, Р.Солоу, Б.Уолта, Е.Денісона, Дж.Міда, В.Свена (це прізвища їх обгрунтовувачів).


Сучасний економіст Ян Тінберген (Нобелевський лауреат): його теорія економічних циклів об’єднала теорії економічного зростання, що базувалися на ідеї виробничої функції. “Саморегулювання залежить від стану та співвідношення факторів і фаз циклу: посилюється під час оновлення факторів виробництва і послаблюється, коли фактори “старіють”.

 

ВНП можна розглядати як добуток трудовитрат та продуктивності праці. Ріст трудовитрат - це екстенсивний шлях. Для кожної країни трудовитрати пропорційні залученим трудовим ресурсам, кількість яких знаходить­ся під впливом двох протилежних тенденцій: а) зростання чисельності населення збільшує чисельність робочої сили; б) зростання багатства суспільства зменшує чисельність ба­жаючих працювати (діти, пенсіонери, рантьє, домогоспо­дарки тощо), а також залежить від тривалості робочого дня. Ріст продуктивності праці - це інтенсивний шлях.Він зале­жить від наступних факторів: а) технічний прогрес, тобто нові методи поєднання праці, капіталу та землі; б) збільшення капіталу - заміна ручної праці уречевленою (тобто людей машинами); в) освіта та професійна підготовка; г) організація та розміщення виробництва; д) ефективний менеджмент, стимулювання творчої і продуктивної праці.

Таким чином, якщо збільшення ВВП відбувається внаслідок тільки збільшення кількості ресурсів виробництва, то це буде економічний ріст або зростання.

Якщо ж ВВП росте завдяки і інтенсивній складовій (більш продуктивне обладнання, більш фахові робітники, ефективніший менеджмент тощо), то це буде економічний розвиток.

 

 
 
- політичні - урядові правила - соціальні - наявність сировини, - економічні комунікацій, транспорту


ФАКТОРИ ПРОДУКТИВНОСТІ (ФП)

З позиції підприємства вони поділяються на

       
   
 
 


а/“твердіб/“м’які”

Людські ресурси Організація Управління
Сировина Технологія + Устаткування Сама продукція  
На рівні країни ФП діляться на три групи:

1.матеріально-технічні ( ! інновації)

 

нагромадження капіталізація рівень прогресивності основних фондів

Екстенсивні(кількісні)і інтенсивні (якісні) можливості підвищення продуктивності

Загалом по Україні рівень зношення осн-х виробничих фондів > 40% (в промисловості ~50%, в будівництві ~ 60%)

Фондоозброєність = вартість осн-х фондів / чисельність працівників

Фондовіддача = річний обсяг продукції / балансова вартість осн-х фондів (!без урахування зносу)

 

2. організаційно-економічні: головне – це удосконалення організації і управління виробництвом +

загальне стратегічне управління

3. соціально-психологічні: професійний рівень кадрів, соціально-психологічна атмосфера в колективі,

мотивація, згуртованість, конкурентноздатність, невпинний розвиток

 

Економічне зростання супроводжується не тільки позитивними, але і негативними наслідками, зокрема:

1. Забруднення навколишнього середовища внаслідок збіль­шення використання ресурсів, що веде до збільшення відходів.

2. Збереження і поглиблення різниці в доходах різних груп населення, тому що структура доходів суспільства не змінюється, а, крім того, зростає державний борг і проценти по ньому ідуть багатим людям.

3. Погіршення умов праці, зменшення задоволення від неї (впровадження поточних технологій, монотонність праці, зростання структурного безробіття, добровільне продовження робочого дня з метою отримання більшого доходу).

4. Відхід від загальнолюдських цінностей, адже посилюється конкуренція між людьми і посилюється тяжіння до матеріальних благ.

 

З другого боку, при економічному зростанні збільшується ВНП, за рахунок чого збільшуються можливості сус­пільства до усунення негативних наслідків.

 

Серед прихильників економічного зростання існують розбіжності щодо варіантів участі держави в його стимулюванні і регулюванні:

І/ кейнсіанська теорія - стимулювання в першу чергу сукуп­ного попиту через грошово-кредитну політику, фіскальна політика займає підпорядковане місце;

2/ монетаристи - держава не повинна втручатись в економіку, лише забезпечувати приріст громової маси на рівні приросту ВНП;

З/ теорія раціональних очікувань - держава не повинна втруча­тися, економіка сама вийде на потрібний рівень;

4/ теорія економіки пропозиції - держава повинна зменшити або зовсім відмінити податки на виробництво, працю, заощадження /нато­мість запровадити паушальний або майновий податки/.

Це збільшить зао­щадження та інвестиції.

 

Сучасна теорія “стійкого економічного розвитку” (sustainability). Її ідея полягає в пошуку відповіді на питання: яким чином досягати стабільного економічного зростання, не завдаючи шкоди природі, по перше, і шукаючи нові відновлювальні джерела ресурсів/енергії, щоб за багато років не вичерпати ті, які є. Тобто, щоб не залишити нащадків без джерел.

 

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Монетарне | Тема 2. История России в IX- XIII вв

Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 186; Нарушение авторских прав?


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Рекомендуемые страницы:

Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2020) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.006 сек.