Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Відчуження - це позбавлення суб'єкта права на володіння і розпорядження тим чи іншим об'єктом власності


Одночасно з привласненням блага відбувається його відчуження.

Привласнення - це повна економічна влада суб'єкта над об'єктами і повна відповідальність суб'єкта за результати їх використання.

Відносини привласнення засобів виробництва та його результатів - основа відносин власності. Привласнення вказує, кому належать блага (об'єкти), як вони розподіляються і з якою метою використовуються.

Відносини власності - відносини між людьми, пов'язані з майновими правами володіння, розпорядження, управління, використання і присвоєння як засобів виробництва, так і результатів їх використання.

Власність в економічному розумінні - це відносини між людьми з приводу привласнення засобів виробництва та матеріальних благ.

Фундаментом усієї системи економічних відносин є відносини власності.

Привласнення - двоєдиний процес, який полягає насамперед в тому, що суспільство відвойовує у природи певні блага і перетворює їх на свою користь. Однак акт привласнення цим не закінчується. Його продовженням служить розподіл відвойованих у природи благ між членами суспільства, причому цей процес здійснюється одночасно. Виробництво матеріальних благ є змістом процесу привласнення і завжди носить суспільний характер. Без виробництва не може бути привласнення, оскільки неможливо привласнити те, що не вироблено, чого не існує в природі. Привласнення включає в себе наступний після виробництва розподіл вироблених суспільством матеріальних благ між окремими особами, групами осіб, класами чи всім суспільством. Проходить він як в формі безпосереднього розподілу, так і в формі обміну продукцією і товарами між виробниками і споживачами.

Таким чином, власність охоплює весь неперервний процес, який нерозривно пов'язаний з виробництвом, розподілом, обміном та споживанням матеріальних благ та послуг. Взаємодія всіх цих елементів названого процесу утворює історично визначену форму привласнення, сукупність відносин власності, а точніше, форми реалізації відносин власності в діяльності людей.

Привласнити можна тільки те, що відчужується. Привласнення об'єкта власності одним суб'єктом є одночасним моментом відчуження його для іншого суб'єкта. Якщо один суб'єкт заявив, що "це моє", це все одно, що він сказав іншим суб'єктам "це не ваше". Власність в дії - це процес її реалізації в економічній і цивільній сферах, в життєдіяльності в цілому. Процес реалізації відносин власності включає два взаємопов'язані і взаємозумовлені аспекти: результативність руху власності та постійне відтворення умов і факторів її розвитку.

Процеси привласнення і відчуження - це дві діалектичні сторони сутнісних відносин власності. Протиріччя в системі "привласнення - відчуження" є внутрішнім джерелом саморозвитку відносин власності. Саме в цьому полягає могутній позитивний заряд цього діалектичного зв'язку.



Отже, економічна сутність власності розкривається і реалізується в площині взаємодії "людина - людина".

Відносини власності утворюють певну систему, що містить у собі три види відносин:

- відносини з приводу привласнення об’єктів власності;

- відносини з приводу економічних форм реалізації об’єктів власності ( тобто одержання від них доходу);

- відносини з приводу господарського використання об’єктів власності.

 

 

 

Економічна власність має кількісну та якісну сторони.

Кількісна сторона - означає певну сукупність матеріальних благ, різноманітних об'єктів власності (засобів праці, предметів праці, робочої сили, предметів споживання, цінних паперів, грошей тощо), в тому числі об'єктів інтелектуальної власності (патентів, ліцензій та ін.). Це матеріально-речовинна власність, фактично - об'єкти власності.

Якісна сторона - виражає систему виробничих відносин між людьми з приводу привласнення об'єктів власності в усіх сферах суспільного відтворення.

Якісний аспект характеризується сферою виробництва, обміну, розподілу, споживання.

Сфера виробництва - зростання та падіння масштабів виробництва; спрощення структури виробництва; заміна імпорту продукцією власного виробництва.

Сфера обміну - еквівалентність обміну; інфляція; бартер; взаємозаліки; натуралізація виробництва (згортання господарчих зв'язків, кооперації та спеціалізації).

Сфера розподілу - диференціація за галузями і регіонами - розподіл; диференціація доходів за різними групами населення; використання імпортних поставок.

Сфера споживання - платоспроможність та заборгованість населення, підприємств, держави; зміна норм споживання, нормування споживання; зміна структури споживання.

Власність в економічному значенні і є історично визначена суспільна форма привласнення матеріальних благ і, насамперед, засобів виробництва. Зміст економічних відносин власності як стану привласнення приналежності матеріальних благ певним особам полягає в їх можливості використати таке майно незалежно від будь-чиєї волі, виключно за своїм бажанням, усуваючи від нього всіх інших осіб чи допускаючи до власних матеріальних благ, знову-таки, за своїм бажанням. Можна сказати, що мова йде про встановлення власником повного господарського відання над майном, яке йому належить. Правові форми реалізації відносин власності, правове оформлення чи регулювання відносин власності складається з таких норм, які, по-перше, встановлюють саму можливість (чи неможливість) приналежності матеріальних благ певним особам, юридичне закріплюючи економічний стан їх привласнення. До них, наприклад, належать конституційні (державно-правові) правила про форми власності, які визначаються і охороняються державою, а також адміністративно-правові і цивільно-правові норми про способи набуття і припинення прав на майно. По-друге, правила, які встановлюють характер і межі поведінки власників майна, які охороняються законом, тобто їх повноваження, які оформлюють конкретні можливості господарчого відання над майном. Це цивільно-правові норми про повноваження власників та інших власників майна. І, по-третє, правові способи захисту власників матеріальних благ від посягань інших осіб на привласнене ними майно (норм цивільного, адміністративного, кримінального права про захист відносин власності). Усі перераховані правила - різногалузеві, оскільки економічні відносини власності регулюються нормами різними галузей права, хоча провідна роль належить цивільно-правовим нормам. Теоретичним вираженням економічного змісту власності є вся сукупність економічних законів і категорій.

Для аналізу економічного змісту власності важливе значення має розуміння взаємозв'язку і розмежування відносин власності та економічних відносин. Часто ці поняття ототожнюються, що не є виправданим.

По-перше, відносини власності є сутнісними, системоутворюючими, тобто визначають характер функціонування і розвиток комплексу відносин відтворення, пронизують кожний його елемент, але не відбивають усієї різноманітності їхніх вторинних та інших похідних форм.

По-друге, власність характеризує діалектику взаємозв'язку економічних та юридичних відносин і форм, соціально-економічної сутності та матеріально-речового змісту. В такому розумінні власність більш містка категорія, ніж система економічних відносин.

Таким чином, власність — це система об'єктивних відносин між людьми з приводу присвоєння засобів та результатів виробництва.

Власність має правовий аспект, виступаючи як юридична категорія.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
ВЛАСНІСТЬ В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН. ЕВОЛЮЦІЯ ФОРМ ВЛАСНОСТІ | ОБ'ЄКТИ, СУБ'ЄКТИ І ТИПИ ТА ФОРМИ ВІДНОСИН ВЛАСНОСТІ

Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 1090; Нарушение авторских прав?


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Рекомендуемые страницы:

studopedia.su - Студопедия (2013 - 2020) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.003 сек.