Поняття статистики

Предмет і метод статистики.

Дослідники в сфері права інтелектуальної власності неоднозначні щодо класифікації об’єктів.

В енциклопедичних довідниках знаходимо поділ на чотири види, зокрема:

Об’єкти авторського права	Об’єкти права промислової власності
Літературний твір	Результати винахідницької та раціоналізаторської роботи:
Музичний твір
Твір зображувального мистецтва	Винахід
Твір декоративно-прикладного мистецтва	Корисна модель
Промисловий зразок
Твір архітектури	Раціоналізаторська пропозиція
Твір картографії	Топографія інтегральної мікросхеми
Фотографічний твір	Засоби індивідуалізації товарів та учасників господарського обігу:
Складений твір
База даних	Доменне ім’я
Комп’ютерна програма	Знак для товарів та послуг
Аудіо-візуальний твір	Зазначення походження товару
Сценічний твір	Комерційне найменування
Твір у сфері науки	Промисловий зразок
Твір у перекладі
Твір у переробці
Об’єкти суміжних прав	Особливі об’єкти ІВ
Виконання твору	Наукове відкриття
Фонограма, відеограма	Сорт рослин
Передача організації мовлення	Порода тварин
	Комерційна таємниця

Безперечно, підходи до класифікацій є досить різними, тим паче, що Цивільний кодекс України містить перелік об’єктів та їх загальну характеристику без поділу на групи. Тому погоджуючись із думкою Цибульова П.М., здійснимо умовний поділ на три групи, зображені на рис.

План.

1. Поняття статистики.

2. Предмет статистики, його визначення.

3. Теоретичні основи статистики як науки.

4. Особливості статистичної методології. Метод статистики.

5. Основні задачі статистики на сучасному етапі.

Перші дані, що сьогодні називають статистичними, ми знаходимо в найдавніших письмових джерелах (облік рабів, жителів).

Слово "статистика" походить від латинського слова status - становище, стан явищ. Спочатку займалася описовою діяльністю, наприклад описом державного устрою (інша назва – державознавство).

Статистика як наука виникла в другій половині 17 століття. Термін статистика в науковий обіг ввід в 1746 році німецький вчений, професор філософії і права Генріх Авенхаль.

В сьогоднішньому розумінні статистика – це:

1) цифри, статистичні дані;

2) статистична практика (діяльність статистичних установ, що збирають і обробляють статистичну інформацію);

3) наука.

У джерел статистичної науки стояли 2 школи: англійська (інша назва – "школа політичних арифметик": Уільям Петті, Джон Граунд) і німецька (суто описова наука – державознавство – опис устрою, кількість знаті, кількість приходів, кількість населення, кількість земель).

В Росії в 19 ст. сформувалася власна школа, до якої входили вчені РАН П.Журавський, Арсеньєв, Дружинін. Пізніше, вчені розділилися на дві групи: перша група розглядала статистику як метод (Дружинін, Кауфман), друга – як науку (Янсон, Німчинов, Фортунато).

Вищезгадані школи розділилися також на два крила: одні вважали, що статистика досліджує лише суспільство (гуманітаристи), інші – що статистика може досліджувати будь-що у природі (універсалісти). Дане протиріччя проіснувало до 50-х років 20-го століття.

4) Статистика – це також метод пізнання, інструментарій, який використовується і в природничих, і в суспільних науках для встановлення закономірностей масових процесів.

5) Статистика – це і окрема група статистичних методів.

v Статистика – це наука, яка вивчає кількісну сторону масових суспільних, соціально-економічних та інших явищ в нерозривному зв'язку з їх якісною стороною в певних умовах місця і часу.

Отже, предмет статистики – кількісна сторона масових суспільних, соціально-економічних та інших явищ в нерозривному зв'язку з їх якісною стороною в певних умовах місця і часу.

Об'єктом статистики є людське суспільство, явища і процеси суспільного життя.

Особливості статистики:

1) статистика говорить мовою цифр, але ці цифри якісно визначені[1];

2) масовість явищ (статистика не вивчає поодинокі явища, оскільки в них не проявляються закономірності, які досліджуються статистикою); використовується математичний закон великих чисел, основним принципом якого є те, що закономірність масових явищ може проявлятися при достатньо великому числі випадків;

3) статистика вивчає структуру явища і його динаміку;

4) статистика вивчає явища в їх взаємозв'язку.

Закономірності проявляються в таких своїх різновидах:

1) закономірності розвитку (динаміка явищ);

2) закономірності структурних зрушень;

3) закономірності розподілу елементів сукупності (розподіл населення за віком, за статтю);

4) закономірності співзалежності (зв'язку між явищами).

Дата добавления: 2014-01-04