Альтернативні автомобільні двигуни і палива

Автотранспортні засоби, що відпрацювали свій термін і їх складові.

Шляхи утилізації наведених вище виробничих відходів відомі і широко використовуються. В останній час значна увага приділяється розробленню методів утилізації зношених автомобілів і їх вузлів.

В 1992 році в м. Базелі (Швейцарія) проведено спеціалізований симпозіум, присвячений питанню утилізації старих автомобілів. Рішення цієї важливої з погляду екології задачі можливе, якщо її вирішення буде враховуватись на стадії виготовлення нових моделей автомобілів і вибору матеріалів їх вузлів. Такий принцип прийнятий провідними автомобільними фірмами світу.

Таким чином, провідні фірми - виробники автомобілів розробили певну систему дій при якій після зняття з експлуатації автомобіля і його розбирання на повторну переробку повну конструкцію автомобіля слід розділити на групи матеріалів: чорні метали, алюміній, свинець, мідь. В свою чергу можуть перероблятися гума і пластмаси з витримуванням вимог охорони довкілля, якщо точно відомий їх склад. Це досягається шляхом маркування виробів відповідними стандартами.

Важливим з екологічної точки зору є раціональне використання зношений автомобільних шин, які містять дефіцитну полімерну сировину (каучук), метал, технічний вуглець та інші наповнювачі. Традиційно зношені шини оновлюються накладанням нового протектору. Ті шини, які не підлягають такому використанню, подрібнюють з подальшим виготовленням кришки різних виробів, а також добавку її в дорожні поктриття. Крім того, використовують зношені шини цілими в спорудах для захисту берегів річок і морів від ерозії, як бар’єри та огорожі автомобільних доріг, блоків для стін гаражів, майстерень, складів.

Перспективним напрямом в боротьбі за зменшення токсичності відпрацьованих газів ДВЗ та збереження ресурсів є перехід до альтернативних палив, які, в основному, не є продуктами переробки нафти.

В наш час існує велика кількість замінників нафтових палив для автомобілів. В загальній класифікації альтернативні палива розділяють на такі групи:

1. Видобувні і супутні газоподібні палива.

2. Синтезовані і гідролізні альтернативні палива.

3. Палива, отримані з відновлювальних ресурсів.

4. Традиційні нафтові палива з добавками.

Доцільність та перспективність впровадження кожного виду палив оцінюється на підставі проведеного аналізу, в якому зважають на техніко-економічні показники видобування, або отримування палива, витрати на транспортування і зберігання, наявність ресурсів, технологічність, екологічні показники і т. ін. Але переважаючими при визначенні доцільності використання різних палив стають зараз саме екологічні показники.

Дата добавления: 2014-01-04