Завдання з організації ефективного рослинництва

Тема 10. Організація рослинництва

10.1. Завдання з організації ефективного рослинництва.

10.2. Організація виробничих процесів у рослинництві.

Рослинництво – це комплекс галузей сільського господарств, до якого відносять: зерновиробництво, буряківництво, овочівництво, кормовиробництво, садівництво, виноградарство та ін. Головним завданням розвитку галузей рослинництва у виробництві конкурентоспроможної продукції є раціональне використання виробничого потенціалу підприємств шляхом упровадження інтенсивних технологій, наукових форм організації виробництва і праці стосовно ґрунтово-кліматичних та економічних умов їх діяльності. Основними напрямами досягнення цього є: запровадження науково обґрунтованої системи ведення господарства; створення міцної матеріально-технічної бази виробництва; запровадження ефективної системи захисту рослин від хвороб, шкідників і бур’янів; меліорація земель; селекція і насінництво; запровадження науково обґрунтованих систем землеробства; спеціалізація і концентрація виробництва та ін.

Прогресивні (інтенсивні) технології повинні бути ресурсозберігаючими. Їх суть полягає в тому, що виробництво продукції здійснюється на основі новітніх досягнень науково-технічного прогресу, створюючи умови для розвитку сільськогосподарських культур відповідно до фаз їх росту на основі комплексу агротехнічних, організаційних і економічних заходів.

Сільськогосподарські культури об’єднують у 4 групи: зернові і зернобобові, технічні; картопля, овочі та баштанні; кормові культури; багаторічні насадження. Удосконалення їх структури повинно бути направлено на збільшення виробництва аграрної продукції, забезпечення бездефіцитного балансу в грунті, зменшення трудових і матеріально – грошових затрат на виробництво одиниці продукції.

Для забезпечення раціонального використання землі і підвищення родючості грунтів, урожайності культур і якості продукції за мінімальних виробничих затрат необхідно запроваджувати науково обґрунтовані сівозміни, що передбачають використання при чергуванні культур кращих попередників. За визначенням сівозміни поділяються на польові (зернові, бурякові та ін.), кормові (прифермські, лучні, пасовищні, лукопасовищні), спеціальні (овочеві, тютюнові, ґрунтозахисні, протиерозійні та ін.), комплексн і (об’єднують культури польових, кормових і спеціальних сівозмін).

Кількість сівозмін, їх типи в господарстві залежать від виробничої спеціалізації, площі орних земель, віддаленості земель, відмінностей грунтів, кількості населених пунктів та їх розміщення тощо.

Дата добавления: 2014-01-04