Технологічні можливості методу шліфування

Обробка на шліфувальних верстатах

ЛЕКЦІЯ №14

Международная уголовная ответственность физических лиц за преступления против мира и человечности

Международно-правовая ответственность государства-агрессора за нарушение мира и безопасности дополняется мерами ответственности физических лиц за нарушение ими норм об обеспечении мира, законов и обычаев войны.

Различают две группы субъектов преступлений:

1) главные военные преступники (главы государств, политики, военные и т. п.), которые несут ответственность как за свои преступления, так и преступления рядовых исполнителей;

2) непосредственные исполнители преступлений, выполняющие преступные приказы или совершающие преступления по своей инициативе.

Судить военных преступников могут как специально созданные международные суды (международные военные трибуналы), так и национальные суды тех государств, на территории которых эти лица совершали преступления.

Уставами и приговорами трибуналов были установлены следующие виды международных преступлений:

- преступления против мира, а именно: планирование, подготовка, развязывание, ведение агрессивной войны или войны в нарушение международных договоров, соглашений или заверений, а также участие в общем плане или заговоре, направленных на осуществление этих действий;

- военные преступления, а именно: нарушение законов и обычаев войны, к которым относятся убийства, истязания, увод и рабство или для других целей гражданского населения оккупируемой территории; убийства, истязания военнопленных или лиц, находящихся в море; убийства заложников; ограбление общественной или частной собственности; бессмысленное разрушение городов и деревень и другие преступления;

- преступления против человечности, а именно: убийства, истребление, порабощение, ссылка и другие жестокости, совершенные в отношении гражданского населения до или во время войны; преследования по политическим, расовым или религиозным мотивам с целью осуществления любого преступления, подлежащего юрисдикции трибунала независимо от того, являлись ли эти действия нарушением внутреннего права страны, где были совершены, или нет.

Шліфуванням називають процес обробки заготовок різанням за допомогою абразивних інструментів. Абразивні зерна розташовані в інструменті хаотично і утримуються зв’язуючим матеріалом. При обертальному русі інструмента в зоні контакту із заготовкою частина зерен зрізує матеріал у вигляді дуже великого числа тонких стружок (до 10⁸ в хвилину). Шліфувальні круги зрізують стружку на дуже великих швидкостях – від 30 м/с і вище. Оброблена поверхня являє собою сукупність мікрослідів абразивних зерен і має малу шорсткість.

Абразивні зерна можуть також здійснювати на заготовку силовий вплив. Відбувається поверхневе пластичне деформування матеріалу, спотворення його кристалічної гратки. Деформуюча сила викликає зсув одного шару матеріалу відносно іншого. Внаслідок пружнопластичного деформування матеріалу оброблена поверхня зміцнюється. Але цей ефект менш відчутний ніж при обробці металічним інструментом.

Крім силової дії є ще теплова (при великій швидкості). Теплова й силова дія на оброблену поверхню призводить до структурних перетворень, зміни фізико – механічних властивостей поверхневих шарів оброблюваного матеріалу - утворюється дефектний поверхневий шар деталі. Для зменшення теплової дії в процесі шліфування в зону обробки подається значна кількість ЗОР.

Шліфування застосовують для чистової і опоряджувальної обробки деталі з високою точністю. Для заготовок із загартованих сталей шліфування є одним із найбільш поширених методів формоутворення.

Дата добавления: 2014-01-04