Узагальнення моделі Домара - Харрода

План

1. Поняття, вимірники і фактори економічного зростання.

2. Модель макроекономічного зростання Харода-Домара.

3. Неокласична модель економічного зростання Р. Солоу.

4. Економічні коливання

Час: 4 год.

Література:

Під економічним зростанням розуміють збільшення кількості товарів і послуг, які продукує національна економіка.

Економічне зростання завжди вимірюється річними темпами зростання за формулою: ,

де Y₁ та Y₀ – відповідно реальний ВВП (ЧВП або НД) у поточному та базисному роках.

Позначення в моделях економічного зростання:

Y – обсяг доходу; у – обсяг доходу на одного працюючого (продуктивність праці);

S – заощадження; s – норма заощадження =

С – споживання; с – споживання в розрахунку на одиницю праці =

L – кількість працюючих

К – капітал; k – капіталоозброєнність праці

I – інвестиції; і – інвестиції в розрахунку на одиницю праці =

MPK – гранична продуктивність капіталу =

- вибуття капіталу (амортизація); - норма амортизації

n – постійний темп зростання чисельності зайнятих (DL) та населення

g – темп науково-технічного прогресу.

Економічне зростання =

Економічне зростання можна забезпечити або шляхом збільшення заощаджень у національному доході, або шляхом підвищення ефективності використання додаткового капіталу.

Іншим типом моделі економічного зростання є модель Солоу (неокласична модель). Вона дає змогу дослідити, як основні три фактори пропозиції – капітал, праця і науково-технічний прогрес – впливають на обсяг виробництва, тобто на економічне зростання.

Рівноважний рівень позначають k* і називають стаціонарним обсягом капіталу (або сталим рівнем капіталоозброєності). Умова довгострокової рівноваги: або Звідси співвідношення “капітал / випуск” становить:

З моделі Солоу випливає, що рівень заощаджень з ключовим визначником стаціонарного обсягу капіталу. Вища норма заощадження сприяє швидшому зростанню, проте це прискорення триває лише доти, поки економіка не досягне нового етапу сталої рівноваги. А вже тоді зберегти високі темпи неперервного, сталого економічного зростання неможливо. Отже, у довгостроковому плані збільшення норми заощадження не впливає на темпи зростання

Під “золотим правилом” нагромадження розуміють таку норму заощадження s, за якою встановлюється стан сталої рівноваги економічної системи з найбільшим рівнем споживання.

Умову “золотого правила нагромадження” можна записати через рівність чистого граничного продукту капіталу темпу приросту обсягу виробленої продукції: MPK – A_N = n + g. У рівноважному сталому стані економіки темп підвищення продуктивності праці залежить тільки від темпу базових технологічних змін, таким чином, єдиним джерелом довгострокового економічного зростання доходу на одного працюючого, а, відповідно, і рівня споживання, є науково-технічний прогрес

.

Метод розрахунку джерел економічного зростання (залишок Солоу):

,

де - темп приросту обсягу виробництва;

- темп приросту затрат капіталу

- темп приросту затрат праці

a - частка капіталу в доході

(1 - a) – частка праці в доході

- темп приросту загального фактору продуктивності

Залишок Солоу

Зміни в національному обсязі виробництва, зайнятості і доходах називають ЕКОНОМІЧНИМИ КОЛИВАННЯМИ.

Діловий цикл – це періодичне коливання ділової активності, що охоплює декілька років і містить певні фази.

Антициклічна (стабілізаційна) політика є сукупністю заходів, спрямованих на послаблення негативного впливу довгих циклів на економіку і суспільство. Найдієвішими її інструментами є бюджетно-податкова та грошово-кредитна політика, які стимулюють економіку під час спаду та стримують під час піднесення

Зайнятість як економічна категорія -це сукупність економічних, правових, соціальних, національних відносин, пов’язаних із забезпеченням працездатного населення робочими місцями та його участю у суспільно-корисній діяльності, що приносить доход

Рис. Види економічних коливань.

Дата добавления: 2014-01-04