Необхідність, функції

Тема 5. Державність та державне управління економікою

Структурної політики держави

Організаційно-економічні засади

Структурна політика держави – це комплекс заходів щодо розвитку окремих елементів економічної системи, які сприяють вирішенню актуальних проблем суспільства, забезпечують економічний розвиток та конкурентоспроможність економіки.

Світова практика господарювання сформувала два типи структурної політики: пасивний та активний.

Пасивна структурна політика зводиться до створення правової бази для вільного переміщення факторів виробництва з однієї сфери в іншу, з однієї галузі в іншу, з одного регіону в інший. При цьому структура економіки змінюється внаслідок зміни норми прибутковості. Якщо в галузі попит перевищує пропозицію, то це призводить до зростання цін і збільшення норми прибутковості. Капітал з інших, менш прибуткових галузей, переливається в цю галузь, збільшуючи тим самим виробництво товарів.

Активна структурна політика полягає в тому, що, використовуючи державні важелі, органи управління сприяють прискоренню структурних зрушень в економіці. Такими важелями є державна програма структурних перетворень, пряме державне інвестування програм структурної перебудови, створення спеціальних фондів, залучення іноземних і приватних інвестицій, податкові і кредитні пільги.

Активна політика визначає пріоритети, насамперед щодо вдосконалення галузевої структури економіки. При визначенні пріоритетних галузей виходять з таких критеріїв: експортного потенціалу галузі, перспектив попиту на продукцію галузі на внутрішньому ринку, розв’язання проблем зайнятості населення, вирішення екологічних проблем.

З огляду на це, пріоритетними групами галузей структурних перетворень визнані:

v наукомісткі та технологічні галузі – ракетно-космічна, літакобудування, робототехніка, біотехнології;

v галузі АПК, для яких створені найкращі природні умови, традиції виробництва – харчова, кондитерська, консервна;

v галузі транспорту, зв’язку, телекомунікацій – транзит нафти та газу, міжнародні перевезення;

v рекреаційно-туристичний та оздоровчий комплекси.

5.1. Державне регулювання економіки: поняття, необхідність, функції.

5.2. Об’єкти и суб’єкти ДРЕ.

5.3. Поняття методології ДРЕ.

5.4. Економічна політика і державне регулювання.

5.1. Державне регулювання економіки: поняття,

Роль держави у становленні та регулюванні економічної системи країни велика. Зокрема, це зумовлено тим, що лише держава здатна надати діяльності людей цілеспрямований, організований характери.

Для визначення ролі держави в економіці використовуються різні терміни: “державне втручання”, “державне управління”, “державна економічна політика”, “державне регулювання економіки” та інші. Всі вони взаємопов’язані та характеризують відносини держави з суспільством.

Регулювання економіки з боку держави повинно полягати у впливі органів влади та управління на економічні процеси з метою підтримання їх на певному рівні, подолання несприятливих явищ. При цьому, якщо у централізованій економіці регулювання здійснюється завдяки використанню директивних методів, то в ринковій економіці – шляхом використання, в основному, ринкових регуляторів.

У більшості країн з розвиненою економікою активне державне регулювання здійснюється саме в тих сферах, де ринкові механізми не забезпечують досягнення пріоритетних стратегічних цілей, це, наприклад, охорона здоров’я, медицина, освіта, наука, культура, виробництво товарів першої необхідності.

Таким чином, державне регулювання економіки (ДРЕ) за своєю сутністю – це форма цілеспрямованого впливу держави (законодавчих, виконавчих та контролюючих органів) на соціально-економічні процеси, що відбуваються у суспільстві, спрямована на досягнення цілей та пріоритетів державної соціально-економічної політики.

Говорячи про необхідність втручання держави в економіку, слід відмітити, що така діяльність зумовлена, зокрема:

- створенням умов для ефективного функціонування самого ринкового механізму,

- усуненням негативних наслідків ринкових процесів,

- захистом національних інтересів на світовому ринку,

- вирішенням проблем, які ринковий механізм не може вирішити, або вирішує їх погано.

З огляду на це діяльність держави може бути підтримуючою, компенсаційною та регулюючою.

Підтримуюча діяльність держави (підтримка функціонування ринку) передбачає: правове забезпечення ринкової діяльності, створення ринкової та виробничої інфраструктури, підтримання конкурентного середовища.

Компенсаційна діяльність держави покликана компенсувати недоліки та негативні наслідки функціонування ринку шляхом проведення антимонопольних та екологічних заходів, організації системи захисту для непрацездатних та малозабезпечених верств населення, боротьби з безробіттям.

Регулююча діяльність держави передбачає регулювання економічних і соціальних відносин з метою реалізації певних цілей.

Функції державного регулювання економіки досить різноманітні, їх вибір залежить від соціально-економічного і політичного рівня розвитку держави, компетенції органів державного регулювання, рівня розвитку ринкового господарства, моделі розвитку національної економіки.

Основними функціями державного регулювання економіки є:

- визначення цілей та пріоритетів макроекономічного розвитку країни;

- розробка та затвердження правових основ розвитку економіки;

- регулювання макроекономічних процесів та пропорцій;

- захист внутрішнього товаровиробника і пріоритетних виробництв;

- регулювання зовнішньоекономічних відносин;

- розробка і регулювання регіональної політики;

- соціальний захист населення;

- утримання і забезпечення ефективної роботи органів державної влади;

- розроблення і регулювання науково-технічної, інвестиційної та соціальної політики.

У період становлення ринкових відносин до цих функцій додаються ще й такі:

· формування інститутів державного регулювання економіки;

· створення умов та інфраструктури існування ринку;

· розвиток місцевого самоврядування;

· стимулювання конкуренції;

· здійснення цінової політики;

· кредитно-грошове регулювання, контроль за грошовим обігом та інші.

Економічні функції держави визначають не лише необхідність, але й мету державного регулювання.

Дата добавления: 2014-01-04