Обґрунтування планової продуктивності у тваринництві, відтворення стада, виробництва і використання продукції

Виробнича програма аграрного підприємства складається із програм по рослинництву, тваринництву і промислових виробництвах, які тісно пов’язані між собою. Так структуру посівних площ неможливо встановити без попереднього визначення поголів’я худоби і птиці, їхньої продуктивності і потреби в кормах. Отже, розв’язувати питання розробки виробничої програми можна лише комплексно, коли всі програми розробляються одночасно з деяким випередженням складання планів із тваринництва і промислових виробництв.

Обґрунтування виробничої програми з тваринництва включає планування поголів’я худоби та птиці, їхньої продуктивності, виробництва і використання продукції, а також комплексу зооветеринарних заходів щодо виконання плану виробництва продукції (породи, корми, засоби захисту тварин). Починати планування виробництва в тваринництві доцільно зі з’ясування суті та кількісного виміру основних показників продуктивності худоби та птиці.

До основних планових показників продуктивності відносяться: у скотарстві – надій на середньорічну корову за рік (кг), середньодобовий приріст живої маси молодняка на вирощуванні і відгодівлі (г); у свинарстві – кількість поросят на матку (чол.), середньодобовий приріст на вирощуванні і відгодівлі (г); у вівчарстві – настриг вовни з розрахунку на вівцю, наявну на початок року (кг); у птахівництві – кількість яєць на середньорічну курку-несучку.

Доцільно ґрунтовно вивчити основні фактори, які визначають рівень продуктивності худоби та птиці, виділивши групи статичних та динамічних факторів при плануванні. Найчастіше використовують балансовий метод планування продуктивності тварин, за допомогою якого аналізують фактичний рівень і тенденцію змін продуктивності за 4-5 років, встановлюють певний відсоток приросту (можливий у наслідок змін у складі стада, у годівлі, технології тощо).

Плануючи відтворення стада ураховують: спеціалізацію тваринництва в господарстві, рівень інтенсивності вирощування і вік реалізації над ремонтного молодняку; строк виробничого використання маточного поголів’я, систему відтворення (проста чи розширена), вік уведення маточного поголів’я в експлуатацію. Оборот стада планується з таким розрахунком, щоб не тільки виконати договірні зобов’язання з реалізації продукції і покрити внутрішньогосподарські потреби, а й створити передумови для збільшення виробництва продукції в наступні роки. У господарствах складають річний, сезонний, квартальний і помісячний оборот стада. Звичайно, складання оборотів стада, як і планування потреби в кормах, - це прямий обов’язок зоотехніка, але менеджеру і бухгалтеру потрібно знати їх суть і ефективно використовувати у процесі планово-економічної роботи.

На основі продуктивності тварин, структури і обороту стада визначають плановий обсяг виробництва продукції (множенням середньорічного поголів’я на заплановану річну продуктивність тварин; на відгодівлі валовий приріст визначається множенням середньорічного поголів’я на середньодобовий приріст живої маси і на 365 днів). Приріст живої маси (П) можна визначати і по наступній формулі:

П = (А + Б) – (В + С),

де А – жива маса поголів’я худоби та птиці на кінець планового року; Б – жива маса поголів’я, що планується на вибуття; В – жива маса поголів’я на початок планового року; С – жива маса поголів’я, що надійде зі сторони.

Планування використання продукції тваринництва за кварталами року здійснюють із запланованих обсягів виробництва і додатково складених балансів виробництва і розподілу продукції.

Дата добавления: 2014-01-04