Грейдери, автогрейдери, призначення

Грейдери — землерийно-транспортні машини з відвальним робочим органом, який призначений для виконання плануваль­них та профілювальних робіт. Грейдери застосовують для шаро­вого розроблення і переміщення ґрунтів І—III категорій на бу­дівельних майданчиках, переміщення дорожньо-будівельних ма­теріалів, улаштування та профілювання полотна доріг, споруд­ження невисоких насипів та виїмок постійного профілю, заси­пання траншей, рівчаків, канав та ям, очищення будівельних майданчиків і доріг від снігу.

Вони бувають причіпними, напівпричіпними й самохідними. Останні називаються автогрейдерами і мають найбільше поши­рення. За конструктивною масою їх поділяють на легкі (до 3 т), середні (до 13 т) й важкі (до 19 т).

Сучасні автогрейдери виготовляють за єдиною схемою у вигляді самохідних тривісних машин із повноповоротним відвалом і гідравлічною системою керування робочим органом.

На рамі 6 автогрейдера (рис. 10.2.) змонтовано всі його вузли та агрегати.

Позаду встановлено ДВЗ (2), перед ним — кабіна оператора 3. На рамі також розташовані елементи передачі й гідрообладнання. На передній її частині закріплено на шарнірі з поздовжньою віссю (поперечно-балансирна підвіска) передній міст 9 з керованими пневматичними колесами. Задній міст 7 чотириколісний, при цьому кожна пара коліс, розміщених з одного боку машини, встановлюється на поперечній осі (поздов­жньо-балансирна підвіска). Така конструкція ходового облад­нання забезпечує незалежно від нерівностей ґрунту практично постійні навантаження на колеса, що підвищує тягово-зчіпні якості машини. Крім того, зменшуються коливання рами маши­ни при наїзді колеса на нерівність, що збільшує плануючу здат­ність автогрейдера.

До основної рами 6 за допомогою кульового шарніра при­кріплена тягова рама 10, яка двома гідроциліндрами 5 може підніматися, опускатися й обертатися навколо поздовжньої осі машини. Поворот рами досягається втягуванням штока одного гідроциліндра 5 та висуванням штока іншого. Крім того, гід­роциліндром тягова рама може зсуватися в бік від поздовжньої осі автогрейдера. На тяговій рамі встановлено поворотний круг 11, на якому закріплено кронштейни 14. Поворотний круг рухається за допомогою гідромотора, редуктора і відкритої зубчастої пере­дачі (на схемі не наведені).

На кронштейнах закріплено основний робочий орган авто­грейдера — відвал 12 Його установлено в напрямних 13, нижні з яких шарнірне прикріплені до кронштейнів 14, а верхні з'єднуються з цими кронштейнами за допомогою зубчастих гребінок 15.

Рис. 10.2. – Автогрейдер: a — конструктивна схема; б — кінематична схема підвіски відвалу; в— схема бічного нахилу коліс. 1, 9 — задній іпередній мости;2 — двигун внутрішньогозгоряння;3 — кабіна оператора; 4 — гідроциліндрдлядміщення тяговоїрами у поперечному напрямі; 5 — гідроциліндри відповідно піднімання, опускання і повороту відносно поздовжньої осі тягової рами: 6, 10 — основна і тягова рами; 7 — гідроциліндр піднімання та опускання бульдозерного відвалу; 8 — бульдозерний відвал; 11 — поворотний круг, 12— відвал; ІЗ — напрямна; 14 — кронштейн; 15 — зубчаста гребінка

Така конструкція даєзмогу регулювати кут зрізання δ (вручну), зміщувати відвал уздовж осі автогрейдера за допомогою гідроциліндрів (на схемі не наведено), встановлювати відвал під будь-яким кутом у плані (кут захвату а), змінювати цейкут у поперечному напряму до 18° вбудь-який бік (кут різання γ), підніматий опускати відвал, виносити вбік, змішувати тягову раму. Стійкість автогрейдера при дії на нього поперечної сили від косо встановленого відвалу та переміщенні по крутосхилу можна забезпечити бічним нахилом передніх коліс (рис. 10.2, в).

Дата добавления: 2014-01-04