Джерела енергії

ДИНАМІКА ГЕОГРАФІЧНОЇ ОБОЛОНКИ

Лекція

1. Джерела енергії.

2. Радіаційний баланс.

3. Динаміка в атмосфері і гідросфері.

4. Перенесення мінеральної речовини.

Рух – це форма існування матерії. Тобто матеріальні об’єкти довколишнього світу взаємодіють між собою. Рухи відбуваються безперервно.

Енергія — це загальна кількісна міра руху та взаємодії усіх видів матерії. Відповідно до закону збереження енергії, вона не зникає та не виникає з нічого, а тільки переходить з однієї форми до іншої.

До ГО з надр і Космосу надходить енергія. З надр Землі в ГО енергія надходить у двох формах: у вигляді теплового потоку і механічних переміщень. Тепловий потік у 10⁵ разів менший за потік електромагнітної радіації Сонця. Він диференційований на земній поверхні залежно від тектонічної структури, віку й активності земної кори. Найбільші значення теплового потоку спостерігаються в зонах серединно-океанічних хребтів (в рифтових зонах), бо там мантія безпосередньо підіймається до поверхні літосфери. В сейсмоактивних та вулканічних районах тепловий потік також досить високий. Цей потік є одним з джерел тектонічних рухів.

Внутрішня енергія пов’язана також з розпадом радіоактивних елементів, гравітаційним стисненням та ущільненням речовини земних надр.

Частина енергії виділяється при гравітаційній взаємодії Землі з Сонцем і Місяцем.

Енергію, що надходить до Землі із Космосу, називають екзогенною (на 97% - це сонячна радіація). Сонячний і космічний вітер майже повністю поглинається магнітосферою та верхніми шарами атмосфери.

Пульсації сонячної активності зумовлюють його мінливість, що спричиняє збурення геомагнітного поля. А воно впливає на живі організми.

Від Сонця до Землі надходить потік електромагнітної енергії в широкому діапазоні довжин хвиль (сонячний спектр). Це видимі промені (λ=0,4...0,76 мкм), ультрафіолетові промені (λ=0,4 мкм), інфрачервоні (λ>0,76 мкм). Атмосфера немов фільтр вилучає із спектра деякі його зони. Це сприяє нагріванню повітря.

Сильне поглинання γ-випромінювання і ультрафіолету (λ<0,1 мкм) відбувається на висотах >100...200 км в термосфері. Ще деяку частину короткохвильової радіації поглинає озоновий екран (15...25 км).

В тропосфері потік сонячної радіації розділяється на три частини: пряму сонячну радіацію, що потрапляє безпосередньо на земну поверхню; розсіяну радіацію. Пряма й розсіяна радіація разом складають сумарну радіацію, що становить 50% повного сонячного спектра. Майже 40% радіації розсіюється в атмосфері і лише 50% її початкової кількості досягає земної поверхні.

Енергія, що надходить на земну поверхню, спричиняє механічні рухи речовини та основні фотохімічні і термохімічні реакції (без руйнування структури живої речовини)

Дата добавления: 2014-01-04