Роль рослин у природі і житті людини

БОТАНІКА ЯК НАУКА ПРО РОСЛИНИ

ВИСНОВОК

до сьомого питання:

До складових протопласта належать: цитоплазма, у якій розташовані інші структурні компо­ненти (органели): пластиди, мітохондрії, ендоплазматична сітка, комплекс Гольджі, сферосоми, рибосоми і ядро, які забезпечують її життєдіяльність.

ЗАГАЛЬНИЙ ВИСНОВОК:

Знання анатомічної будови рослинної клітини дає можливість майбутньому спеціалісту-фармацевту встановлювати відповідність лікарських рослин згідно вимогам ДФ ХІ

Природу поділяють на живу й неживу. З одного боку, у хіміч­ному складі живого й неживого є певна спільність — наявність одних і тих самих хімічних елементів. З іншого боку, є значна відмінність: у речовині живих організмів переважають сполуки вуглецю. Проте основна відмінність живого й неживого полягає у відношенні до зовнішніх умов. Убираючи речовини з навколи­шнього середовища, рослина засвоює їх, перетворюючи на речо­вини власного організму. Водночас у рослинному організмі від­буваються процеси розпаду і виведення речовин. Усі ці процеси, на які здатна лише жива істота, отримали назву обміну речовин.

Жива природа охоплює організми, які віднесено до п'яти ца-рин: тварини, рослини, віруси, гриби, дроб'янки. Вони пошире­ні у біосфері. Складовими частинами біосфери є верхня частина земної кори, водні басейни і нижні шари атмосфери. Живі орга­нізми біосфери протягом багатьох мільйонів років пристосову­валися до навколишнього середовища.

Однією з характерних особливостей рослинних організмів є зелене забарвлення, і лише бактерії, гриби та деякі нечисленні паразитичні представники вищих рослин його не мають. Із зеле­ним забарвленням рослини пов'язане її живлення за участі хло­рофілу. У процесі фотосинтезу зелена рослина з вуглецю діокси-ду і води під впливом сонячного світла утворює безазотисті орга­нічні речовини — полісахариди. Цей процес можна записати у вигляді сумарного рівняння:

6С0₂ + 6Н₂0 + 686 ккал = С₆Н₁₂0₆ + 60₂.

Убираючи своїм корінням мінеральні речовини, зокрема мі­неральні сполуки нітрогену, зелена рослина утворює білки, з яких в основному і складається жива маса тіла рослини. Таким чином рослина з простих неорганічних речовин (вуглецю діоксиду, во­ди, мінеральних солей), увібраних нею з ґрунту та повітря, будує

свій організм. Рослинам властивий автотрофний спосіб живлен­ня, а тваринам — гетеротрофний (за рахунок уже готових орга­нічних речовин). У цьому й полягає характерна особливість та своєрідність рослин у порівнянні з тваринами.

Зелені рослини використовують вуглецю діоксид, який по­трапляє в повітря під час горіння, дихання рослин і тварин, у процесі гниття. Під час фотосинтезу рослини збагачують атмо­сферу вільним киснем, тому концентрація кисню і вуглецю ді-оксиду перебуває на постійному рівні.

Про значення процесу фотосинтезу рослин дуже добре ви­словився російський природознавець професор К.А. Тімірязєв: "Цей зв'язок між сонцем і зеленим листком приводить нас до найширшого, найузагальненішого уявлення про рослину. У ньо­му розкривається перед нами космічна роль рослини. Зелений листок, або, вірніше, мікроскопічне зелене зерно хлорофілу, є фо­кусом, точкою у світовому просторі, в яку з одного кінця прибу­ває енергія сонця, а з іншого — беруть початок усі прояви життя на Землі. Рослина — посередник між небом і землею" (К.А. Ти­мирязев, Избр. соч., т. 2, М., 1948, с. 382).

Рослинний світ впливає на формування і зміну клімату у різ­них зонах земної поверхні. Рослини, точніше їхні залишки, бе­руть участь у ґрунтоутворенні та підвищенні родючості ґрунтів. Процес розкладання органічних речовин (мертвих рослин, тру­пів тварин тощо) до простих мінеральних сполук відбувається за допомогою грибів, бактерій. Мінеральні речовини, які утвори­лися, надходять у ґрунт, звідки в розчиненому вигляді поглина­ються корінням вищих рослин. Таким чином, на Землі відбува­ється безперервний колообіг речовин.

Велику роль рослини відіграють у житті людини. За рахунок рослин людство задовольняє свої харчові потреби, одержує цін­ну технічну продукцію, виробляє текстильні матеріали, медич­ні препарати і парфуми, прикрашає ними своє житло і місце проживання. Особливо цінними харчовими рослинами є злаки (пшениця, жито, рис, кукурудза), які здавна культивувалися лю­диною. Шляхом селекції було виведено високоврожайні сорти овочевих культур (цукрового буряка, капусти, картоплі, моркви тощо), одержано високоолійні форми соняшнику, гірчиці та ін­ших культур. Людина вирощує багато сортів плодових і ягідних культур (яблуня, виноград, слива, полуниця тощо). Рослинні ма­теріали широко використовують у виробництві пластмас, стій-

ких матеріалів для захисту металів від корозії, цінних олив тощо. Для виготовлення одягу, канатних виробів люди використову­ють такі культури, як льон, коноплі, бавовник, джут. Деревину рослин застосовують як будівельний матеріал, паливо, сировину для виготовлення паперу. Рослини або їхні викопні залишки — торф, кам'яне вугілля, нафта — необхідні для опалення та освіт­лення приміщень. Багато уваги приділяють квітникарству та ви­рощуванню лікарських рослин, які широко застосовують у ме­дицині. Деякі лікарські рослини використовують без будь-якого оброблення, наприклад, чорницю, малину, ромашку, липу то­що, їх відпускають аптеки у вигляді рослинної сировини, з якої готують настої, відвари, припарки. Інші рослини підлягають об­робленню на фармацевтичних фабриках і заводах. Із них отри­мують спеціальні препарати (настойки, екстракти, соки свіжих рослин, комплексні препарати тощо), які мають різні лікувальні властивості (серцево-судинні засоби, спазмолітичні, відхаркуваль­ні, сечогінні, жовчогінні, послаблювальні, в'яжучі тощо).

У наш час з рослин виготовляють приблизно 60% усіх лікар­ських засобів.

Дата добавления: 2014-01-04