Реакція з натрій гексанітрокобальтатом(ІІІ) Na3[Co(NO2)6]

Реакції К+-іонів

Реакція з цинк уранілацетатом Zn(UO2)3(CH3COO)8.

Реакції Na+-іонів

4. Реакція калій гексагідроксостибіатом(V) K[Sb(OH)₆]. Калій гексагідроксостибіат(V) у нейтральному середовищі утворює з йонами Натрію білий кристалічний осад натрій гексагідроксостибіату(V):

Na⁺ + [Sb(OH)₆]^- ® Na[Sb(OH)₆]¯

Виконання реакції. До 4-5 крапель розчину солі Натрію додають стільки ж розчину K[Sb(OH)₆]. Реакцію виконують при охолодженні і потиранні скляною паличкою об стінки пробірки. При цьому випадає білий кристалічний осад. Реакцію проводять за рН = 7,0, оскільки у сильно лужному розчині осад не утворюється, а у кислому – випадає білий аморфний осад метастибіатної кислоти: K[Sb(OH)₆] + H⁺ ® H₃SbO₄ ® HSbO₃¯

Заважають: Li⁺, NH₄⁺, Mg²⁺-іони. Мінімум, який можна відкрити,
0,8 мкг.

Цинк уранілацетат утворює в розчині ацетатної кислоти з йонами Натрію жовтий кристалічний осад:

Na⁺ + Zn(UO₂)₃(CH₃COO)₈ + CH₃COO^– + 9Н₂О®NaZn(UO₂)₃(CH₃COO)₉ ×9Н₂О¯

Заважають Li⁺-йони. Мінімум, який можна відкрити, 2,5 мкг.

Виконання реакції. До 4-5 крапель нейтрального розчину солі Натрію додають 5-6 крапель розчину реактиву і потирають об стінки пробірки скляною паличкою, при охолодженні розчину в струмені води. Спостерігають випадання кристалічного зеленувато-жовтого осаду.

G При використанні Zn(UO₂)₃(CH₃COO)₈ для виявлення йонів Натрію дробним методом необхідно пам’ятати, що при наявності в розчині великої кількості йонів Калію, може випасти осад КСН₃СОО ×UO₂(CH₃COO)₂. В такому розі попередньо досліджуваний розчин необхідно розбавити водою у два три рази, добре перемішати, а потім виконувати реакцію на виявлення йону Натрію за допомогою цинк уранілацетату.

6. Реакція забарвлення полум’я леткими сполуками Натрію. Леткі сполуки Натрію забарвлюють полум’я пальника у характерний жовтий колір.

Виконання реакції. Дослід виконують, вносячи крупинки солі на металевій дротинці у полум’я пальника, спостерігають появу жовтого забарвлення, яке повинно зберігатися 25-30 с.

Na₃[Co(NO₂)₆] у нейтральному або оцтовокислому розчині утворює із солями Калію жовтий осад:

2K⁺ + Na⁺ + [Co(NO₂)₆]^3- ® K₂Na[Co(NO₂)₆]¯

Чутливість реакції підвищується за наявності Ag⁺-іонів за рахунок утворення подвійної солі, менш розчинної у воді:

2K⁺ + Ag⁺ + [Co(NO₂)₆]^3- ® K₂Ag[Co(NO₂)₆]¯

При застосуванні Na₃[Co(NO₂)₆] для виявлення йону Калію необхідно додержуватись наступних умов:

G досліджуваний розчин повинен бути нейтральним або оцтовокислим;

G у розчині не повинні міститись йони NH₄⁺.

Виконання реакції. Реакцію можна виконати у пробірці або на крапельній пластинці, добавляючи до 3-4 крапель солі Калію стільки ж крапель реактиву, при цьому утворюється жовтий осад. Якщо осад не утворився одразу, потрібно дати суміші трохи постояти.

8. Реакція з натрій гідрогентартратом NaHC₄H₄O₆. NaHC₄H₄O₆ утворює з йонами Калію білий кристалічний осад калій гідрогентартрату:

K⁺ + HC₄H₄O₆^- ® KHC₄H₄O₆¯

Чутливість реакції 50 мкг. Заважають: NH₄⁺ і катіони d-елементів, які попередньо вилучають.

При застосуванні NaHC₄H₄O₆ для виявлення йону Калію треба додержуватись наступних умов:

G досліджуваний розчин повинен бути нейтральним або оцтовокислим;

G концентрація йонів К⁺ у розчині повинна бути досить високою;

G реакцію слід проводити в холодному розчині.

Виконання реакції. Додайте у пробірку 3-5 крапель розчину солі Калію (рН= 7,0) і 3-4 краплі розчину натрій гідрогентартрату (C_н=1), потріть скляною паличкою об стінки пробірки, при цьому випадає білий криста­лічний осад.

9. Реакція забарвлення полум’я леткими сполуками Калію. Леткі сполуки калію забарвлюють полум’я пальника у фіолетовий колір.

Виконання реакції. Платинову дотинку змочують розчином хлоридної кислоти і прожарюють у полум’ї, поки не зникне забарвлення. Цю операцію повторюють до тих пір, поки при внесенні дротинки полум’я не перестане забарвлюватись. Чисту розжарену дротинку вміщують у досліджувану речовину і вносять у полум’я. У присутності Калію полум’я забарвлюється у блідо фіолетовий колір. За наявності солей натрію воно маскується жовтим кольором, тому полум’я розглядають через кобальтове синє скло, яке не пропускає жовте проміння.

При дослідженні розчинів на вміст у них Калію реакція забарвлення полум’я вдається краще, якщо вушко платинової дротинки до внесення у полум’я кілька разів змочити у досліджуваному розчині і обережно висушити.

Дата добавления: 2014-01-04