Приготування робочих розчинів

Робочим або титрованим розчином називається розчин реактиву відомої концентрації.

Існують наступні основні способи приготування робочих роз­чинів:

Ø безпосереднє зважування потрібної кількості необхідної речовини і розчинення взятої наважки в певному об’ємі розчинника. Хімічні сполуки, які придатні для приготування розчинів цим способом називаються вихідними речовинами, а отримані в такий спосіб розчини називають розчинами з ус­тановленим титром. Однак не всі препарати придатні для цього, тому що вихідні (еталонні) речовини повинні відповідати певним вимогам:

– бути хімічно чистими і за складом чітко відповідати
хімічній формулі;

– бути стійкими під час зберігання як у сухому, так і в роз­чиненому станах (не бути гігроскопічними, не поглинати з повітря вуглекислий газ тощо);

– мати відносно велику молекулярну масу, бо у цьому випадку доводиться брати досить велику наважку препарату, внаслідок чого зменшується відносна похибка, пов’язана з неточністю зважування.

До вихідних речовин належать такі хімічні сполуки: NaCl – натрій хлорид; Na₂B₄O₇ × 10H₂O – натрій тетраборат декагідрат (бура); Н₂С₂О₄×2Н₂0 – оксалатної кислоти дигідрат; К₂Сг₂О₇ – калій дихромат; КВгО₃ – калій бромат та ін.

Більшість речовин, які застосовують в об’ємному аналізі не є вихідними речовинами. Наприклад, суль­фатна кислота H₂SО₄ є гігроскопічною речовиною; натрій гідроксид NaOH вбирає СО₂ з повітря; соляна кислота НС1 – "димить" на повітрі. Взяти точну наважку цих речовин прак­тично неможливо, тому можна приготувати розчин лише при­близної концентрації. Тому при приготуванні робочих розчинів застосовують інші методи встановлення точної концентрації:

Ø ус­тановлення концентрації робочих розчинів за розчинами вихідних речовин. Наважку речовини для приготування робочого розчину беруть на технічних терезах, не звертаючи особливої уваги на точність зважування, і розчиняють у потрібному об’ємі води. Потім відбирають певний об’єм розчину вихідної речовини і титрують його робочим розчином. За даними, знайденими при цьому титруванні, обчислюють точну концентрацію робочого розчину, користуючись рівнянням С_Н1×V₁= C_Н2×V₂ (див. нижче);

Ø встановлення концентрації робочих розчинів за іншими робочими розчинами. Робочий розчин, концентрація якого встановлена за розчином вихідної речовини, можна у свою чергу використати для встановлення концентрації іншого робочого розчину;

Ø іноді робочі розчини готують із стандарт-титрів, або фіксаналів. Фіксанал містить точну наважку речовини (найчастіше 0,1 моль-еквівалент) у скляній запаяній ампулі. Вміст ампули кількісно переносять у мірну колбу певної місткості, розчиняють у воді й доводять об'єм до мітки.

Дата добавления: 2014-01-04