Визначення продуктивності. У передній частині ковшів встановлюють змінні зубці

У передній частині ковшів встановлюють змінні зубці. При розробці мерзлих ґрунтів монтують спеціальні зубці, армовані твердосплавними зносостійкими пластинами. При цьому використовують спеціальну схему їх розміщення, яка дає змогу розробляти ґрунт на крутих схилах, що зменшує енергомісткість процесу. Так само виконують роботи дволанцюговими траншейними екскаваторами. Копання мерзлого ґрунту ведеться на знижених швидкостях тягача та робочого органу, при цьому продуктивність екскаватора знижується у 3-5 разів.

Роторну раму піднімають і опускають гідроциліндром 2 і ланцюгом 3, кінець якого закріплено на передній частині роторної рами. При переведенні з робочого положення в транспортне передню частину роторної рами поступово піднімають, зменшуючи глибину траншей, й пневматичні колеса 9 викочуються на поверхню. Ротор занурюється в ґрунт під дією маси робочого обладнання. Глибина копання визначається діаметром ротора і часто не перевищує 2,5м. Ковші роторних екскаваторів випускають із ланцюговим днищем, це поліпшує їх розвантаження, особливо на липких та вологих ґрунтах.

Для риття вузьких траншей у мерзлих ґрунтах застосовують фрезерні машини, в яких ротор являє собою диск із закріпленими по ободу змінними різцями.

Швидкість руху робочих органів траншейних екскаваторів не перевищує 2,2 м/с, а робоча швидкість машини становить 10—300 м/год. Ці екскаватори обладнують гідромеханічними ходозменшувачами. Енергія від двигуна до робочих органів пере­дається за допомогою механічної, гідравлічної або електроме­ханічної трансмісій.

Технічна продуктивність, м³/год, багатоковшових екскаваторів відповідно:

роторних

,

ланцюгових

,

де q — місткість ковша, л;— коефіцієнт наповнення ковша;

== 0,7... 1,2; Z — кількість ковшів на роторі; п — частота обертання ротора, с'¹; — коефіцієнт розпушування ґрунту;

= 1,1... 1,4; — швидкість переміщення ківшового ланцю­га, м/с; — крок ковшів, м.

Дата добавления: 2014-01-04