КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Гідрофізичні властивості
Закрита пористість Структурно-фізичні властивості. Істинна густина - це відношення маси матеріалу m до об’єму V без урахування наявних у ньому пустот, пор і тріщин: (1) де - r - довідкова величина [ г / см3; кг / м3; т / м3 ] (граніт - 2,65...2,8 г / см3; бетон - 2,6...2,7 г / см3; цегла керамічна 2,65...2,7 г / см3). Середня густина r о - фізична величина, яка визначається відношенням маси тіла або речовини до всьго зайнятого об’єму V0, включаючи пори та пустоти: (2) Середня густина деяких матеріалів: граніт 2,6...2,8 г / см3, важкий бетон 2,0...2,4 г / см3, керамічна цегла 1,6...1,8 г / см3. Насипнагустина r н це відношення маси пухко насипаного сипкого матеріалу m до його об’єму Vн, включаючи простір між частинками: (3) Насипну густину визначають для зернистих і порошкоподібних матеріалів. У ряді випадків використовують поняття відносноїгустини d, тобто відношення щільності матеріалу r 0 до густини стандартної речовини (наприклад, води) rв =1000 кг / м3 (г / см3). d = r0 / r в, (4) де d - безрозмірна величина. Пористість П - це ступінь заповнення об’ємубудівельного матеріалу порами розміром не більше 1...3 мм. Пористість обчислюють за формулою: (5) або (6) З пористістю пов’язана міцність, водопоглинання, морозостійкість, теплопровідність тощо. Пори можуть бути закритими (недоступними для заповнення водою) і відкритими. Відкриту пористість Пв можна визначити відносно сумарного об`єму всіх пор, що насичуються водою, до загального об`єму матеріалу: , (7) де m2,m1 - маса зразка відповідно в насиченому водою і в сухому стані; V - об`єм матеріалу, см 3; rв = 1 г/см3 - густина води. Пз = П - Пв (8) Для сталі П = 0, цегла керамічна - 30...40 %; граніт - 0,2...0,8; важкий бетон 5...20 %.
Гігроскопічність - це здатність матеріалу поглинати водяну пару з повітря. Гігроскопічну вологу можна поділити на адсорбційнозв`язану, яка утримується сорбційними силами на поверхні пор, і капілярну, яка перебуває в мікропорах матеріалу. Гігроскопічність визначають як відношення маси гігроскопічної вологи до маси сухого матеріалу. Капілярне всмоктування пористими матеріалами відбувається за рахунок піднімання вологи по капілярах, коли частина матеріалу (конструкції) перебуває у воді. Наприклад, ґрунтові води за відсутності гідроізоляції призводять до зволожування нижньої надземної частини будівель. Капілярне всмоктування характеризується висотою підняття води, об’ємом поглинутої води та інтенсивністю всмоктування. Водопоглинання - здатність матеріалу всмоктувати й утримувати вологу при безпосередньому стиканні з водою. Водопоглинання за масоюWM визначають як відношення кількості поглинутої матеріалом води до маси сухого матеріалу: (9) де т2, т1 - маси матеріалу відповідно в насиченому водою та сухому стані, г. Водопоглинання за об’ємом Wo характеризується ступенем наповненості пор матеріалу водою при насиченні й виражається відношенням об’єму поглинутої води до загального об’єму матеріалу в природному стані: (10) де V - об’єм матеріалу, см3; ρв= 1 г / см3. Величини WM, Wo характеризують граничний випадок, коли будівельний матеріал більше не може всмоктувати вологу за звичайних умов. Візьмемо відношення: (11) Отже відношення водопоглинання за об’ємом і за масою чисельно дорівнює відносній густині будівельного матеріалу d. Для керамічної цегли WM = 8...20 %, важкого бетону - 2...6 %, граніту - 0,02...0,7 %. При заповненні всіх відкритих пор водою (під тиском або при кип’ятінні) показник водопоглинання чисельно відбиває відкриту пористість матеріалу: W 0 = П В (12) Вологість W визначається вмістом вологи у порах і на поверхні пор матеріалу за масою або об’ємом в %, причому цей вміст значно менший за показник водопоглинання: (13) де т, т1 - маси відповідно сухого та вологого матеріалу, г. Водостійкість - це здатність матеріалу зберігати міцність при тимчасовому чи постійному зволоженні водою. Водостійкість характеризується коефіцієнтом розм`якшення (або водостійкості), який визначається відношенням міцності насиченого водою матеріалу Rн до його міцності в сухому стані Rc: Кр = Rн/Rс (14) Водостійкими вважаються матеріали з Кр 0,75...0,8. При Кр < 0,8 матеріали не можна застосовувати у місцях із підвищеною вологістю. Вологовіддача - це здатність матеріалу віддавати воду із зміною температури та вологості навколишнього середовища. Ця здатність характеризується інтенсивністю втрат вологи за добу при відносній вологості навколишнього повітря 60 % і t = 20 С0. Водопроникність - це здатність матеріалу пропускати крізь себе воду при певному гідростатичному тиску. Вона характеризується коефіцієнтом фільтрації Кф, який показує кількість води VВ, що протягом часу t просочилась крізь одиницю площі F випробовуваного матеріалу завтовшки d при різниці гідростатичного тиску Р1 - Р2 = 1 м вод. ст.: (15) Паропроникність - це здатність матеріалу пропускати водяну пару при наявності різниці тиску біля поверхні огороджень. Паропроникність характеризується коефіцієнтом паропроникності Кп, г /(м× с×Па)і він визначається за формулою: . (16) Для важкого бетону - 1,2 ·10-8; для керамічної цегли - 2,24 ·10-8; Гідрофільність - це здатність матеріалу зв’язувати воду і змочуватись водою. Мірою змочуваності є крайовий кут q, який утворюється між дотичною, що проведена до поверхні краплі рідини та до твердої поверхні матеріалу. Для гідрофільних матеріалів кут q гострий: q £90 C0. Гідрофобність - це здатність матеріалу не змочуватися водою (відштовхувати воду) q > 90 C0. До гідрофобних матеріалів належать парафін, жирові мастила, бітум. Процес надання поверхні гідрофільних матеріалів здатності відштовхувати воду (тобто гідрофобності) називається гідрофобізацією і здійснюється обробкою ПАР. Вона сприяє підвищенню водонепроникності, водо- та морозостійкості тощо. Морозостійкість - це здатність матеріалу в насиченому водою стані витримувати багаторазове поперемінне заморожування й відтавання без зниження міцності при стиску й утрати маси в нормованих межах. Марка за морозостійкістю характеризується оптимальним числом циклів заморожування-відтавання, які витримує випробуваний матеріал. Наприклад, цеглу керамічну випускають марок F15, F25, F35, F50 (цифри позначають число циклів заморожування та відтавання). Найбільш морозостійкими є щільні матеріали з низьким водопоглинанням, однорідні за структурою.
Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 1902; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |