Лекція 5. Аспекти проектного аналізу

Проектний аналіз — методологія, яка застосовується для визна­чення, порівняння та обґрунтування альтернативних управлінських рі­шень і проектів, що дозволяє, в свою чергу, здійснювати вибір і при­ймати вивірені рішення в умовах обмеженості ресурсів.

Традиційно пропозиції проекту оцінюються з економічної, технічної і фінансової перспектив його реалізації. Одним з фун­даментальних компонентів проектів, що мають виробничу функ­цію, є проектування поточних річних прибутків, які будуть отри­мані при реалізації проекту. Прогноз цих річних прибутків базується на проектованому попиті на товар чи послугу, запро­поновані проектом. Отже, проектування попиту є обов'язковим елементом для всіх аспектів оцінки проекту.

Одним із головних аспектів проектного аналізу являється маркетинговий аналіз, в якому дослідження попиту посідає чільне місце і є одним з найбільш вагомих компонентів оцінки проекту.

Метою маркетингового аналізує обґрунтування комерційної спроможності проекту, оцінка можливості реалізації даного продук­ту на обраному ринку та отримання рівня доходу, що дозволив би покрити витрати за проектом і задовольнити інтереси інвесторів.

Мета маркетингового дослідження— збір, аналіз та відпо­відна інтерпретація цієї інформації, а також створення бази для прийняття рішення стратегічного і маркетингового характеру.

Маркетингові дослід­ження проводять ітераційно (див. рис. 3.), оскільки наступні рішення зале­жать від якості інформаці­йного обґрунтування по­передньої стадії.

Рис. 3. Етапи аналізу ринку

Першим етапом марке­тингових досліджень є ана­ліз макросередовища про­екту, економічний аспект якого вимагає оцін­ки тенденцій отримання доходів у країні, розвитку міжнародної торгівлі, у тому числі шляхом еко­номічної інтеграції. Другим етапом маркетингових досліджень ринку є встанов­лення бізнес-оточення, який включає аналіз ринків, конкурент­них умов, каналів розподілу і поставок. Діапазон дослідження ринку багато в чому залежить від міри передбачуваної експортної орієнтації проекту, оскільки це при­зведе не тільки до змін масштабів виробничої потужності підпри­ємства, але й до необхідності використання технології, що забез­печує виробництво конкурентоздатного за ціною продукту від­повідно до міжнародних стандартів якості.

Вивчення зовнішнього ринку необхідно проводити з точки зо­ру можливості отримання стратегічних переваг, розширення міжнародної діяльності, економії на збільшенні масштабів виро­бництва, майбутніх вигід від територіального обмеження дії про­екту і можливих загроз, пов'язаних з виходом на зовнішні ринки.

Маркетингова система відіграє надзвичайно важливу роль в успішній підготовці проекту, оскільки вона пов'язує всі види ви­конуваних робіт з маркетингу в одне ціле: збір, аналіз ринкової інформації, прийняття маркетингових рішень на підставі цієї ін­формації, маркетингове планування, контроль і аналіз маркетин­гової діяльності, розробка стратегії розвитку нової продукції.

Розробка комплексу маркетингу передбачає визначення інст­рументарію, який дозволяє оптимально скомбінувати всі компо­ненти комплексу (продукт, ціна, просування і збут) для досяг­нення поставленої мети проекту. При формуванні комплексу слід розглядати природу конкуренції та можливі реакції споживачів і конкурентів.

Другим аспектом проектного аналізу являється технічний аналіз. Після того, як зібрана по проекту інформація підтвердила на­явність ринку і можливість успішної реалізації товарів і послуг, що будуть виготовлені в результаті реалізації проекту, аналітики приступають до аналізу технічної обґрунтованості проекту.

Результати технічного аналізудозволяють відповісти на за­питання: «Який спосіб виробництва обрати для виготовлення продукції проекту та якими витратами цей процес супроводжува­тиметься?»

Отже, технічний експерт повинен визначити, чи є обрана тех­нологія (метод досягнення встановленої мети проекту) найбільш прийнятною для проекту, що розглядається.

Аналіз технічної життєздатності проекту розглядає: техно­логію, яка буде використовуватися у ньому, з точки зору мож­ливості її реалізації в даному суспільстві, за наявності місце­вих ресурсів та з урахуванням національних інтересів; альтер­нативні методи придбання технологій (створення спільного підприємства, купівля устаткування з одержанням технології, придбання ліцензій, технічна допомога іноземних інвесторів); аналіз альтернативних технологій з точки зору найбільшої адек­ватності проекта навколишньому середовищу, де він здійсню­ватиметься.

Метою проведення технічного аналізує обґрунтування технічної здійснюваності проекту та визначення рівня його капі­тальних і поточних витрат.

Незалежно від специфічного характеру кожного проекту най­важливішими аспектами його технічної підготовки, які потребу­ють особливо пильної уваги спеціалістів, є місцезнаходження проекту, масштаб виробництва та строки здійснення проекту, ви­бір технологічного процесу та ступеня механізації, інфраструкту­ра, розрахунок капітальних і поточних витрат проекту.

Підготовка проекту залежно від ступеня його складності здій­снюється особисто виконавцем або консалтинговими, інжинірин­говими фірмами чи спеціальними проектними організаціями, які мають ліцензію на проведення відповідних видів робіт.

При аналізі масштабів виробництва пильну увагу аналітиків повинні привернути такі фактори: місткість ринку збуту продук­ції, екологічні бар'єри, здатність організації реалізовувати великі проекти, технологічні ризики, можливість зниження витрат на виробництво завдяки ефекту масштабу.

Слід зауважити, що підготовка проекту передбачає виконання операцій, що потребують спеціальних знань і досвіду, — роз­робка проектної документації, вибір підрядників, формування проектних команд, організація будівництва об'єкта.

Управління розробкою проекту включає: вибір проектувальни­ків та укладання контрактів за результатами конкурсу, планування виконання проектно-конструкторських робіт і послуг, проекту­вання та узгодження проектно-кошторисної документації.

Проектно-конструкторські роботи містять детальну компо­новку будівельних об'єктів, обладнання і виробничих процесів, а також потоків матеріалів та зв'язків між різними етапами виро­бництва. Характер та обсяг цих робіт залежать від ступеня тех­нологічної складності проекту. Однак усі проекти повинні у цій частині мати визначені функціональні взаємозв'язки між різними процесами та етапами виробництва, що включає рух потоків ма­теріалів на усіх виробничих етапах.

Розробка проектної документації здійснюється на підставі нормативної бази, яка регламентує питання будівництва підпри­ємств і споруд. У проектній документації деталізуються та уточ­нюються вже прийняті техніко-економічні характеристики про­екту. Планування підприємства та основні проектно-конструк­торські роботи дозволяють фінансове оцінити проект та його аль­тернативи з точки зору функціональних схем, пов'язаних з місцем розташування основних будівель, транспортних комунікацій і до­поміжних приміщень, а також діаграми матеріальних потоків. Зміст вихідної інформації визначається залежно від вигляду і мас­штабів запланованої діяльності об'єкта, кількості та видів ресурсів, що використовуються, особливостей екологічної ситуації.

Управління реалізацією проекту охоплює матеріально-технічну підготовку проекту, організацію підрядних торгів та укладання до­говорів на виконання різних видів робіт за проектом (договір підря­ду) і закупівель устаткування та матеріалів (договір постачання).

Третьою складовою проектного аналізу являється інституційний аналіз.

Метою проведення інституційного аналізупроекту є визна­чення ступеня впливу зовнішніх (політичних, економічних, соціо-культурних, правових тощо) і внутрішніх (рівня кваліфікації пер­соналу, залученого до проведення проекту, менеджменту органі­зації, яка здійснює проект, та ін.) факторів на можливість успіш­ної реалізації проекту.

До зовнішнього середовища проекту належать перш за все ті політичні та економічні умови, в яких реалізовуватиметься про­ект. Безумовно, що правове та соціальне середовища безпосеред­ньо впливають на проект. Зовнішні фактори практично не мо­жуть бути змінені розробниками та менеджерами проекту; фак­тично вони є системою обмежень, яка повинна враховуватися у процесі підготовки проектних рішень

Іншим, не менш важливим розділом інституційного аналізу є ви­значення та оцінка внутрішніх факторів, що впливають на проект.

Досягнення результатів проектів розвитку значною мірою за­лежать від якості менеджменту проекту, рівня кваліфікації та до­свіду персоналу, залученого до проекту, а також управлінської структури організації — виконавця проекту.

Усі можливі компоненти впливу на проект мають бути виражені у величині додаткових витрат, що дозволить визначити життєздатність проектуу тому інституційному просторі, що розглядається.

Четвертою складовою проектного аналізу вважають екологічний аналіз.

Метою екологічного аналізує встановлення впливу проекту на навколишнє природне середовище, оцінка всіх вигід і витрат, понесених внаслідок цього впливу, та формування заходів, необ­хідних для пом'якшення або запобігання шкоди довкіллю під час здійснення проекту.

Для аналітика, який готує екологічний аналіз, головними до­кументами є вимоги до стану навколишнього середовища, визна­чені нормативною базою. До них належать:

• природоохоронні норми та правила проектування і будівництва, де встановлені величини граничнодопустимого впливу на
навколишнє середовище;

• заходи по запобіганню забруднення водних об'єктів, атмосферного повітря, землі, надр та боротьба з шумом. (Не­
достатньо розробленими в України є норми та правила охорони тваринного і рослинного світу, але й вони є діючою
базою);

• проектний опис у географічному, екологічному, соціальному
та часовому аспектах, які супроводжують проект (наприклад,
під'їзні шляхи, електростанції, постачання води, приміщення для
зберігання сировини та продукції);

• сучасні та очікувані параметри фізичних, біологічних та
соціально-екологічних умов, безпосередньо пов'язаних з проектом.

Елементи екологічного аналізу проекту присутні на кожній стадії його життєвого циклу, тобто дослідження навколишнього середовища здійснюється як на стадії визначення можливостей реалізації проекту (попередня ідентифікація), так і на етапах від­бору альтернатив реалізації проекту, поточного моніторингу і за­ключної оцінки проекту.

П`ятою складовою проектного аналізу являється соціальний аналіз.

Метою соціального аналізує визначення прийнятності варіантів реалізації проекту з погляду користувачів, населення регіону, де здійснюється проект, розробка стратегії реалізації проекту, що дає змогу здобути підтримку населення, досягти цілей проекту та поліпшити характеристики його соціального середовища.

Основними компонентами соціального аналізу є:

• оцінка населення, що мешкає в зоні реалізації проекту, з то­чки зору демографічних та соціокультурних особливостей, умов проживання, зайнятості, відпочинку та встановлення ступеня впли­ву проекту на ці параметри;

• визначення рівня адекватності проекту культурі та організа­
ції населення в районі його реалізації;

• розробка стратегії забезпечення підтримки проекту на всіх
стадіях підготовки, реалізації та експлуатації з боку населення
регіону.

Соціальний аналіз проекту є обов'язковою частиною роботи аналітиків по підготовці та реалізації проекту, тому він проводи­ться на всіх стадіях його життєвого циклу.

Шостою складовою проектного аналізу є фінансовий аналіз, який є найбільш фундаменталь­ною і трудомісткою частиною проектного обґрунтування і здійснюється для визначення фінансової життєздатності проекту як з точки зору ризику, так і очікуваного прибутку. Фінансовий аналіз має супроводжувати розробку проекту з самого початку, тому фінансовий аналітик повинен бути включений до складу проектної команди на початковому етапі підготовки проекту.

Межі та цілі фінансового аналізу значною мірою визначаються оцінкою вкладень, яких потребує проект, та очікуваною віддачею, в тому числі чистих вигід, виражених у фінансових показниках.

Метою фінансового аналізує ідентифікація всіх фінансових наслідків проекту, визначення його фінансової життєздатності для прийняття рішень про доцільність інвестування та фінансу­вання проекту.

Таким чином, умовами позитивної оцінки проекту є його тех­нічна здійснюваність з фінансової точки зору, можливість реалі­зації проекту в даному соціально-економічному та екологічному середовищі, а також прийнятність часового періоду для осіб, які приймають рішення про інвестування.

Результати фінансового аналізу безпосередньо впливають на проектне рішення кожного з учасників проекту: замовників, вла­сників, інвесторів, кредиторів, урядових установ. Приватні під­приємці чи урядові установи, які інвестують проект, завдяки фі­нансовому аналізу отримують інформацію про можливості проекту генерувати явні та неявні вигоди. Раціональні власники капіталу при прийнятті інвестиційного рішення повинні бути впевнені у віддачі вкладених грошових коштів. Комерційні кредитні органі­зації вивчають інформацію фінансового аналізу для визначення доцільності фінансування даного проекту, можливості отримання процентних платежів, що забезпечують прибуток, і повернення боргових зобов'язань. Вивчення руху грошових коштів по роках проекту дозволяє обгрунтувати вибір типу фінансової позички та схеми повернення боргу. Організації, що забезпечують пряму та непряму підтримку проектів шляхом надання субсидій, пільгово­го кредитування, а також стимулюють розвиток регіонів, галузей чи окремих виробництв, використовують фінансовий аналіз для визначення економічної ефективності та привабливості проекту.

Сьомою складовою проектного аналізу являється економічний аналіз, мета якого полягає у встановленні його національної привабливості, оцінці його економічної ефективно­сті на підставі альтернативної вартості ресурсів, які використо­вуються у проекті, і продукції проекту та визначенні можливостей сприяння проекту національному добробуту країни.

Економічний аналіз оцінює проект з погляду відповідності ре­зультатів даного проекту стратегії розвитку та економічним ці­лям країни. Визначення економічних цілей країни є прерогативою її керів­ництва, уряду.

Досвід проведення економічного аналізу показав, що при від­борі проектів найпоширенішими економічними цілями національ­ного розвитку є:

• створення у країні доданої вартості;

• надходження або економія іноземної валюти;
•розвиток інфраструктури;

• створення нових робочих місць;

• підготовка кваліфікованих кадрів;

• залученняі використання місцевих ресурсів.
Потенційна ефективність проекту визначається з огляду на можливість досягнення поставлених цілей в результаті здійснен­ня проекту.

Таким чином, відсів проектів відбувається за критерієм невід­повідності проекту тим завданням, які вирішуються націєюна заданому етапі її розвитку. Тому оцінка економічної приваб­ливості проекту є для аналітика не менш важливою, ніж оцінка економічної ефективності проекту.

Дата добавления: 2014-01-04