Схильність до вимирання

Коли навколишнє середовище порушується в результаті діяльності людини, розміри популяцій багатьох видів скорочуються, а деякі види взагалі вимирають. Екологи помітили, що не всі види мають однакову вірогідність вимирання, лише певні категорії видів особливо вразливі та потребують ретельної охорони. До таких видів належать:

1. Види з вузькими ареалами. Деякі види зустрічаються лише в одному або кількох місцях географічно обмежених областей, тому якщо весь ареал зазнає впливу людської діяльності, ці види можуть зникнути. Наприклад, вимерлі види птахів, що мешкали на океанічних островах, види риб, які зустрічалися в одному озері або басейні однієї річки.
2. Види, представлені всього однією або кількома популяціями. Будь-яка популяція може зникнути в результаті землетрусу, пожежі, спалахів хвороб діяльності людини, тому види, що представлені багатьма популяціями, менш схильні до вимирання.
3. Види з невеликим розміром популяції. Малим популяціям сильніше загрожує імовірність зникнення, ніж великим, оскільки в них сильніше проявляються демографічні і природні зміни та втрата генетичного різноманіття.
4. Види, у яких розмір популяції поступово зменшується. У нормальних випадках популяції мають тенденцію до самовідновлення, тому популяція, яка демонструє стійкі ознаки зменшення, скоріше за все зникне, якщо причина зменшення не буде виявлена і ліквідована.
5. Види з низькою щільністю популяцій. Якщо цілісність ареалу видів із низькою щільністю популяцій була порушена діяльністю людини, то в кожному окремому фрагменті чисельність виду може бути настільки низькою, що він не зможе вижити.
6. Види, яким потрібні великі ареали. Види, у яких окремі особини або соціальні групи добувають корм на великих територіях, схильні до вимирання, якщо частина їхнього ареалу зруйнована або фрагментована людською діяльністю.
7. Види великі за розмірами. Великим тваринам потрібно більше корму, вони частіше стають об’єктом полювання, їх знищують, оскільки вони можуть нападати на домашніх тварин та людей.
8. Види, нездатні до розселення. У природних умовах певні зміни навколишнього середовища змушують види пристосовуватись до нових умов або поведінкою, або фізіологічно. Види, які не можуть адаптуватись до нових умов змушені або мігрувати у більш придатні для них місця, або опиняються перед загрозою вимирання. В умовах антропогенно зміненого середовища зміни відбуваються наскільки швидко, що види не встигають адаптуватись до нових умов і тому єдиною можливістю вижити залишається міграція. Види, що нездатні подолати дороги, поля та інші порушені людиною місця існування, приречені на вимирання, оскільки їх „рідні” місця проживання змінені в результаті забруднення, інвазії нових видів чи глобальних змін клімату. Наприклад, у Пн. Америці зникло або знаходиться під загрозою вимирання 68% видів молюсків, а бабок – 20%, тому що для відкладання яєць вони можуть перелітати з однієї водойми до іншої.
9. Сезонні мігранти. Сезонно мігруючі види пов’язані щонайменше із двома віддаленими один від іншого місцями існування. Якщо хоч одне із цих місць порушене – види не зможуть існувати. Досить часто споруджені людиною дороги, загорожі чи дамби створюють бар’єри між необхідними місцями існування, які деяким видам потрібні для проходження всього життєвого циклу. Наприклад, греблі на річках заважають лососевим рибам мігрувати у верхів’я на нерест.
10. Види з низьким генетичним різноманіттям. Внутрішньопопуляційне генетичне різноманіття іноді дозволяє видам успішно адаптуватись до мінливих умов середовища. А види з низьким генетичним різноманіттям при появі нового захворювання, нового хижака чи інших змін можуть зникнути із більшою вірогідністю.
11. Види з вузькоспеціалізованими вимогами до екологічної ніші. Деякі види пристосовані лише до рідкісних, розсіяних місць існування, наприклад вапнякових відслонень чи печер. Якщо місце існування такого виду порушене людиною, то вид навряд чи зможе вціліти. Такий же ризик існує і для видів, вузькоспеціалізованих за вимогами до їжі. Наприклад, якщо загине певний вид птахів, то загине і вид кліщів, що харчуються пір’ям цього виду птахів.
12. Види, що мешкають в стабільних середовищах. Багато видів адаптувалися до середовища, параметри якого змінюються дуже слабко. Наприклад умови проживання в первинному тропічному дощовому лісі дуже стабільні і часто види, які в ньому живуть повільно ростуть, дають потомство один чи кілька разів у житті. Коли дощові ліси вирубують, випалюють чи ще якось змінюються людиною, то багато видів виявляються нездатними вижити в нових умовах (збільшеній освітленості, зменшеній вологості, коливаннях температур)або не витримують конкуренції з новими ранньо-сукцесійними чи інвазійними видами
13. Види, що утворюють постійні або тимчасові агрегації. Дуже вразливими є види, які групуються в певних місцях. Наприклад, рукокрилі вночі ведуть активний спосіб життя на великій території, а вдень збираються в якійсь печері. Мисливці можуть зібрати всю популяцію, до останньої особини, в одній печері за один раз. Стада бізонів, зграї мандрівних голубів та косяки промислових риб – це приклади агрегацій, що активно використовувались людиною, аж до повного виснаження чи навіть вимирання (мандрівний голуб).
14. Види, на які полює або збирає людина. Надмірна експлуатація може швидко скоротити розмір популяції видів, які мають економічну цінність для людини. Якщо мисливство чи збирання не регулюються законодавством або місцевими традиціями, то види можуть зникнути.

Перераховані вище характеристики не є незалежними, а групуються у більші категорії. Наприклад, види великих тварин схильні до утворення популяцій із низькою щільністю та великими ареалами – це особливості видів, схильних до вимирання. Виявлення таких характеристик допомагає фахівцям завчасно вживати заходи для збереження видів, які потребують особливого захисту.

ТЕМА 2:

Дата добавления: 2014-01-04