Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Тема 5: Сертифікація продовольчих товарів




Принципи системи НАССР

НАССР – настанова із застосування системи з налізу ризиків та критичних точок контролю. Згідно вимогам ЄС та введенням у дію стандарту ISO 9000, наявність цієї системи є обов’язковою з 2006р.

Принципи НАССР:

1) Проведення аналізу небезпечних чинників;

2) Визначення критичних точок контролю (КТК)

3) Визначення критичних меж для КТК

4) Встановлення системи моніторингу для КТК;

5) Запровадження коригувальних дій, якщо результати моніторингу свідчать про втрату контролю у КТК;

6) Запровадження процедур перевірки підтвердження ефективності функціонування системи НАССР.

7) Запровадження системи введення документації та реєстрації даних.

Система НАССР акцентує увагу безпосередньо на процесному контролі параметрів здійснення технологічного процесу та оцінення сировини і матеріалів, що використовуються для виготовлення харчової продукції.

А також впроваджує стратегію гарантії безпеки «від ферми до виделки» і ґрунтується на 3 стовпах:

1. Законодавчі вимоги до убезпечення ХП

2. Глибокий науковий підхід до укладення рішення

3. Контроль за виконанням законодавчих вимог.

Основні переваги:

- Зменшення невиробничих витрат;

- Втрати під час виробництва, рекламації (негативні відгуки про продукцію)

- Зменшення витрат на готову продукцію за рахунок системи підходу та визначення проблемних місць виробництва куди необхідно спрямувати ресурс вивільнивши його з тих процесів, де ситуація може бути критичною.

- Чітке розподілення відповідальності персоналу за безпечність продукції;

- Підвищення довіри споживачів до безпечності продукції за рахунок наявності задокументованих доказів контролю за процесами.

Додаткові переваги для участі в європейській та міжнародній торгівлі.

Сертифікації підлягає продукція, яка виготовлена:

- Виготовлена в Україні;

- Ввозиться в Україну і позначається виробником, як відповідна діючим НД України;

- Ввозиться в Україну і позначається виробником як не відповідає діючим НД Укр.

- Ввозиться в Україну, але може бути ідентифікована як така, що відповідає чинним НД УКр.

- Ввозиться в Країну і не позначена як відповідна діючим НД і яка не може бути ідентифікована як така, що має відповідати чинному НД.

Алгоритм

Подання заявки на сертифікація ХП. Можуть надавати громадяни, СПД, у тому числі іноземні, незалежно від форм власності. Якщо існує декілька акредитованих органів сертифікації конкретного виду продукції, заявник має право подавати заявку в будь-який з них. Документи оформлюються державною мовою – українською. При сертифікації імпортованої продукції документи складаються мовою оригіналу, завіреним автентичним перекладом (укр..або рос.). Термін розгляду заявки та прийняття рішення не повинно перевищувати 15 днів з моменту реєстрації. Сертифікат видається на термін до 5 років, якщо сертифікована система якості. Обстеження виробництва ХП проводиться комісією, яка призначається органом сертифікації і до складу якої входять спеціалісти з виробництва конкретного виду продукції.

За результатами атестації видаються рекомендації про періодичність випробувань. Для сертифікації ХП вітчизняної та імпортованої застосовуються такі моделі:

- Сертифікація кожної партії;

- Сертифікація з обстеження продукції;

- Сертифікація з атестації продукції

- Сертифікація з оцінкою сертифікованої системи якості.

Відбирання, ідентифікація, випробування зразків ХП

Проводиться органом сертифікації або за його дорученням іншою незалежною від виробника установою. Відбирання зразків представленим органом сертифікації проводиться виключно у присутності представника виробника і оформлюється Актом відбору зразків у якому зазначаються:

1) Місце і дата відбору зразків;

2) Виробник продукції

3) Розмір партії

4) Дата виготовлення

5) Термін і умови зберігання

6) Характеристика продукції у споживчій упаковці

7) Кількість зразків для випробування та зберігання.

Акт оформлюється у 3х примірниках, підписується особою, яка проводила відбір і представником виробника чи постачальника.

Один примірник залишається у виробника, другий із зразками – свідками в орган для зберігання, третій – для випробування в акредитовану лабораторію.

Відібрані зразки маркують і пломбують. підприємство передає відібрані для випробувань та зберігання зразки за свої кошти.

Ідентифікація ХП проводиться органом сертифікації за результатами аналізу інформації, яка зазначена на етикетці чи на маркуванні візуального огляду продукції, а також визначення в акредитованих лабораторіях органолептичних та фіз.-хім показників та звірення з вимогами НД на аналогічну продукцію

Ідентифікація – це встановлення, перевірка та додержання вимог НД відносно: маркування, рецептури, пакування, технології виготовлення, зберігання, умови виробництва, транспортування.

Ідентифікація ХП в т.ч імпортної проводиться з урахуванням вимог: продукція повинна мати етикетки або чітке маркування, де в доступній для сприйняття формі державною мовою зазначаються:назва, склад, об’єм, барвники, харчові добавки, термін придатності, умови зберігання, назва та адреса виробництва.

Не підлягає ідентифікації продукція без етикеток або чіткого маркування, без належної інформації з наявними ознаками пошкодження упаковки і для якої термін придатності не призначено або минув.

У разі неможливості ідентифікувати імпортну продукцію за результатами звірення показників органолептичних і фіз.-хім з вимогами чинних в Україні НД на аналогічні продукцію можливість прийняття на обов’язкову сертифікацію вирішується на підставі висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи.

За результатами сертифікації представник органу сертифікації із заявником чи вповноваженою особою заявника складають акт ідентифікації. Зразки, що не пройшли ідентифікацію на сертифікацію не приймаються.

 

Тема 6: Державний ринковий нагляд (ДРН)

План

1. Загальні положення

2. Порядок проведення перевірок, хар-к продукції

2.1 перевірки у розповсюджувачів

2.2 перевірки у виробників

2.3 перевірки за місцем проведення ярмарок, виставок та іншої демонстрації продукції

3. відбір зразків і проведення їх ек-зи

4. обмежувальні або коригувальні заходи щодо продукції, яка не відповідає встановленим вимогам і становить ризик

1. ЗУ «Про державний ринковий нагляд і контроль харчової продукції «. В законі зазначено, що його дія не поширюється на відносини пов’язані із здійсненням нагляду та контролю за такою продукцією: послуги і роботи; ХП; харчові добавки; ароматизатори; дієтичні добавки; продукти тваринного походження; корми, кормові добавки та премікси; живі рослини і тварини; продукція морського, рослинного і тваринного походження – продуктивний матеріал; спирт, алкогольні напої та тютюнові вироби; лікарські засоби; наркотичні засоби; ядерні матеріали; вироби військового призначення; об’єкти містобудування та авіаційної дія-ті.

Метою здійснення ДРН є вжиття обмежувальних та коригувальних заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції яка при її використанні становить загрозу або не відповідає встановленим вимогам.

Сферою відповідальності є:

- Холодильні прилади;

- Електричні та електронне обладнання;

- Лампи побутового використання;

- Текстильні волокна і текстильні вироби;

- Неавтоматичні зважувальні прилади;

- ЗВТ (засоби вимірювальної техніки)

- Низьковольтне електричне обладнання;

- Електрообладнання побутового призначення;

- Водогрійні котли;

- Прилади, що працюють на паливі;

- Іграшки;

- Радіообладнання;

- Інші товари, які не є під контролем та не є об’єктами технічного контролю.

ДРН здйснюються відповідно до секторальних планів ринкового нагляду, які щорічно затверджуються органами ринкового нагляду відповідно сфер їх відповідальності. Секторальний план охоплює вищезгадані види продукції.

Під час розробки таких планів враховується:

1) Результати моніторингу, причин і кількості звернень споживачів про захист їх права та безпечність. Причини і кількості нещасних випадків внаслідок використання такої продукції.

2) Аналіз відомостей про продукцію, яка становить ризик;

3) Результати моніторингу, вжитих у коригувальних заходах.

Секторальні плани затверджуються не пізніше 1 грудня року що передує плановому.

Заходами ДРН є:

1) Перевірки хар-ик продукції у тому числі відбір зразків продукції та їх ек-за;

2) Обмежувальні коригувальні заходи, які включають:

- Обмеження надання продукції на ринку;

- Заборону продукції на ринку;

- Вилучення продукції з обігу;

- Контроль стану виконання рішень про вжиття коригувальних заходів

- Попередження споживачів про виявлену небезпеку (ЗУ «Про загальну безпечність нехарчової продукції»).

 

2. Під час перевірок хар-ик продукції проводяться документальні перевірки, обстеження зразків продукції, відбір і ек-за випробувальних зразків. Органи ринкового нагляду проводять планові і позапланові перевірки. Планові перевірки проводять у розповсюджувачів продукції, а позапланові – у розповсюджувачів та виробників. Перевірки проводяться на підставі наказів органів ДРН та направлень на проведення перевірки відповідно до ЗУ «Про основні заходи ДРН у сфері господарської дія-ті». Перевірка хар-ик продукції може бути невиїзною або виїзною. Під час невиїзної перевірки харч. продукції підлягають такі док-ти:

- Декларація про відповідність;

- Супровідна документація (інструкція щодо користування такою продукцією);

- Загальний опис продукції (схема конструкції виробу, техн. док-ція, передбачена техн. регламентом);

- Док-ти щодо систем якості;

- Висновки експерта та протоколи випробування зразків продукції;

- Док-ти, які дають змогу відстежити походження продукції (договори, товарно-супровідні док-ти)

- Док-ти і матеріали щодо стану виконання суб’єктом господарювання рішення про вжиття коригувальних заходів;

- Повідомлення та інша інформація надана СПД та інші док-ти відповідно ЗУ «Про безпечність…»

Виїзна перевірка хар-ик продукції проводиться:

- У торгівельних та складських приміщеннях СПД;

- У місцях використання продукції під час монтажу або введення в експлуатацію;

- За місцем проведення ярмарок, виставок;

- У місцях зберігання під митним контролем, митне оформлення якої призупинено.

Строк проведення виїзної перевірки не може перевищувати у розповсюджувача – 2 робочих днів, у виробника – 3 робочих днів.

В разі проведення ек-зи, відібраних під час перевірки, зразків проведення виїзної перевірки призупиняється.

Посадова особа, яка здійснює ДРН перед початком зобов’язана роз’яснити СПД порядок оскарження рішень органів ринкового нагляду. Якщо за результатами перевірки встановлено, що продукція є небезпечною, не відповідає встановленим вимогам - орган ринкового нагляду на підставі док-тів, що дають змогу відстежити походження такої продукції визначає особу, яка доставила СПД цю продукцію, а також всіх осіб, яким цей суб’єкт розповсюджував цю продукцію.

СПД може надавати док-ти-сертифікати, свідоцтва та ін..док-ти.

Органи ДРН мають право звертатися до органів з оцінки відповідності із запитами щодо інформації про процедури оцінки відповідності до цієї продукції, а також скасовані сертифікати, свідоцтво про невизнання. Якщо під час перевірки виявлено ознаки фальсифікації та інші правопорушення – притягнення до відповідальності не належить до компетенції органів, але ринковий нагляд передає таку інформацію відповідним органам.

 

2.1 ДРН проводить перевірку у розповсюджувачів:планові і позапланові.

Планові поділяються на такі:

- За зверненням споживачів, а також органів виконавчої влади (інформація про продукцію, яка завдала шкоди, в якій відсутня інформація, за якого виробника може бути ідентифіковано, але міститься інформація про розповсюджувача).

- Якщо під час перевірки буде доведено, що продукція є безпечною, є небезпечною, становить ризик або не відповідає встановленим вимогам.

Під час такої перевірки у розповсюджувачів об’єктами перевірки є:

1) Наявність на продукції нац..знака відповідності у тому числі ідентифікаційного коду, призначеного органом оцінки відповідності;

2) Наявність супровідної документації та відповідність встановленим вимогам;

3) Наявність декларації про відповідність на початкових етапах.

На наступних етапах:

- Обстеження та ідент.виробника;

- Відбір та експертиза зразків.

Якщо розповсюджувач не надав док-ти, такий розповсюджувач вважається особою, яка ввела цю продукцію в обіг. Орган ДРН проводить перевірку умов зберігання такої продукції.

 

2.2 Перевірки у виробників проводяться за результатами перевірки у розповсюджувача:

1) Якщо встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій або бездіяльності виробника;

2) За зверненням споживачів;

3) У разі одержання за допомогою системи оперативного сповіщення про продукцію яка становить серйозний ризик;

На початковому етапі об’єктами є:

1) Наявність національного знаку відповідності і код органу з оцінки відповідності;

2)Супровідна документація;

3) Декларація про відповідність;

4) Загальний опис продукції, схема конструкції виробу.

На наступних етапах може бути:

1) Обстеження зразків;

2) Перевірка повного складу технічної документації, передбаченої технічним регламентом.

3) Перевірка док-тів щодо систем якості, якщо це передбачено технічним регламентом.

ДРН має право:

1) Звертатися до органів з оцінки відповідності щодо розгляду про призупинення або скасування сертифікатів відповідності;

2) Звертатися за наявності матеріалів, які свідчать про некомпетентність органів з оцінки відповідності до органу, який призначив даний орган з оцінки відповідності щодо тимчасового припинення або скасування рішення про призначення цих органів або до нац..органу з акредитації щодо тимчасового призупинення дії чи визнання недійсним акредитації відповідних органів.

 

2.3 Орган ринкового нагляду за наявності підстав про продукцію, яка не підлягає реалізації.

У разі якщо за результатами перевірки продукції встановлено невідповідність вимогам, посадова особа, що здійснює ринковий нагляд видає відповідному СПД припис про негайне усунення порушень згідно ЗУ.

В разі якщо припис не був виконаний СПД у визначений строк, орган ринкового наг8ляду приймає рішення про негайне припинення, представлення такої продукції за місцем проведення такої виставки.

Перевірка виконання СПД припису чи рішення проводиться посадовою особою ДРН протягом строку проведення виставки. Копії припису та рішення вручаються організаторам проведення виставки та ін..

 

3. Відбір зразків продукції здійснюються за умови повного відшкодування власнику їх вартості. Відбір зразків та ек-за здійснюється відповідно до ЗУ «Про основні засади державного нагляду у сфері госп.дія-ті». На підставі письмового рішення керівника органу ДРН або його заступника. Експертиза зразків продукції проводиться в лаб-ях акредитованих на право проведення таких робіт нац..органом з акредитації на підставі договору, укладеного між цією лаб-єю та органом ДРН.

У разі відсутності випробувальних лаб-їй, які акредитовані, допускається проведення екс-зи зразків продукції в лаб-ях, які мають необхідну технічну компетентність. Не допускається проведення екс-зи зразків в лаб-ях, які брали участь в оцінці відповідності цієї продукції. Керівник органу ДРН може звернутися в лаб-ію іншої держави, з якою укладений договір, якщо в Україні відсутні лаб-ії, акредитовані на право проведення екс-зи зразків. Існуючі в Україні лаб-ії є акредитованими але беруть участь в оцінці відповідності цієї продукції. Зразки продукції, які відібрані на проведення екс-зи, за рішенням ринкового нагляду, цю продукцію забороняється надавати на ринок на строк проведення цієї екс-зи. Зазначені рішення діють до прийняття органом ринкового нагляду рішення про скасування рішення про тимчасову заборону, надання на ринок такої продукції, або прийняття рішення про обмежувальні-коригувальні заходи.

Строк проведення екс-зи зразків не може перевищувати 14 робочих днів з дня прийняття рішення про її проведення. Цей строк може бути більшим, якщо методика передбачає більш тривалий час її проведення. Витрати пов’язані з відбором, доставкою та проведенням екс-зи фінансуються за рахунок органів ДРН.

Якщо за результатами екс-зи зрізків встановлено що продукція є небезпечною, становить ризик, не відповідає вимогам, СПД відшкодовує вартість зразків та проведення екс-зи. Зразки продукції, використані для екс-зи, вартість яких перевищує граничну межу, а ті зразки продукції, на яких вартість не перевищує граничну межу і є небезпечними і не відповідають вимогам підлягають знищенню.

 

4. Якщо орган ДРН встановив, що продукція становить ризик, він вимагає відповідно до методики вжиття обмежувальних коригувальних заходів, від суб’єкта господарювання вилучити таку продукцію з обігу та заборонити продаж на ринку. Орган ДРН повідомляє про таку продукцію та обмежувальні заходи, вжиті до неї, органу оцінки відповідності. Технічним регламентом на певний вид продукції може бути встановлено особливості застосування обмежувальних коригувальних заходів. Обмежувальні заходи щодо продукції, яка не відповідає встановленим вимогам в тому числі, якщо порушено вимоги щодо застосування та нанесення нац..знаку відповідності, складання декларації про відповідність та надання технічної док-ції. В разі якщо органом ДРН встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам, орган невідкладно вимагає від суб’єкта госп-ня вжити заходів щодо приведення такої продукції у відповідність. В разі якщо органом ДРН встановлено про неналежне застосування нац..знаку чи не нанесення нац..знаку відповідності, не складено декларацію про відповідність, у цьому випадку орган ДРН невідкладно вимагає вжити заходів приведення такої продукції встановленим вимогам. Якщо не відбулося усунення вказаних невідповідностей, то орган ринкового нагляду вживає:

- обмеження і заборона продукції на ринку;

- заборона продажу на ринку;

- вилучення продукції з обігу.

В технічному регламенті вказані обмеження.

Обмеження надання продукції на ринку здійснюється шляхом:

1) Приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами;

2) Тимчасові заборони надання продукції на ринку.

Такі обмеження можуть застосовуватися до продукції, яка є на ринку і та яка зберігається на складах і та, яка знаходиться у споживачів.

Тоді приведення продукції у відповідність здійснюється за місцем проживання споживачів, за місцем знаходження розповсюджувачів, виробників.

Приведення продукції у відповідність здійснюється за рахунок СПД.

Тимчасова заборона продукції на ринку застосовується у разі прийняття органами ринкового нагляду рішення про:

1) Відбір зразків для проведення їх екс-зи на строк проведення цієї екс-зи;

2) Приведення продукції у відповідність.

Заборона надання продукції на ринок.

Застосовується у випадках передбачених ЗУ «Про безпечність…»

Вилучення продукції з обігу та її відкликання.

Передбачає повернення розповсюджувачам всіх одиниць відповідної продукції виробнику цієї продукції та припинення будь-якого демонстрування такої продукції.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 256; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.071 сек.