Види та схеми відбору

Вибіркове спостереження, причини та умови його застосування.

ПЛАН ЛЕКЦІЇ

4.1. Вибіркове спостереження, причини та умови його застосування.

4.2. Види та схеми відбору.

4.3. Помилки вибірки.

4.4. Визначення необхідної чисельності вибірки.

4.5. Особливості малої вибірки.

Так як статистика має справу з масовими яви­щами та процесами, то в ряді випадків їх дослідження може виявитись досить трудомістким. Крім того, ок­ремі методи контролю або випробувань пов'язані з руйнуванням зразків, що досліджуються. Виникає пи­тання про заміну суцільного спостереження вибір­ковим. Теорія і практика вказують на можливість і до­цільність такої заміни.

Вибіркове спостереження — науково об­грунтований засіб несуцільного спостереження, при якому досліджується лише частина сукупності, відіб­рана за певними правилами вибірки, і який забезпечує результати, що характеризують усю сукупність в цілому.

Сукупність, з якої провадять вибір одиниць, нази­вають генеральною, а відібрану частину ви­біркою.

Характеристики вибіркової сукупності є оцін­ками відповідних параметрів генеральної сукупності. Але вибірка не точно відтворює генеральну сукупність, і тому оцінки не співпадають із самими параметрами. Розбіжності між ними називаються помилками репрезентативності. Вони бувають систематич­ними та випадковими. Систематичні помилки виникають, коли при формуванні вибіркової сукуп­ності не був дотриманий принцип випадковості відбору, який забезпечує всім елементам генеральної сукупності рівні можливості потрапити у вибірку. Сис­тематичні помилки для всіх елементів сукупності ма­ють односторонній напрям і тому їх називають по­милками зміщення. На відміну від них, помилки, які неминуче виникають і при додержанні принципу ви­падковості відбору, але не носять тенденційного ха­рактеру, мають назву випадкових і не ведуть до зміщення оцінок.

При проведенні вибіркового обстеження важливо уникнути систематичних помилок; властиві вибір­ковому спостереженню випадкові помилки неминучі, проте теорія дає можливість з певною імовірністю ви­значити їх межі.

Вибірка буде репрезентативною не тільки тоді, ко­ли кожна одиниця матиме однаковий шанс потрапити до неї, а й коли обсяг її є достатнім.

Існують різні види та схеми відбору, їх особли­вості впливають на розмір помилки та методи її об­числення.

Розрізняють такі види відбору.

Простий випадковий відбір здійснюють за допомогою жереба або таблиць випадкових чисел. По­требує для свого проведення ретельної підготовки.

Систематичний (механічний) відбір передбачає представлення усієї сукупності у вигляді спи­ску, упорядкованому за деякою нейтральною одини-їею. Вибір елементів здійснюється через рівні нтервали. Так, якщо необхідно провести 10-процентну вибірку студентів, то складається список прізвищ за алфавітом і механічно відбирається кожний десятий студент. Початковий елемент вибирають як випадкове число з першого інтервалу, наприклад б, Тоді вибираємо елементи: 6, 16, 26, і т. д. Можна ска­зати, що цей метод являє собою різновид поперед нь-ого, але його легше організувати.

Типовий (розшарований) відбір орієнтований на забезпечення представництва у вибірці відповідних типових груп генеральної сукупності. При цьому вся сукупність розбивається (розшаровується) на одно­типні, однорідні групи. Потім з кожної групи за од­ним із вказаних вище методів відбирається кількість одиниць, пропорційних питомій вазі групи в загальній сукупності.

Серійний відбір полягає в тому, що відбираються не окремі одиниці, а цілі групи (серії, гнізда), відіб­рані випадковим або механічним методом. У кожній такій групі провадять суцільне обстеження, а резуль­тати розповсюджують на всю сукупність. Такий спосіб відбору застосовують, наприклад, при перевірці якості продукції того чи іншого цеху (підприємства).

Застосування того чи іншого способу формування вибіркової сукупності залежить від мети вибіркового обстеження, умов його організації та проведення. Найбільш поширені є комбіновані вибірки.

Схеми відбору бувають такими.

Повторний відбір — при цьому кожна відібрана одиниця повертається у сукупність і може знову по­трапити у вибірку.

Безповторний відбір — кожна відібрана оди­ниця не повертається у сукупність.

На практиці широко застосовують моментні спостереження, при яких обстеженню підлягають усі елементи сукупності (суцільне спостереження), але на певні моменти часу. Тому поняття генеральної і ви­біркової сукупності відносяться до часу спостере­ження, а не до сукупності, яка вивчається. Моментні спостереження широко застосовуються при вивченні структури витрат робочого часу.

Дата добавления: 2014-01-04