Процес одержання аудиторських доказів

Основні умови збору доказів:

1) дотримання законності - в процесі проведення перевірки аудитор повинен не тільки перевіряти законність здійснених операцій, але й насамперед, при виборі методів і прийомів дотримувати установлені вимоги;

2) одержання повного доказового матеріалу, оскільки алюмінування хоча б одного результату факту господарському життя (який на перший погляд не має істотного значення) може мати серйозні наслідки в майбутньому (як у поточному, так і в майбутньому звітному періоді);

3) дотримання принципу своєчасності дій по збору доказів. Якщо аудитор по який - або причині навмисне або випадково не зміг одержати необхідні докази по об'єкту в момент його перевірки, те, по-перше, це питання слід постійно тримати на контролі й при можливості зібрати ці дані, а, по-друге, у такому випадку слід зробити коефіцієнт виправлення на запізнювання інформації;

4) одержання гарантій про достовірність представлених аудитору даних. Це досягається різними шляхами: і з листа про відповідальність керівництва, і з підтвердження й ін.

Відповідно до точки зору Маутца й Шарафа методологічний підхід до збору доказів може бути розділений на наступні етапи:

1. встановлення комплексності проблеми;

2. розгляд усіх фактів, що відносяться до неї;

3. поділ комплексної проблеми на індивідуальні;

4. визначення доказу, необхідного для кожної індивідуальної проблеми;

5. вибір відповідних прийомів і процедур аудита;

6. виконання їх;

7. оцінка доказів: а) з погляду доречності й законності; б) для визначення яких-небудь додаткових "вузьких місць"; в) з погляду необхідності й достатності для формування думки;

8. формування думки: а) по індивідуальних проблемах; б) по комплексній проблемі.

Одним із найбільш доказових джерел інформації є первинний документ, де фіксується кожна господарська операція. Тому особливу увагу слід приділити визначенню підробок в документах.

Після формально-правової перевірки документів вони можуть характеризуватись як доброякісні, тобто правильно оформлені, вірно відображаючи здійснені операції, або як недоброякісні.

При перевірці аудитор орієнтується на можливі відхилення в облікових даних, які можуть вплинути на достовірність звітних показників. До таких відхилень належать:

1.Неадекватні записи в обліку – відображення фінансової інформації в системі рахунків в неповному обсязі (відображення в обліку не всіх, фактично здійснених, господарських операцій).

2.Нереальність облікової інформації.

3.Відсутність дозволу на проведення господарської операції.

4.Неправильне віднесення інформації до певного звітного періоду, несвоєчасне здійснення операцій.

5.Арифметична неточність.

Тема 6: "Виявлення помилок та шахрайства у процесі аудиту"

План

1. Шахрайство та помилки: поняття, види, класифікація та характеристика.

2. Властиві обмеження аудиту в контексті шахрайства.

3. Методи та прийоми виявлення помилок, зловживань та шахрайств.

4. Відповідальність найвищого управлінського персоналу за виявлені помилки та шахрайство та аудитора за виявлення суттєвих викривлень внаслідок шахрайства.

5. Інформування найвищого управлінського персоналу та регуляторних та правоохоронних органів.

Дата добавления: 2014-01-04