Дизельні молоти

Дизельні молоти одержали в будівництві велике поширен­ня. За принципом роботи вони є двотактними дизельними двигу­нами з вільно рухомим поршнем або циліндром. Розрізняють дизель-молоти штангові й трубчасті. Штанговий дизель-молот (рис.15.5) має масивне лите ковадло 9, до нижньої частини якого через сферичний підп'ятник прикріплено наго­ловник 10, що надягається на палю. На ковадлі зроблено пази для переміщення молота по напрямних копрової щогли. Як єдине ціле з наковадлом виготовлено поршень 1, у верхній частині якого встановлені компресійні кільця 2 і форсунка 3. В наковадлі є місткість для палива — дизельного пального та змонтований паливний насос високого тиску 8 (наведено умов­но). У ньому ж закріплені нижні частини двох циліндричних штанг 7, по яких може рухатися ударна частина молот-циліндра 6. На цих же напрямних штангах встановлено захватний пристрій — "кішка" 5. У верхній частині напрямні штанги 7 закріплені в траверсі 4, де також є пази для переміщення по на­прямних копрової щогли.

Перед початком роботи дизель-мо­лот піднятий у верхню частину копрової щогли, у наголовник заведена паля. Його маса передається на палю. Ци­ліндр вимкнутого дизель-молота пере­буває у нижньому положенні й надяг­нутий на поршень. Дизель-молот запускають таким чином. "Кішку", за­здалегідь закріплену на траверсі, звільняють і опускають за допомогою лебідки по напрямних штангах униз. Вона автоматично захоплює нижню частину.

Рис. 15.5 – Схема штангового дизель-молота: 1-поршень; 2-компресійне кільце; 3-форсунка; 4- траверса; 5— захватний пристрій-"кішка";6-молот-циліндр;7- штанга; 8 — паливний насос високого тиску; 9- ковадло, 10-наголовник палі

Потім вми­кають лебідку копрового обладнання на підйом і піднімають "кішку" з ударною частиною. У верхньому положенні вона за­кріплюється на траверсі й автоматично звільняє ударну частину. Остання, ковзаючи по напрямних штангах, падає вниз і ци­ліндр надягається на поршень. Завдяки наявності компресорних кілець повітря з циліндра вийти не може, воно стискається, дуже нагріваючись (до температури понад 700°С).

Наприкінці падіння ударна частина штирем натискує на важіль паливного насоса високого тиску. Останній подає порцію пального до встановленої в центрі поршня форсунки, яка розпилює його в атмосфері розігрітого повітря. У результаті пальне займається і згоряє. За рахунок виділеного тепла продукти згоряння в циліндрі розши­рюються і підкидають ударну частину — циліндр догори. Ударна частина рухається вгору, ковзаючи по напрямних штангах, упо­вільнюється і падає знову. Робота дизель-молота відбувається в автоматичному режимі. Висоту піднімання ударної частини регу­лює оператор шляхом зміни витрат пального, що подається. Наприкінці заглиблення палі оператор перекриває подачу паль­ного, і дизель-молот вимикається.

Трубчасті молоти (рис. 15.6) виготовляють з повітряним або водяним охолодженням. Ударна частина трубчастого дизель-молота — поршень 4, що рухається у відкритій згори трубі. До нижньої частини цієї труби прикріплено шабот 6, а до остан­нього — наголовник палі. У трубі є вентиляційні вікна 2 і паз, вздовж якого може пересуватися "кішка" 3. На трубі встановлено паливний насос низького тиску 5.

Для запуску трубчастого дизель-молота за допомогою лебідки копрової установки опускають "кішку", яка захоплює поршень. Потім їх піднімають. "Кішка" у верхньому поло­женні закріплюється на трубі і звільнює поршень. Останній падає донизу, ковзаючи в трубі, і натис­кує на важіль паливного насоса. Насос впорскує порцію пального у заглиблення шабота. При по­дальшому падінні поршень перекриває вентиля­ційні вікна. Завдяки наявності компресійних кілець на поршні повітря в трубі стискається і нагрівається. У кінці падіння поршень ударяється, об шабот, заглиблюючи палю. Одночасно за раху­нок удару розпилюється пальне, яке займається, підкидаючи догори поршень та створюючи додат­ковий реактивний вплив на палю. Поршень ру­хається угору, відкриває вікна 2, простір всередині труби вентилюється. Подальша робота молота відбувається в автоматичному режимі. Трубчасті дизель-молоти інколи осна­щуються пневмобуфером, що дає змогу підвищити частоту ударів до 70 хв^-1.

Електричні молоти умовно поділяють на вібраційні — вібро-заглибники й ударно-вібраційні, або вібромолоти. Віброзаглибники передають елементам, що заглиблюються (або виймаються), коливання певної частоти, амплітуди, напряму, внаслідок чого забезпечуються ці процеси. Робота віброзаглибників грун­тується на різкому зменшенні коефіцієнта тертя між грунтом і поверхнею елемента під дією коливань.

Дата добавления: 2014-01-04