Конспект лекций. № п/п Ознака Види робочої документації Стадії процесу аудиторської перевірки А) Документи початкової стадії (підготовчого

Аудиторські документи, що зберігаються в аудиторській фірмі до року, називаються документами короткострокового (нетривалого) використання. Це, наприклад, анкети опитування персоналу, анкети зустрічної перевірки.

За способом і джерелами отримання виділяють робочі документи аудитора, отримані від:

Аудитор у процесі перевірки використовує первинні документи, реєстри бухгалтерського обліку, фінансову звітність підприємства – клієнта. До документів, отриманих від третіх сторін, належать одержані акти – звірки і довідки від покупців і замовників, постачальників, банків, страхових компаній.

За характером інформації робочі документи аудитора поділяються на документи:

– Про систему обліку і внутрішнього контролю;

– Оцінки системи внутрішнього контролю й аудиторського ризику;

– Перевірки статей і показників фінансової звітності;

Аудиторські документи в залежності від призначення поділяється на документи, які використовують аудитори та власники (керівники підприємства). Для власників і керівників підприємства передбачається складання аудитором висновку і звіту перед замовником.

За змістом аудиторських процедур робочі документи поділяються на оглядові, інформативні, підтверджувальні, розрахункові, аналітичні, документи перевірки. В оглядових робочих документах наводиться загальна характеристика підприємства – клієнта або загальний огляд його фінансової звітності. Інформативні документи розкривають інформацію про господарські процеси та операції. Підтверджувальні аудиторські документи дають аудитору відповіді на запити від третіх осіб, які підтверджують або не підтверджують конкретні господарські факти і явища.

Беручи до уваги термін зберігання робочих документів аудитора, частину з них можна віднести до документів тривалого зберігання, а інші – до короткострокового зберігання. До документів довгострокового зберігання можна віднести договори, укладені із замовниками, акти виконаних робіт, аудиторські висновки.

Отже, науково обґрунтована класифікація аудиторських документів, дає змогу аудитору глибше зрозуміти їх зміст і форму, тривалість використання, термін зберігання та інші чинники, що безпосередньо впливають на ефективність аудиторської перевірки.

Розрахункові - це відповідні розрахунки аудитора, які дають змогу оцінити показники фінансової звітності.

Аналітичні документи – це відомості, здобуті методами аналізу, що допомагають визначити фінансовий стан підприємства та його основних показників.

Відомості, отримані внаслідок проведення аудиторських процедур, належать до документів перевірки. Ці документи можуть бути складені аудитором за довільною програмою і мати різний зміст. Вони мають найбільше інформаційне навантаження щодо аудиторських доказів.

За ступенем стандартизації аудиторська документація поділяється на стандартизовану (відповідно до вимог МСА) і складену за довільною формою.

Залежно від способу складання робочі документи аудитора можуть бути складені вручну або отримані за допомогою комп’ютера (машинограми, інформація, записана на дискеті та ін.).

За формою подання робоча документація аудитора може бути у вигляді графіків, таблиці, тексту або комбінованому варіанті. Наприклад, графічно можна відобразити динаміку основних показників, що характеризують фінансовий стан підприємства.

№ п/п	Ознака	Аудит	Ревізія
	Мета	Оцінка достовірності та законності бухгалтерського обліку і звітності. Надання консультаційних послуг	Систематичні вивчення діяльності підприємства, вивчення порушень і зловживань, розробка практичних пропозицій, щодо їх усунення і запобігання у майбутньому.
	Завдання	Оцінка системи обліку і внутрішнього контролю. Оцінка аудиторського ризику. Розробка рекомендацій з оптимізації системи обліку і внутрішнього контролю.	Вивчення доцільності та законності здійснення господарських операцій і відображення їх у обліку та звітності. Забезпечення контролю та збереження власності.
	Суб’єкти	Аудитори (аудиторські фірми), які мають сертифікати аудитора і зареєстровані в АПУ	Ревізори державної контрольно – ревізійної служби.
	Об’єкти	Система обліку і внутрішнього контролю, інформаційна система	Стан обліку і звітності і збереження власності
	Правове регулювання	Цивільне право на основі господарських договорів, ЗУ «Про аудиторську діяльність», МСА	Адміністративне право на основі Законів, відомчих інструкцій, наказів вищестоящих або державних органів.
	Ініціатори перевірки	Суб’єкт підприємницької діяльності	Державні контрольно – ревізійні органи, вищестоящі організації і правоохоронні органи
	Час здійснення А) залежно від виду ______	– До здійснення господарських операцій; – У процесі фінансово – господарської діяльності; – Після закінчення звітного періоду.	Після закінчення звітного періоду
	Б) залежно від ___________	Аудиторська перевірка _________ замовником на основі договору	Працівники КРУ, ________ бюджетних або відомчих коштів.
	Можливість відмови від перевірки	Клієнт має право відмовитись від послуг аудитора, якщо той виявив некомпетентність аудитора	У зв’язку з призначенням ревізії клієнт не може відмовитися від послуг ревізора
	Визначення обсягу перевірки	Аудитор здійснює перевірку відповідно до складеної програми. Вводить в неї питання, які на його думку є важливими і потрібними при вивченні і оцінці.	Об’єктом ревізії, обсяг і її порядок проведення чітко визначається у робочому плані ревізії.
	Виправлення виявлених під час перевірки недоліків	Аудитори не несуть відповідальності за виконання аудиторського висновку. У процесі перевірки дають рекомендації стосовно усунення виявлених порушень і поліпшення фінансового стану підприємства.	Обов’язком ревізора є спостереження за процесом усунення виявлених недоліків у роботі підприємства.
	Поведінка у випадку виявлення зловживань	Аудитор є незалежним працівником і не зобов’язаний повідомляти про виявлені зловживання у правоохоронні органи	Ревізор повинен передавати інформацію про виявлені порушення законодавства керівникам і правоохоронним органам.
	Документальне оформлення результатів перевірки	Аудиторський висновок і звіт	Акт ревізії
	Користувачі _________	Власники (акціонери, -------- адміністрація державні органи (податкова адміністрація, Фонд Державного майна України), банки та інші кредитні установи.	Керівництво підприємств ______ вищестоящі організації

Відмінності між внутрішнім і зовнішнім аудитом.

№ п/п	Ознака	Внутрішній аудит	Зовнішній аудит
	Мета і завдання	Визначає керівництво підприємства	Визначається договором на проведення аудиту
	Замовник	Керівники підприємства	Власники (акціонери)
	Види послуг	Керівники підприємства, беручи до уваги потреби управління	Визначаються договором на аудиторські послуги
	Об’єкти аудиту	Залежать тільки від господарської і фінансової діяльності підприємства і визначаються керівництвом	Залежать тільки від господарської і фінансової діяльності суб’єкта перевірки і визначаються договором.
	Характер діяльності	Виконавча діяльність	Підприємницька діяльність
	Організаційні служби	Окрема служба внутрішнього аудиту	Аудиторська фірма або аудитор, зареєстрований як фізична особа (підприємець)
	Організація роботи аудитора	Виконання конкретного завдання керівництва	Визначається керівником аудиторської фірми або аудитором самостійно
	Суб’єкти аудиту	Штатні працівники підприємства	Незалежні аудитори
	Регламентація аудиту	Регламентується керівництвом підприємства	Регламентується Законом України «Про аудиторську діяльність» і МСА
	Кваліфікація	Вища або середня – спеціальна освіта	Вища освіта та наявність сертифіката аудитора
	Оплата праці	Нарахування заробітної плати здійснюється згідно зі штатним розкладом підприємства	Нарахування заробітної плати здійснюється згідно з діючим положенням «Про оплату праці» аудиторської фірми або договором.
	Відповідальність	Перед керівником підприємства	Перед замовником і тертіми особами
	Наявність ризику	Ризик бізнесу підприємства і втрата репутації	Ризик бізнесу аудиторської фірми, аудиторський ризик
	Подання звітності	Керівництво підприємства	Замовнику (власнику, акціонерам) може бути опубліковано
	Зміст і форми звіту	Акт перевірки та інші звітні документи. Визначаються керівником підприємства	Аудиторський висновок за змістом і формою повинен відповідати вимогам АПУ, іншим формам звітності, погодженими між аудитором і замовниками

4). Ефективна робота суб’єктів господарської діяльності в умовах ринкових відносин багато в чому залежить від організації системи внутрішньогосподарського контролю. Методи і форми економічного контролю, властиві командно – адміністративній системі, неспроможні задовольнити інформаційні потреби менеджерів та власників підприємств.

До основних факторів, що сприяють створенню на великих і середній підприємствах служби внутрішнього аудиту належать:

– Ускладнення організації структури підприємства (об’єднання їх в асоціації, створення дочірніх підприємств та ін.);

– Розширення видів діяльності та можливість їх кооперації;

– Віддаленість окремих структурних підрозділів від головного підприємства;

– Потреба керівництва отримати достатньо об’єктивну інформацію і незалежну оцінку роботи менеджерів усіх рівнів управління;

– Підвищення ступеня довіри держави та ділових партнерів до підприємства;

Для підвищення ефективності функціонування всієї системи внутрішнього контролю необхідна відлагоджена робота усіх його ланок.

До системи внутрішнього контролю підприємства зі складною організаційною структурою управління входить внутрішньогосподарський контроль, який здійснюється всіма структурними підрозділами підприємства, в тому числі спеціалізованим підрозділом внутрішнього аудиту.

Внутрішній аудит повинен виконувати роль діагностичного засобу в управлінні господарською діяльністю підприємства.

Основною метою внутрішнього аудиту є експертна оцінка економічної політики підприємства у тому числі і облікова, оцінка діяльності внутрішньо господарського контролю, який здійснюється всіма його культурними підрозділами.

Окрім завдань контрольного характеру служба внутрішнього аудиту повинна розв’язувати завдання економічної діагностики, розробки фінансової стратегії, маркетингових досліджень, управлінського консультування, оцінки рентабельності комерційних угод, реалізації нових видів товарів тощо. У цьому випадку потрібно розглядати діяльність внутрішнього аудиту як сукупність аудиторських послуг, здійснюваних за вимогою керівництва підприємства в зв’язку з потребами управління.

Відмінності між внутрішнім і зовнішнім аудитом.

№ п/п	Ознака	Внутрішній аудит	Зовнішній аудит
1.	Мета і завдання	Визначає керівництво підприємства	Визначається договором
2.	Замовник	Керівництво підприємства	Власник (акціонер)
3.	Види послуг	Визначає керівництво підприємства, беручи до уваги потреби управління	Визначається договором на аудиторські послуги
4.	Об’єкти аудиту	Залежить від господарсько – фінансової діяльності підприємства і визначається керівником	Залежить від господарсько – фінансової діяльності суб’єктів перевірки і визначається договором
5.	Характер діяльності	Виконавча діяльність	Підприємницька діяльність
6.	Організація служби	Окрема служба внутрішнього аудиту або в складі іншого структурного підрозділу	Аудиторська фірма або аудитор, зареєстрований як фізична особа (підприємець)
7.	Організація роботи аудитора	Виконання конкретних завдань керівництва	Визначається керівництвом аудиторської фірми або аудитором самостійно
8.	Суб’єкти аудиту	Штатні працівники підприємства	Незалежні аудитори
9.	Регламентація аудиту	Регламентується керівництвом підприємства	Регламентується Законом «Про аудиторську діяльність», міжнародними і національними нормативами
10.	Кваліфікація	Вища або середня спеціальна освіта	Вища освіта та наявність сертифіката аудитора.

Внутрішній аудит – система спостереження і експертної оцінки господарсько фінансової діяльності підприємства і його структурних підрозділів з метою обґрунтування та прийняття оптимальних, тактичних і структурних мішень в управлінні.

Внутрішній аудит - складник системи внутрішньогосподарського контролю підприємства.

Порівняльна характеристика системи внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту.

Структурні елементи	Внутрішньо – господарський контроль	Внутрішній аудит
Мета	Забезпечення дотримання законодавства і економічної доцільності фінансово – господарської діяльності	Оцінка якості економічної інформації, що формується управлінською системою підприємства; Експертна оцінка обліково – економічної політики підприємства, оцінка функці. В г.к.
Завдання	1. Попередження здійснення незаконних економічно недоцільних операцій на стадії прийняття управлінських рішень; 2. Усунути допущені недоліки на стадії здійснення господарських операцій в процесі діяльності кожного трудового колективу (поточний контроль). 3. Встановлення законності економічної доцільності вже здійснених господарських операцій, реалізованих управлінських рішень (наступний контроль)	1. Оцінка організаційної діяльності підприємства; 2. Експертна оцінка економічної політики підприємства за допомогою проведення аналітичного тестування і застосування тестів контролю; 3. Забезпечення користувачів інформацією про реальний фіксований стан підприємства, достовірності обліку і звітності; 4. Визначення функції стратегії підприємств.
Суб’єкти	Керівник, начальники структурних підрозділів (менеджери), посадові особи усіх підрозділів у тому числі обліково – фінансова служба, ревізійна комісія (в акціонерних товариствах)	Працівники спеціалізованої служби внутрішнього аудиту: – Бухгалтер – аудитор; – Експерт – аналітик; – Експерт – юрист; – Експерт – маркетолог; – Експерт інформаційних систем.
Об’єкти	Організаційно – технологічні, фінансово – економічні процеси і їх елементи; Стан і використання всіх видів господарських засобів і джерел їх утворення; Трудова діяльність колективу і окремих його членів; (дотримання законів, правових норм і встановлення правил роботи).	Система управління господарством, в тому числі система внутрішньо – господарського контролю; Економічна інформація, складена менеджерами в т.ч. дані обліку і звітності
Методичні прийоми	Прийоми та методи документального і фактичного контролю, економічного аналізу	Прийоми та методи документального і фактичного контролю, методичні прийоми експертно – аудиторської діагностики.
Види звітності	Відомості контролю окремих об’єктів, контрольних розрахунків, акти перевірки і обстежень	Аудиторська звітність, акт аудиту.
Користувачі контрольною інформацією	Президент фірми, дирекція, менеджери структурних підрозділів	Власники (засновники) менеджери вищої ланки управління.

5). Важливим питанням теорії і практики аудиту є визначення суб’єктів, які формують його предмет.

Для глибокого вивчення об’єктів внутрішнього аудиту доцільно провести порівняльний аналіз видів аудиторських послуг, що здійснюють зовнішні аудиторські фірми і служби внутрішнього аудиту.

Аудиторські фірми надають такі види послуг:

– Аудит підприємств будь – яких організаційно – правових форм;

– Консультації з питань бухгалтерського обліку, оподаткування;

– Складання і захист у державній податковій службі фінансових звітів;

– Розробка техніко – економічних обґрунтувань, бізнес – планів, інвестиційних проектів;

– Аудиторське і бухгалтерське супроводження;

– Абонементське обслуговування (консультації, забезпечення методичною літературою);

– Розробка методики обліку на конкретному підприємстві з урахуванням його специфіки;

– Формування фінансового результату в інтересах клієнта;

– Захист інтересів клієнта в господарському суді;

– Захист інтересів клієнта в податкових органах.

Із перелічених аудиторських послуг, що здійснюють аудиторські фірми не всі придатні для служб внутрішнього аудиту.

– Аудиторське і бухгалтерське супроводження;

– Захист інтересів клієнта в Господарських судах;

Як уже зазначалось, ведення бухгалтерського обліку, складання звітності, аудиторське та бухгалтерське супроводження є прерогативою тільки зовнішнього аудиту. Ці вили послуг надають незалежні аудиторські фірми малим підприємствам, коли керівник бере на себе функції бухгалтера і в штаті підприємства відсутні облікові працівники.

Внутрішній аудит на відміну від зовнішнього, не може займатися видавничою діяльністю, а його працівники не мають права займатися будь – якою комерційною діяльністю.

Юридична експертиза і консультація теж прерогатива зовнішнього, а не внутрішнього аудиту. Аудиторські фірми мають у штаті юристів, а за їх відсутності можуть залучати цих спеціалістів на договірній основі. Внутрішні аудитори в окремих випадках можуть залучатися до розв’язання деяких юридичних питань разом з юристами даного підприємства або залучених збоку. Проте недоречно вважати юридичну експертизу послугою внутрішнього аудиту (об’єктом контролю).

У практиці господарської діяльності підприємств захист інтересів клієнта в Господарському суді та податкових органах зазвичай здійснюють незалежні аудиторські та юридичні фірми. Внутрішні аудитори не можуть виконувати цієї функції тому, що вони не є незалежними особами відносно підприємства, питання якого вирішується в суді чи податкових органах.

Функцією внутрішнього аудиту також не можна вважати перепідготовку бухгалтерського персоналу. Внутрішні аудитори обмежуються лише наданням консультацій із бухгалтерського обліку працівникам бухгалтерії, які не можна вважати підготовкою кадрів.

В аудиті незалежно від потреби управління здійснюються такі види аналізу:

Часто проводиться на підставі бухгалтерської звітності аналіз фінансового стану підприємства.

На предмет і об’єкти внутрішнього аудиту суттєво впливають види діяльності підприємства.

У процесі здійснення внутрішнього аудиту фінансової звітності об’єктами аудиту будуть активи, зобов’язання і капітал підприємства, відображені у балансі підприємства. Об’єктами аудиторського контролю також є показники інших форм фінансової звітності. Ці об’єкти контролю будуть однаковими як для внутрішнього, так і для зовнішнього аудиту.

Внутрішні аудитори часто здійснюють аналіз фінансового стану підприємства. У цьому випадку об’єктом аудиту буде фінансовий стан підприємства на певну звітну дату. Фінансовий стан підприємства визначається здебільшого через фінансові показники, які характеризують його ліквідність, економічну активність, заборгованість, прибутковість, використання капіталу.

Головною метою внутрішнього аудиту є експертна оцінка обґрунтованості та виконання фінансової стратегії, якості економічної інформації, що формується управлінською системою, пов’язаною з попередженням кризових ситуацій. Звідси випливає, що об’єкти внутрішнього аудиту визначаються за принципом їх ролі в процесі управління підприємством. Залежно від цього об’єкти внутрішнього аудиту можна виділити в три групи (рисунок 9.1.)

– Об’єкти контролю організації виробництва і управління;

Об’єктами внутрішнього аудиту є факти (явища) і процеси господарської діяльності підприємства. Об’єкти внутрішнього аудиту слід розглядати не тільки в статиці, а й у динаміці. Із зростанням аудиторських послуг змінюється кількість об’єктів внутрішнього аудиту, а отже і його предмет.

Об’єкти внутрішнього аудиту

Об’єкти контролю організації виробництва і управління

Об’єкти тактичного контролю

Об’єкти стратегічного контролю

Доцільність і законність підготовлених управлінських рішень

Якість організаційно – господарської діяльності і управління

Обґрунтованість фінансово – економічної стратегії

Доцільність і законність здійснення господарських операцій

Обґрунтованість облікової політики

Консультації з менеджменту і маркетингу

Законність, своєчасність і правильність відображення господарських операцій в обліку і звітності

Ступінь відповідності організаційної структури цілям управління підприємства

Рекомендації з оптимізації роботи керівників усіх рівнів

Якість організації обліку і внутрішньогосподарського контролю в т.ч. в умовах їх комп’ютеризації

Якість комерційної та маркетингової діяльності

Якість прогнозів та планів

Якість виконання посадових обов’язків керівниками усіх рівнів

Стабільність фінансового плану підприємства

Рисунок 9.1. Групування об’єктів внутрішнього аудиту.

6). Методологія внутрішнього аудиту - це вчення про методи (способи) пізнання, за допомогою яких аудитор досліджує об’єкти внутрішнього контролю, що в сукупності формують його предмет.

Дослідження об’єктів аудиту здійснюється за допомогою загальнонаукових методів і спеціальних прийомів.

Зовнішній аудитор дотримуючись принципу суттєвості може помилку в 100 грн. не брати до уваги, оскільки це не дуже впливає на достовірність фінансової звітності. Для внутрішнього аудитора ця помилка засвідчує не надійність системи обліку, і він зобов’язаний провести додаткові процедури контролю.

Методологія аудиту визначається основними принципами, що подають головні засади, на яких здійснюється його функція. У прийнятому МФБ Кодексі етики професійних бухгалтерів визначені такі принципи аудиту:

Ці принципи характерні не тільки для зовнішнього аудиту з деякими уточненнями їх трактування і визначення, а й для внутрішнього.

Для зовнішнього аудиту принцип незалежності означає, що аудитор незалежний від керівника суб’єкта перевірки, а для внутрішнього аудитор повинен бути незалежним від керівництва структурних підрозділів підприємства.

До методологічних принципів внутрішнього аудиту належать:

– Адекватність використання аудиторських процедур;

Одним із основних методологічних принципів є принцип доказовості – стрижневий у формуванні засад методології аудиту як системи пізнання та доказовості.

–вивчає стан економіки підприємства, зміни що відбулися за поточний період;

–розробляє план і програму внутрішнього аудиту.

Складовими елементами первинного спостереження, яке здійснюється на початковій стадії процесу аудиту є:

Збір доказів про об’єкти аудиту на дослідній стадії здійснюється через виконання аудиторських процедур. Для цього використовуються такі прийоми:

На завершальній стадії внутрішнього аудиту здійснюється:

–групування і систематизація виявлених недоліків;

–узагальнення матеріальної перевірки і складення висновку (акта);

–обговорення результатів внутрішнього аудиту з керівником підприємства;

–розробка заходів за результатами перевірки.

На цій стадії внутрішнього аудиту найчастіше використовують такі елементи методу аудиту:

Однак зауважимо, що окремі прийоми аудиту можуть використовуватися на двох чи трьох стадіях процесу аудиту одночасно (наприклад, оцінка, аналіз, вивчення та ін.).

Відносно відокремлені прийоми лише в своїй єдності та сукупності забезпечують ґрунтовне вивчення предмета аудиту, безперервне вивчення його об’єктів.

На методологію внутрішнього аудиту мають вплив такі фактори:

– наявність внутрішньофірмових стандартів;

У внутрішньо фірмових стандартах аудиту повинні розкриватися основні принципи методології й організації внутрішнього аудиту.

Відсутність в Україні спеціального органу, який би міг розробити стандарти внутрішнього аудиту породжує певні проблеми у його запровадженні у підприємствах і організаціях народного господарства

На методологію внутрішнього аудиту мають певний вплив види діяльності підприємства. Якщо підприємство займається декількома видами діяльності, то коло об’єктів контролю розширюється, а це вимагає використання у процесі внутрішнього аудиту більше методологічних прийомів і процедур.

Кожний окремий об’єкт внутрішнього аудиту потребує індивідуального підходу до використання прийомів аудиту, що є елементом його методу.

Від політики і стилю управління залежать напрямки внутрішнього аудиту, глибина дослідження тих чи інших об’єктів внутрішнього контролю. В одних випадках керівництво підприємства обмежено аудитом фінансової звітності та тематичним перевірками окремих об’єктів контролю, а в інших випадках – проведення економічного аналізу, прогнозування бізнесу підприємства, контролю за ефективним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів у процесі виробництва, прогнозування фінансової стратегії.

Використання ЕОМ у внутрішньому аудиті впливає не тільки на технологію аудиторського контролю, а й на його методологію. Зокрема на методологію внутрішнього аудиту мають вплив підходи до процесу комп’ютеризації аудиторської діяльності.

Система комп’ютеризації аудиторської діяльності повинні складатися з таких компонентів:

– Економіко – організаційних та інформаційних моделей, що відображають процес аудиту;

– Технічних, програмних, інформаційних та інших засобів, які забезпечують реалізацію моделей.

Визначення основних принципів внутрішнього аудиту та інших чинників, що формують його методологію дають змогу ефективніше дослідити об’єкти внутрішнього контролю.

7). Ефективність діяльності внутрішнього аудиту в Україні визначається рівнем його організації. Основними елементами внутрішнього аудиту є організація процесу аудиторського контролю, служби організації процесу аудиторського контролю, служби і праці аудиторів.

Об’єктом організації внутрішнього аудиту доцільно вважати технологічний процес внутрішньогосподарського контролю і працю виконавців.

До методів організації внутрішнього аудиту можна віднести:

Під формою організації внутрішнього аудиту розуміють способи розподілу праці між виконавцями (служби внутрішнього аудиту).

До принципів організації внутрішнього аудиту належать:

До об’єктів організації процесу внутрішнього аудиту належать:

– форми відображення контрольних номенклатур та їх носіїв;

Для внутрішнього аудиту, незалежно від його форми, характерні три його основні стадії технології контрольного процесу:

– Початкова стадія - передбачає підготовчу роботу і планування внутрішнього аудиту;

– Дослідна стадія – на якій здійснюється перевірка господарських операцій і вивчається стан обліку.

– Завершальна стадія - узагальнюються результати перевірки, складається акт, а на його основі розробляються пропозиції та заходи щодо поліпшення фінансово – господарської діяльності підприємства (організації).

Важливе місце в організації внутрішнього аудиту належить розв’язанню проблем раціональної організації апарату внутрішнього аудиту та праці аудиторів. У системі споживчої кооперації України найефективнішою вважається централізована форма організації внутрішнього аудиту. (Рисунок 9.2.)

Централізована форма внутрішнього аудиту

Децентралізована форма внутрішнього аудиту

Де 1- керівник підприємства; 2 – головний бухгалтер; 3- бухгалтер з оплати праці; 4- бухгалтер з обліку товарно – матеріальних цінностей; 5 – інші працівники бухгалтерії; 6 – служба внутрішнього аудиту; 7, 7а, 7б, 7в - аудитори; 8- інвентаризатори; 9 – керівники служби маркетингу; 10 – керівники інших служб.

Рисунок 9.3 Структура Положення про службу внутрішнього аудиту підприємства

Функціонування служби внутрішнього аудиту зумовлює необхідність розробки Положення про службу внутрішнього аудиту, що затверджує власник або уповноважений на те працівник підприємства. (Структура Положення показана на Рисунку 9.3.).

Структура Положення про СВА підприємства

Сутність, мета і завдання 1

Основні об’єкти

Організація і забезпечення функціонування відділів внутрішнього аудиту

Положення про СВА

Основні принципи організації, методології та етики поведінки аудиторів

Координація і взаємодія в здійсненні внутрішньогосподарського контролю

Склад суб’єктів

Рисунок 9.3 Структура Положення про службу внутрішнього аудиту підприємства

2. Види аудиторських висновків та їх характеристики.

3. Зміст та структура аудиторського висновку за результатами перевірки фінансової звітності.

4. Аудиторські висновки спеціального призначення.

1). Аудиторський звіт – підсумковий документ про результати аудиторської перевірки з лаконічним описом виявлених порушень, помилок, відхилень, з оцінкою стану бухгалтерського обліку, достовірності звітності та законності господарських операцій.

Інформація подана у звіті повинна бути чіткою, надійною і компетентною, а також незалежною, об’єктивною та правдивою.

Аудиторський звіт складається у довільній формі, призначений для замовника і не підлягає оприлюдненню.

Аудиторський звіт містить такі реквізити:

–Офіційне найменування і юридична (поштова) адреса аудиторської фірми або прізвище, ініціали і адреса аудитора, який здійснює свою діяльність самостійно;

–Номер і дата реєстрації права на здійснення аудиторської діяльності.

– Офіційне найменування і юридична поштова) адреса клієнта або прізвище, ініціали і адреса фізичної особи – індивідуального підприємця;

– Перелік посадових осіб (прізвище і ініціали, посада) відповідальних за складення бухгалтерської звітності юридичної особи.

В додаток до обов’язкових свідчень, які вказані вище, в залежності від обсягу, масштабів і специфіки аудиторської перевірки, а також розмірів і особливостей аудиторської фірми (того, чи проводиться перевірка аудитором, який працює самостійно), розмірів і особливостей економічного суб’єкта, який підлягає перевірці, слід включати у письмову інформацію аудитора наступні свідчення:

– Особливості виконання аудиторської перевірки, передбачені договором (контрактом, листом – зобов’язання) між аудиторською організацією і економічним суб’єктом, а також особливості виконання роботи, які стали відомі в ході перевірки.

–Дані про кількісний склад працівників, які виконують бухгалтерський облік, про структуру бухгалтерії і про особливості системи бухгалтерського обліку, яка застосовується.

2. За результатами виконаних аудиторських послуг, аудитор складає підсумковий документ у вигляді аудиторського висновку. Зміст і структура висновку буде залежати від виду і характеру наданих аудиторських послуг.

Форма, зміст і структура аудиторського висновку – регламентовані (МСА № 700; 700А; 800; 810). (Рисунок 10.1.) Так МСА № 700 «Аудиторський висновок про фінансову звітність» визначає вимоги до аудиторського висновку за результатами перевірки фінансової діяльності суб’єктів господарювання, крім відкритих акціонерних товариств.

Аудиторські висновки

Розглядаються МСА 800,810

Розглядається МСА 700, 700 А

Регламентуються Вимогами до аудиторського висновку, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 25 січня 2001 року № 5

Аудиторські висновки спеціального призначення

Аудиторські висновки перевірки річної бухгалтерської звітності

За результатами тематичного аудиту

Позитивні

Про фінансову звітність підготовлену відповідно до інших приписів аудиту

Умовно позитивні

Про окремі частини фінансової звітності

Негативні

Відмова від надання висновку

Про дотримання договірних відносин

Про узагальнену фінансову звітність

Рисунок 10.1 Класифікація аудиторський висновків

Як засвідчує рисунок 10.1. аудиторський висновок про перевірку фінансової звітності суб’єктів господарювання за змістом висловлення думки поділяють на:

Позитивний – дають клієнтові у випадках, коли на думку аудитора виконані такі умови:

– Аудитор отримав усю інформацію і пояснення, необхідні для цілей аудиту.

– Надана інформація достатня для відображення реального стану справ на підприємстві.

– Існують адекватні та достовірні дані з усіх суттєвих питань.

– Фінансова документація підготовлена відповідно до прийнятої на підприємстві системи бухгалтерського обліку, що відповідає вимогам діючого законодавства України.

– Фінансова звітність складається на основі дійсних облікових даних і не містить суттєвих суперечностей.

– Фінансова звітність складена належно, за формою, затвердженою у встановленому порядку.

Умовно – позитивний -дають клієнтові якщо під час перевірки виявлені порушення, але вони мають обмежений вплив на фінансову звітність. Аудитор не може видати умовно – позитивний висновок, коли є фундаментальна невпевненість та незгода.

Основні причини фундаментальної невпевненості:

– Значні обмеження в обсязі аудиторської роботи у зв’язку з тим, що аудитор не може одержати усю необхідну інформацію і пояснення (наприклад, через незадовільний стан обліку);

– Не може виконати усі необхідні аудиторські процедури (через обмеження у часі перевірки, які диктує клієнт);

– Ситуаційні обставини, непевність у правильності висновків у конкретній ситуації (наприклад, подвійне тлумачення окремих пунктів).

Будь – яка фундаментальна невпевненість або незгода є підставою для відмови від того, щоб дати позитивний висновок. Подальший вибір виду висновку залежить від рівня невпевненості або незгоди.

У всіх випадках, коли аудитор складає висновок, який відрізняється від позитивного, він повинен описати усі суттєві причини його не впевненості і незгоди. Ці причини необхідно коротко навести в окремому розділі висновку, перед тим розділом, де аудитор висловлює негативний висновок або відмовляється від аудиторського висновку. У цьому ж розділі можна детальніше обговорити момент негативного характеру або дати посилання на додаток до аудиторського висновку, де наводиться опис цих моментів. В останніх розділах висновку аудитор стисло формулює думку про достовірність і повноту звітності.

При підготовці негативного аудиторського висновку, доречні такі висловлення:

Якщо аудитор дає відмову від надання аудиторського висновку, він аргументує про неможливість на підставі наведених факторів сформувати висновок про фінансову звітність підприємства.

3). Результати аудиту фінансової звітності оформляються у вигляді аудиторського висновку, який складається за довільною формою.

МСА № 700 (Аудиторський висновок про фінансову звітність) -передбачає, що у висновку обов’язково мають бути розкриті такі розділи:

–Висновок аудитора про перевірену фінансову звітність.

Заголовок - ідеться про те, що аудиторську перевірку проводив незалежний аудитор. Дається назва аудиторської фірми, а також повна назва підприємства, яке перевіряється та час перевірки.

Вступ - містить інформацію про склад фінансової звітності та дату підготовки звітності. У ньому також наголошується, що відповідальність за правильність підготовки звітності покладається на керівництво підприємства, на відповідальності аудитора за аудиторський висновок, який обґрунтовується результатами проведеної перевірки.

Масштаб перевірки - В аудиторському висновку необхідно зазначити масштаб аудиту і зміст проведених робіт. Цей розділ дає впевненість його користувачам у тому, що аудиторська перевірка здійснена відповідно до вимог Законодавства України та норм, які регулюють аудиторську практику і ведення бухгалтерського обліку, або відповідно до вимог міжнародних стандартів та практики.

Оцінка помилок – Під час аудиторської перевірки аудитор повинен робити оцінку помилок у системах обліку та внутрішнього контролю підприємства стосовно їх суттєвого впливу на фінансову звітність. При оцінці суттєвості помилок аудитор повинен користуватися МСА – 320 «Суттєвість в аудиті».

Висновок аудитора про перевірену фінансову звітність -містить висновок аудитора про фінансову звітність, її правильність, у всіх суттєвих аспектах.

Дата -Аудитор повинен проставляти дату аудиторського висновку на день завершення аудиторської перевірки. Дата на аудиторському висновкупроставляється в той самий день, коли керівництво підприємства підписує акт прийому – передачі аудиторського висновку. Дата в аудиторському висновку проставляється або перед вступною частиною аудиторського висновку, або біля підпису аудитора.

Підпис висновку – Аудиторський висновок підписує аудитор (директор аудиторської фірми або уповноважена на те особа), що мають відповідну серію сертифіката на вид проведення аудиту.

Адреса аудитора або адреса фірми – обов’язково зазначається в аудиторському висновку дійсна адреса аудитора (фірми). Цю інформацію можна розмістити як наприкінці аудиторського висновку, після підпису аудитора, так і в матриці бланку аудиторської фірми.

Отже, аудиторський висновок є регламентованим документом і його структура визначається МСА і вимогами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України.

4). Незалежні аудитори (аудиторські фірми) крім перевірки фінансової звітності підприємства надають різні за характером і змістом аудиторські послуги.

Супутні аудиторські послуги відрізняється за об’єктами і методами дослідження аудиторської перевірки фінансової звітності підприємства. Це суттєво впливає на зміст і структуру аудиторського висновку.

МСА № 800 «Аудиторський висновок при виконанні завдань аудиту спеціального призначення», передбачає складення аудитором таких видів аудиторського висновку спеціального призначення:

1. Аудиторський висновок за результатами тематичного аудиту. Характер діяльності та обсяги робіт під час проведення тематичного аудиту залежить від конкретних обставин. При плануванні тематичного аудиту від аудитора вимагається чітке уявлення про мету інформації про яку складається висновок, а також про майбутніх користувачів інформації. За результатами тематичної перевірки аудитор складає аудиторський висновок довільної форми, але він повинен містити обов’язкові елементи.

2. Аудиторський висновок про фінансову звітність підприємства підготовлену відповідно до інших принципів обліку. – інші принципи бухгалтерського обліку це набір критеріїв і принципів, які використовуються для підготовки фінансової звітності та застосовуються до всіх її суттєвих елементів і є загального признаними, як в окремо взятій країні, так і в багатьох країнах світу. Фінансова звітність може бути підготовлена за спеціальною метою згідно з міжнародними обліковими принципами. Можуть існувати такі загально прийняті форми:

– Специфічна фінансова звітність, ведена будь – яким регулюючим державним органом.

Аудитор повинен визначити чи можна користувачу або замовнику фінансової звітності підприємства, а також з аудиторського висновку зі спеціальних питань зрозуміти з назви або приміток до неї, що вона підготовлена згідно з спеціальними вимогами замовника.

3. Висновок про окремі частини фінансової звітності підприємства. Аудитора можуть попросити зробити висновок за однією або декількома позиціями фінансової звітності підприємства (наприклад: про стан дебіторської заборгованості, наявність матеріальних ресурсів, правильність нарахування преміальних винагород співпрацівникам або правильність розрахунку податків та ін.). Такі послуги проводяться окремо або як частина аудиторської перевірки фінансової звітності.

При дослідженні окремих компонентів фінансової звітності аудитор повинен визначити розмір їх суттєвості стосовно всієї звітності.

Аудиторський висновок про окрему позицію фінансової звітності підприємства повинен містити примітку стосовно принципів бухгалтерського обліку, які використовувалися впродовж року, або на пункт чи розділ приміток до звітності підготовлених клієнтом, де дається подібне посилання.

4. Аудиторська перевірка дотримання договірних відносин – Аудитор може отримати замовлення на підготовку аудиторського висновку про дотримання підприємством умов окремих угод, наприклад, позикових договорів на придбання облігацій, договорів на надання гарантій. Відповідно до таких договорів підприємству треба дотримуватися певних положень, наприклад, сплата відсотків, дотримання окремих фінансових показників, порядок використання доходів від реалізації окремого майна.

5. Висновок про узагальнену фінансову звітність підприємства. – Клієнт може підготувати фінансову звітність підприємства, яка показує в динаміці його діяльність за декілька років, використовуючи звіти підприємства, які раніше були підтверджені аудитором. Аудитор повинен зробити висновок про узагальнену фінансову звітність тільки в тому випадку, коли він уже має обґрунтоване ставлення до фінансової звітності, використаної для узагальненої фінансової звітності підприємства.

Висновок аудитора про узагальнену фінансову звітність підприємства повинен мати такі основні елементи:

– Назву незалежної аудиторської фірми; назву підприємства; посилання на річну фінансову звітність,