Мг% на сиру тканину

Вміст мінеральних речовин у тваринних тканинах і органах

Орган або тканина	К	Na	Ca	Mg	Cl	P
М'язи
Серце
Легені
Мозок
Печінка
Еритроцити			–
Нирки
Сироватка крові
Кісткова тканина
Зубна емаль

Кінцевий обмін мінеральних речовин. Продукти кінцевого обміну мінеральних речовин видаляються з сечею, потом і калом. Легені майже не беруть участь у видаленні цих продуктів. Основними факторами, які визначають інтенсивність кінцевого обміну мінеральних речовин, є їх надлишок в раціоні і питній воді, швидкість обміну органічних сполук, в які вони входять, наявність в організмі речовин, йому не властивих (ліків, мінеральних домішок). Частина мінеральних речовин у самок виділяється з молоком.

Через нирки з сечею виділяється натрій, калій, кобальт, кальцій, магній, вісмут, літій, сурма, хлор, бор, бром, йод, фтор, сірка та деякі інші елементи. Натрій і калій виділяються у вигляді хлоридів і сульфатів, сірка – у вигляді сульфатів і парних сполук, фосфор – у вигляді середніх і кислих солей ортофосфорної кислоти.

З калом виділяються головним чином залізо, кальцій, мідь, стронцій, алюміній, берилій, марганець, цинк, молібден і взагалі важкі метали у вигляді різних солей. Слизова оболонка кишок здатна виділяти лужноземельні солі фосфорної кислоти. Крім того, з калом виділяються з організму мінеральні речовини, які не потрібні організму і входять до складу раціону (кремнієва кислота, силікати, ін.).

Частина мінеральних речовин виділяється з потом. Мінеральні речовини виділяються у вигляді хлоридів, сульфатів, фосфатів та ін.

Стан мінерального обміну в організмі характеризує мінеральний баланс. У молодих організмів і вагітних він позитивний, у старих – негативний, у тих, що знаходяться на стадії морфо-функціональної зрілості і розквіту продуктивності, спостерігається мінеральна рівновага, тобто кількість мінеральних речовин, що виділяються з організму, рівна кількості тих речовин, що поступили з раціоном.

Регуляція мінерального обміну. Мінеральний обмін регулюється нервовою системою, залозами внутрішньої секреції і складом їжі.

Мінеральний обмін, перш за все, регулюється центральною нервовою системою. Встановлено, що видалення у експериментальних тварин кори великих півкуль різко зменшує кількість мінеральних речовин в кістках, м'язах і збільшує їх вміст в печінці. Зростає виділення солей кальцію, натрію, калію і заліза з сечею, калом і потом.

Участь залоз внутрішньої секреції в регуляції мінерального обміну досить значна. Зокрема, паратгормон регулює обмін кальцію, магнію і фосфору. Мінералокортикоїди кори наднирників беруть участь у регуляції обміну кальцію і натрію, а також виділення їх надлишку з сечею. Альдостерон регулює розподіл іонів натрію і калію між плазмою крові і клітинами: він сприяє переходу іонів натрію з клітин у плазму і переходу іонів калію з плазми крові в клітини. Під впливом антидиуретичного гормону задньої частки гіпофіза зменшується виділення сечі з організму і відбувається затримка мінеральних речовин в органах, тканинах і клітинах. Статеві гормони стимулюють діурез і сприяють виділенню надлишку мінеральних речовин з організму.

На обмін кальцію і фосфору впливає також наявність вітамінів групи D. Між окремими мінеральними речовинами існує синергізм і антагонізм. Так, якщо у ферментативних процесах іони K⁺, NH₄⁺ або Pb²⁺ є активаторами (наприклад, для альдегіддегідрогенази), то іони Na⁺, Li⁺ – інгібіторами. Це типово також для іонів Mg²⁺ і Ca²⁺, Mn²⁺ і Zn²⁺, ін.

Патологія мінерального обміну. Розрізняють первинні і вторинні порушення обміну мінеральних речовин. Первинні порушення виникають при недостатній кількості або надлишку в їжі і воді окремих мінеральних речовин. Прикладом може бути ендемічний зоб, що виникає при недостатній кількості в раціоні йоду. Основною причиною карієсу зубів є недостатня кількість в їжі і воді фтору, флюороз виникає при надлишку фтору.

Вторинні порушення мінерального обміну виникають через порушення обміну інших речовин або нейрогуморальної регуляції. Так, при пухлинах головного мозку різко зменшується вміст мінеральних речовин у кістковій і м'язовій тканинах. При недостатній кількості в раціоні вітамінів групи D зменшується ступінь засвоюваності організмом кальцію і фосфору. Гіпофункція паращитовидної залози призводить до виникнення тетанії – захворювання, яке супроводжується зменшенням вмісту кальцію в крові і т.д.

Мінеральний обмін порушується при багатьох інфекційних і інвазивних хворобах, при захворюваннях харчового каналу, печінки, нирок, шкіри.

Дата добавления: 2014-01-04