Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Основні проблеми соціології особистості


Мета

1. Забезпечити у студентів знання з даної теми, закласти основи для подальшого вивчення мікросоціології, місця людини в сучасному суспільстві, її соціального статусу, мобільності, тих соціальних ролей, що виконує людина в даному суспільстві.

2. Продовжити роботу над поняттями "людина", "індивід", "особистість", "індивідуальність". Сформувати у студентів вміння визначати особливості кожної з даних категорій та порівнювати їх.

3. Продовжити формувати у студентів навичок аналізу навчального матеріалу та вміння порівнювати різні типи особистості, визначати основні проблеми соціології особистості, типології особистості та потреб; застосовувати отримані знання на практиці та при вивченні інших тем та предметів суспільного циклу.

4. Формувати навички оцінювання різних типів особистості, визначати місце особистості в суспільствах різного типу та в сучасній Україні.

 

План:

1. Поняття та основні категорії соціології особистості.

2. Соціальний статус, соціальна роль.

3. Основні проблеми соціології особистості:

а) типологія потреб;

б) типологія особистості.

 

Література

1. Соціологія / За ред. В.Г.Городяненка. К., 1999.

2. Социология: наука об обществе / Под ред. В.Г.. Андрущенко и Н.И.Горлача. Харьков, - 1997.

3. Якуба О.О. Соціологія. Навчальний посібник для студентів. Харків, 1996. Піча В.М. Соціологія. К., - 1999.

4. Соціологія. Курс лекцій / За ред. В.М.Пічі. - Львів. - 2002.

5. Черниш Н. Соціологія. Курс лекцій. - Львів, - 1996.

6. Соціологія. Короткий енциклопедичний словник / За ред. В.І.Воловина. К., 1998.

 

Знати:

~ Специфіку соціологічного підходу до вивчення особистості;

~ Основні соціологічні концепції особистості та її соціальну структуру;

~ Соціологічний зміст понять "соціальний статус" та "соціальна роль";

~ Компоненти, етапи, основні підходи до визначення сутності понять "людина", "індивід", "особистість", "індивідуальність";

~ Терміни і поняття: людина, індивід, особистість, індивідуальність, структура особистості, соціальні типи особистості, соціальна роль, соціальний статус, рольовий та статусний набір, девіантна та делинквентна поведінка, потреби.

Вміти:

P розрізняти та аналізувати поняття "людина", "індивід", "особистість", "індивідуальність" ;

P розкривати сутність соціологічної теорії особистості та її проблематику;

P характеризувати основні соціальні типи особистості та їхні характерні риси;

P визначати соціальні регулятори діяльності, основні типології особистості та її потреб;



P розкрити суть основних тенденцій взаємодії людини і суспільства в сучасних умовах;

P розкривати і пояснювати основні терміни і поняття теми.

 

1) Проблема особистості – одна з найважливіших у сучасній соціології. Неможливо аналізувати соціальні процеси, функціонування й розвиток соціальних систем, не звертаючись до дослідження сутності особистості як суб'єкта соціальної поведінки та суспільних відносин, не вивчаючи потреб, інтересів, духовного світу особистості, не аналізуючи складних й різнобічних її зв'язків з соціальним мікро - і макросередовищем.

Особистість вивчається різними науками. Філософію цікавить особистість як суб'єкт пізнання і творчості. Психологія аналізує особистість як стійку цілісність психічних процесів, властивостей.

Соціолог вивчає особистість як елемент соціального життя, розкриває механізми її становлення під впливом соціальних факторів, механізм зворотної дії на соціальний світ, її участь у змінах та розвитку суспільних відносин. Соціологія вивчає зв'язки особистості і соціальних груп, особливості і суспільства, регуляцію і саморегуляцію соціальної поведінки.

 

Включення людини до суспільства здійснюється через різні елементи соціальної культури (соціальні групи, інститути, соціальні організації), через систему соціальних ролей, які вона виконує, через норми, цінності суспільства, які нею приймаються.

 

У соціології прийнято розрізняти поняття "людина", "індивід", "особистість", "індивідуальність".

Людина– цей термін означає родове поняття, що вказує на приналежність до людського роду – вищої сходинки розвитку живої природи на нашій планеті.

Поняття "людина" служить для характеристики її біосоціальної природи. Як жива істота людина підпорядковується основним біологічним та фізіологічним законам, як соціальна - законам розвитку суспільства.

Тобто поняття людина вказує на якісну відмінність людей від тварин, на людину – продукт природи, і служить для характеристики всезагальних, притаманних всім людям якостей і особливостей.

Індивід– термін вживається у значенні "конкретна людина", одиничний представник людського роду, коли необхідно підкреслити, що йдеться не про все людство загалом, а про певну людину в ньому.

Особистість– термін служить для характеристики соціального в людині. Якщо "людина" – це перш за все продукт природи, то "особистість" – продукт суспільства.

Соціологію цікавить людина як соціальна істота, як продукт і суб'єкт суспільних процесів, як вираз суспільних інтересів. Особистість можна визначити як стійкий комплекс якостей, властивостей, набутих під впливом відповідної культури суспільства і конкретних соціальних груп, до яких вона належить, до життєдіяльності яких вона включена.

Індивідуальність – термін означає те особливе і специфічне, що вирізняє одну людину з-поміж інших, включно з її природними і соціальними, фізіологічними і психічними, успадкованими та набутими якостями.

 

У розгляданні цих категорій та їх співвідношень виділяють декілька важливих закономірностей:

1. Кожен індивід є людиною, але не кожен особистістю. Особистістю не народжуються, - нею стають.

2. Особистість є не лише конкретним виразом суті людини, а і одночасно втіленням соціально значущих рис і властивостей даного суспільства та його культури. Особистість чітко ідентифікується з певним типом суспільства, його нормами та цінностями культури.

3. Включення особистості у суспільство здійснюється через її входження до різноманітних спільнот, прошарків і груп.

 

2) З'ясування місця і ролі особистості в системі соціальних спільнот можливе через розкриття поняття "соціальний статус".

 

Соціальний статус особистості – це її позиція в соціальній системі, пов'язана з її приналежністю до певної соціальної групи чи спільноти, аналізом її соціальних ролей, якістю та ступенем їх виконання.

Соціальний статус особистості охоплює узагальнюючу характеристику становище індивіда в суспільстві (професію, посаду, матеріальне становище, політичний вплив, національність, релігійність, вік, сімейне становище – "статусний набір індивіда").

 

Статуси можуть бути:


Привласнені – одержані незалежно від суб'єкта, найчастіше від народження (раса, національність, стать, вік).

Досягнуті – надбані власним зусиллям індивіда (сімейне становище, партійність, професія, посада).

 


Соціальна роль – це очікувана типова поведінка людини, що займає певний статус.

Людина в суспільному житті виконує декілька соціальних ролей, які утворюють "рольовий набір" . На думку Т.Парсонса кожну соціальну роль можна описати такими характеристиками:

1. Емоційність (одні соціальні ролі вимагають емоційної стриманості, інші – цілковитої розкутості).

2. Спосіб одержання (одні соціальні ролі притаманні особистості органічно, а інші - виборюються нею).

3. Масштабність (одні соціальні ролі виконуються все життя, дія інших – обмежена в часі).

4. Ступінь формалізації (дія одних ролей згідно з жорстко встановлених правил, дія інших – довільна).

5. Характер і направленість мотивів (орієнтовані на власний прибуток або на загальне благо).

Завдання: Скласти власний "рольовий набір".

 

Однією з принципових засад рольової теорії особистості є визнання залежності соціальної ролі людини від очікувань інших людей, пов'язаних з їх розумінням соціального статусу конкретної особистості. Розбіжності між уявленнями про соціальну роль тієї чи іншої особистості та її реальною поведінкою виступає основою соціальних конфліктів, що зазвичай носять між-особистісний характер.

Внутрішній конфлікт особистості може виникнути внаслідок виконання людиною декількох соціальних ролей, несумісних між собою; його наслідком, як правило є стрес.

 

Наприкінці ХХ ст. у західній та вітчизняній соціології зростає число прихильників теорії референтної групи.

Референтною групоюв соціології називають соціальну групу, на яку індивід орієнтує свою поведінку, до якої належав в минулому, належить зараз або хотів би належати у майбутньому.

В українському суспільстві, яке тривалий час перебувало під владою інших, неприязних або ворожих до українців держав, виробило в них розуміння необхідності єднатися у своєму етнічному колективі і шукати референтні групи підтримки у власному національному середовищі ("Свій до свого по своє").

 

3) Незважаючи на багатоманітність соціальних підходів до вивчення людини соціальної, існує певна сукупність проблем, які виступають предметом дослідження соціології особистості.

До них належать проблеми:

ü виділення основних характерних рис особистості (самосвідомість, ціннісні орієнтації, соціальні відносини, певну автономність стосовно суспільства, відповідальність за свої вчинки тощо);

ü внутрішньої духовної структури особистості (сюди включають потреби та інтереси, цінності та мотиви, соціальні норми і переконання, світоглядні принципи, смаки і звички та ін.);

ü проблема суб'єктивних детермінант (спонукальних чинників соціальної поведінки особистості, до яких належать потреби та інтереси).

Потреби – це необхідність для людини того, що забезпечує її існування і самозбереження. Теорію та ієрархію потреб розробив американський дослідник А.Маслоу.

Базові потреби (первинні, вроджені):

1. Фізіологічні та сексуальні – потреба у відтворенні людей, в їжі, диханні, русі, одязі, житлі, відпочинку.

2. Екзистенціальні (від лат. Existentia – існування) – потреби у безпеці свого існування, впевненості у завтрашньому дні, стабільності суспільства, гарантованості праці.

 

Похідні (вторинні, набуті):

3. Соціальні – потреби у приналежності до колективу, групи чи спільноти, у спілкуванні, турботі про інших та увазі до себе, в участі у спільній трудовій діяльності.

4. Престижні – у повазі з боку інших, їх визнанні та високій оцінці своїх якостей, у службовому зростанні і високому статусі у суспільстві.

5. Пізнавальні – отримання інформації про оточуючий світ та середовище.

6. Духовні (та релігійні) – у самовираженні через творчість.

 

Потреби за Маслоу:

       
 
   
 

 


                       
   
     
 
 
   
 
 
   
   
 
 

 


Виникнення нової потреби можливо лише при задоволенні попередньої.

Другою категорією є інтерес– це усвідомлення особою своїх потреб. Разом вони складають основу ціннісного ставлення особистості до оточуючого світу і використовуються для дослідження регуляторів соціальної поведінки.

 

Однією з найважливіших проблем соціологічного аналізу є проблема соціальної типології особи.

В посібнику "Соціологія" Н.Черниш вміщена така типологія:

1. Ідеальний тип (в якому знаходить вияв вимога соціального ідеалу даного суспільства).

2. Нормативний (тобто сукупність властивостей особистості, формування яких обєктивно необхідне для існування даного суспільства).

3. Реально існуючий або модальний (тип особистості, який переважає на тому чи іншому етапі розвитку суспільства).

 

Автори "Соціології" за редакцією В.М.Пічі подають таку типологію:

1. Гармонійний тип. Його характеристики:

- широка гама зв'язків із соціальним середовищем, яка забезпечується в основні сфери життєдіяльності та широким спектром соціальних ролей;

- мають чітко виражені цілі, вміють підпорядковувати хід свого життя їх реалізації, керувати ходом подій, тому їм вдається уникати негативних ситуацій;

- їх основні життєві орієнтації: цікава робота, хороші взаємини у сім`ї, широкі громадські інтереси.

2. Традиційний тип:

- середня за рівнем включеність в соціальне середовище, досить обмежене коло соціальних ролей, які вони виконують;

- життя їх багате враженнями, але не завжди вдається уникнути труднощів та невдач;

- при певній професійній спрямованості сім`я та її благополуччя є основними орієнтирами у сім`ї.

3. Технократичний тип:

- ці люди добре орієнтуються в умовах соціального середовища, в життєвих колізіях, вміють підпорядковувати життєві обставини своїм довготерміновим планам;

- для них характерне порівняно одноманітне життя, в якому переважає позитивний життєвий досвід і суттєве розмежування суспільного та власного;

- в орієнтаціях переважає службова кар'єра та особисте життя.

4. Неадаптований тип:

- вони погано орієнтуються у вимогах соціального середовища, не мають чітких орієнтирів у житті;

- у багатьох представників цієї групи професійна дезадаптація пояснюється випадковістю вибору професії;

- у житті цих людей переважає негативний життєвий досвід, найчастіше в силу їх особистісних властивостей.

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
 | ПРЕДПРИЯТИЕ, ЕГО СУЩНОСТЬ, ЦЕЛИ И ПРИНЦИПЫ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ

Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 3719; Нарушение авторских прав?


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Рекомендуемые страницы:

Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2020) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.01 сек.