Засоби реалізації екологічної політики

Практичне здійснення природоохоронного курсу вимагає ефективного використання всього комплексу засобів політичного впливу. Арсенал засобів, які застосовуються для реалізації екологічної політики, можна класифікувати, виходячи з критерію міри та характеру втручання держави в її здійснення.

По-перше, безпосереднє здійснення державою різноманітних заходів природоохоронного характеру (організація та фінансування науково-

дослідних та дослідно-конструкторських робіт, підготовка фахівців-еко-логів, інформаційне забезпечення екологічної політики, моніторинг; планування та облаштування територій, регулювання процесів землекористування, раціональне територіальне розміщення господарських об'єктів; виконання заходів з окремих конкретних напрямків екологічної політики, наприклад, відновлення лісів, охорона прибережних зон водоймищ, будівництво водоочисних споруд, ресурсозбереження, утримання і розширення різних категорій територій, що охороняються (заповідники, національні парки тощо); виконання зобов'язань за міжнародними програмами, участь у діяльності міжнародних організацій по виробленню договорів і угод, правил і постанов нормативного характеру).

По-друге, державне економічне регулювання і стимулювання природоохоронної діяльності підприємств і організацій різної форми власності (прямі й непрямі інвестиційні субсидії на покриття експлуатаційних витрат приватним фірмам, регіональним та місцевим органам влади; позики і кредити за низькими відсотками, державні гарантії по банківських позиках для фірм і організацій, що здійснюють природо­охоронну діяльність, надання режиму прискореної амортизації очисному обладнанню та іншій екотехніці; пільгові ставки на непрямі податки на продаж екотехніки або взагалі звільнення від них; податкові пільги на прибутки від природоохоронних програм; пільгові тарифи на очистку і переробку промислових і комунально-побутових стоків на муніци­пальних централізованих водоочисних спорудах).

По-третє, державні заходи, спрямовані на примус природокористу-вачів до охорони довкілля (екологічна експертиза державними природоохоронними органами за впливом господарських об'єктів на оточуюче середовище; розробка і запровадження екологічних нормативів і стандартів якості середовища, виробничої та господарської діяльності; по­стійні або тимчасові заборони, обмежувальні або дозвільні системи, різні форми раціонування стосовно рідких відходів тощо; галузеві, територіальні і одиничні контракти між державними органами і забруднювачами, екологічне інспектування підприємств; так звані перерозподільні платежі за забруднення та інші види платежів у поєднанні з екологічним нормуванням; стягнення штрафів за порушення природо­охоронного законодавства, інші економічні й адміністративні санкції аж до закриття промислових підприємств).

По-четверте, державні заходи, спрямовані на спонукання природо-користувача до охорони навколишнього середовища (комбіновані, нормативно-ринкові інструменти; спонукальні відрахування за забруднень дослідних та дослідно-конструкторських робіт, підготовка фахівців-екологів, інформаційне забезпечення екологічної політики, моніторинг; планування та облаштування територій, регулювання процесів землекорис­тування, раціональне територіальне розміщення господарських об'єктів; виконання заходів з окремих конкретних напрямків екологічної політики, наприклад, відновлення лісів, охорона прибережних зон водоймищ, будівництво водоочисних споруд, ресурсозбереження, утримання і розширення різних категорій територій, що охороняються (заповідники, національні парки тощо); виконання зобов'язань за міжнародними програмами, участь у діяльності міжнародних організацій по виробленню договорів і угод, правил і постанов нормативного характеру).

Так, у межах системи правового регулювання природокористування ставиться завдання розробки відповідних правових норм або їх уточнення, а також уніфікація і систематизація чинного законодавства, відомчих інструкцій і постанов місцевих органів влади. Мета цієї діяльності — забезпечення однаковості та неминучості їх використання.

У разі застосування економічних заходів впливу визначення завдань і пріоритетів полягає в розробці системи економічного стимулювання охорони і раціонального використання природних ресурсів.

Внесок інформаційно-технологічних засобів у постановку системи завдань є важливим ще й тому, що він сприяє прогресу наукових знань у сфері раціонального природокористування, розробці високоекономічних, енергоємних безвідходних технологій, поліпшенню системи збирання, обробки інформації і доведення її до споживача.

Основними завданнями, що вирішуються за допомогою культурно-світоглядних заходів екологічної політики, є формування нових морально-етичних норм екологічної культури, які відповідають гармонійному природокористуванню.

Дата добавления: 2014-01-04