Процеси перетворення органічних залишків

Органічна речовина у різних типах ґрунтів

Ґрунти різноманітних типів істотно відрізняються за кількістю і якістю органічної речовини. У таблиці 1 наведені показники, що характеризують стан гумусових речовин у дерено-підзолистих і чорноземних ґрунтах.

Органічна речовина неоднаково розподілена в профілях різноманітних ґрунтів. У широких межах варіює утримання гумусу у верхніх шарах різних ґрунтів - від 0,5-1 до 10-12% і більше.

У залежності від співвідношення гумінових кислот до фульвокислот (Сгк: Сфк) розрізняють такі типи гумусу: гуматний (>1,5), фульватно-гуматний (1-1,5), гуматно-фульватний (1-0,5) і фульватний (<0,5). Складається закономірність, відповідно до якої за найбільш сприятливих умов гумусонакопичення формується гумус, відносно збагачений гуміновими кислотами.

Органічні залишки, що надходять у ґрунт, піддаються різноманітним біохімічним і фізико-хімічним перетворенням, у результаті яких велика частина органічної речовини окисляється до кінцевих продуктів, переважно СО₂, Н₂О і простих солей, а менша, пройшовши складні зміни, називані в сукупності гуміфікацією, включається до складу гумусових речовин ґрунту. У самому загальному виді поняття гуміфікації може бути визначене як сукупність біохімічних і фізико-хімічних процесів, результатом яких є перетворення органічних речовин індивідуальної природи в специфічні гумусові речовини, що характеризуються деякими спільними властивостями і рисами будови.

Таблиця 4.1 - Показники стану органічної речовини дерено-підзолистих ґрунтів і чорноземів звичайних

Показники	Дерено-підзолисті (суглинні)	Чорноземи звичайні
Розподіл за профілем	Різко убуваючий	Поступово убуваючий
Вміст гумусу у верхньому мінеральному обрії, %	1-4 (низький і дуже низький)	7-12 (високий і дуже високий)
Тип гумусу у верхньому обрії по співвідношенню Сгк: Сфк	0,4-1,0 фульватний і гуматно-фульватний	1,3-2,3 фульватно-гуматний і гуматний
Запас гумусу в прошарку 0-20 см, т/га	30-120 (середній, низький і дуже низький)	200-350 (дуже високий)
Вміст гумінових кислот, пов'язаних із Са, % до суми ГК	5-7 (дуже низький)	60-7- (високий)

Деякі автори в поняття «гуміфікація» включають не тільки процеси утворення гумусових речовин, але і їхню подальшу трансформацію і деградацію до повної мінералізації.

Найважливіша кількісна характеристика гуміфікації - коефіцієнт гуміфікації Кг, що представляє долю (або процентну частину) вуглецю органічних залишків, які включились до складу гумусових речовин при повному їхньому розкладанні. Коефіцієнт гуміфікації сильно залежить від гідротермічного режиму, ботанічного і біохімічного складу і дози органічних залишків, характеру їхньої локалізації і т.д. і коливається від одиниць до десятків відсотків.

Біохімія трансформації різноманітних компонентів рослинних залишків при гумусоутворенні вивчена недостатньо, тому існуючі схеми цього процесу носять гіпотетичний характер. На мал.2 подана схема можливого процесу, запропонована Л.Н.Александровою.

Таким чином, у всіх ґрунтах у різноманітних частинах профілю одночасно протікають складні процеси утворення гумусових речовин, відновлення їхнього атомно-молекулярного складу, що йде за типами фрагментарного або молекулярного обмінно-сорбційнного відновлення, а також деградація гумусових молекул аж до їхньої повної мінералізації.

Дата добавления: 2014-01-04