Обробка на круглошліфувальних верстатах

Будова круглошліфувальних верстатів

Будова і технологічні можливості круглошліфувальних верстатів

Конструкції круглошліфувальних верстатів та їх компоновка підпо-рядковані основним схемам шліфування. Круглошліфувальний верстат (Рисунок 6.94) складається з таких основних вузлів: станина 1, стіл 2, передня бабка 3 з коробкою швидкостей, шліфувальна бабка 4, задня бабка 5, привод столу 6.

Круглошліфувальні верстати бувають прості, універсальні і врізні.

На універсальному верстаті кожну бабку можна повернути на певний кут навколо вертикальної осі і закріпити для наступної обробки.

Прості верстати оснащені неповоротними бабками.

У врізних верстатах відсутня повздовжня подача столу, а процес шліфування ведеться по усій довжині заготовки, широкими абразивними кругами з поперечною подачею.

Зворотно-поступальне переміщення столу верстата для поздовжньої подачі здійснюється за допомогою гідро циліндра і поршня. Кругова подача заготовки здійснюється за допомогою спеціального електродвигуна.

Найбільше поширення отримали методи шліфування в центрах. Для підвищення точності обробки центри установлюють нерухомо, кругова подача заготовки забезпечується за рахунок повідкового пристрою. Можливе консольне закріплення заготовок в кулачкових патронах.

Кругле шліфування циліндричних поверхонь може бути виконане по одній з чотирьох схем (Рисунок 6.95)

1. При шліфуванні з повздовжньою подачею (Рисунок 6.95 а), заготовка обертається рівномірно S_кр і робить в зворотно-поступальні рухи S_пр . В кінці кожного ходу заготовки шліфувальний круг автоматично переміщується на величину поперечної подачі S_п і при наступному робочому ході зрізується новий шар металу глибиною S_п, доки не буде досягнутий необхідний розмір деталі.

Швидкість різання - швидкість обертального руху кругу V_k.

2. Врізне шліфування (Рисунок. 6.95 б) застосовують при обробці жорстких заготовок, коли ширина оброблюваної поверхні перекривається довжиною шліфувального кругу. Круг переміщується з постійною поперечною подачею S_п (мм/об.заг.) до досягнення необхідного розміру деталі. Цей же метод використовують при шліфуванні фасонних поверхонь і кільцевих канавок. Шліфувальний круг має форму відповідно з формою поверхні чи канавки.

3. Глибинним шліфуванням (Рисунок 6.95, в) за один прохід знімають шар матеріалу на всю необхідну глибину. На шліфувальному кругу формують конічну ділянку довжиною 8 – 12 мм. В процесі шліфування конічна ділянка зрізує основну частину припуску, а циліндрична ділянка зачищає оброблену поверхню. Поперечна подача відсутня.

4. Шліфування уступами (Рисунок 6.95,г) – це сукупність методів представлених на Рисунку 6.95, а,б. Процес шліфування складається з двох етапів. На першому етапі шліфують врізанням з поперечною подачею S_п, переміщуючи стіл періодично на 0,8 – 0,9 ширини кругу (показано штриховкою). На другому етапі роблять кілька ходів з повздовжньою подачею S_позд для зачищення поверхні, подача S_п вимкнена.

В багатьох випадках на деталях необхідно забезпечити правильне взаємне розташування циліндричних і плоских (торцевих) поверхонь. Для виконання цієї умови шліфувальний круг відповідно заправляють, встановлюють на верстат і повертають на певний кут (Рисунок 6.95, д). Шліфують конічними ділянками кругу. Циліндричну поверхню шліфують аналогічно схемі на (Рис.6.95, а) з періодичною подачею S_п на глибину різання. Обробка торцевих поверхні деталі закінчується частіше всього з подачею вручну при плавному підведенні заготовки до кругу.

Зовнішні конічні поверхні шліфують по двох основних схемах.

При обробці заготовок на центрах (Рисунок 6.96, а) верхню частину столу повертають разом з центрами на кут так, що положення твірної конічної поверхні співпадає з напрямком повздовжньої подачі S_пр. Далі шліфують по аналогії з обробкою циліндричних поверхонь.

При консольному закріпленні заготовок (Рисунок 6.96, б) на кут a (половина кута конуса) повертають передню бабку.

Дата добавления: 2014-01-04