Модель оптимального обсягу замовлення

Порівняльна характеристика систем управління запасами

Замовленнями

Система управління запасами з фіксованим інтервалом часу між

Цю систему в літературі називають ще як систему "періодичного поповнена". Замовлення робляться в чітко визначений час, які відстають один від одного на рівні інтервали. Період, що розділяє два замовлення на виготовлення або придбання, чітко встановлено, а обсяг замовлення є змінним.

Переваги системи періодичного поповнення багаточислючі: вона добре вписується в термінове планування, оскільки використовує постійні періоди: якщо повинно бути замовлено багато продуктів постачальника, то замовлення можуть формуватися на один і той самий період; система неперервної інвентаризації не є необхідною (запаси оцінюються лише на момент замовлення).

Система з фіксованою величиною замовлення також має деякі переваги: вона керує роздільно продуктами, які реально не включаються в одне замовлення, у постачальників часто купують мінімальні кількості: для одного і того самого рівня обслуговування дана система потребує буферних запасів меншого обсягу. [2: 110]

Можуть також застосовуватись і багаточисленні гібридні системи:

· система опціонного поповнення належить до систем періодичного типу, але замовлення формується в кінці в кінці кожного періоду лише у випадку, якщо рівень запасів зменшився нижче від граничного рівня. Ця система часто використовується у випадку складування товарів із високою одиничною вартістю.

· візуальні системи, навпаки, використовуються для товарів із дуже низькою одиничною вартістю. Отже, вивільнюють себе від необхідності встановлювати точку замовлення та вести неперервну інвентаризацію,

· система з встановленою періодичністю поповнення запасів до встановленого рівня, В даній системі вхідним периметром є період часу між замовленнями. Вона орієнтована на роботу при значних коливаннях попиту. Зменшення обсягів замовлення, які зберігаються на складі або їх дефіцит, замовлення відбуваються не лише у встановленні моменти часу. Але і при досягненні запасом порогового рівня. Дана система включає в себе елементи як системи з фіксованою величиною замовлення так і з фіксованим інтервалом часу між замовленнями.

Витрати за період часу

Кількість (розмір парти)

На малюнку пряма (1) характеризує поточні витрати на утримування запасів (кошти, інвестовані в запаси, орендна плата, страхові витрати тощо). Крива (2) характеризує вартість виконання замовлення. Щоб звести до мінімуму витрати на запаси, менеджер повинен звести до мінімуму вартість виконання замовлення, а також поточні витрати. Ці величини зв'язані між собою протилежно: із збільшенням розміру кожного замовлення кількість і вартість замовлень зменшується, але, з іншого боку, оскільки великі кіль кості ресурсів замовляються та розміщуються в запасах, витрати на утримання зростають. Складання залежностей (1) та (2) дає криву сукупних витрат (3). екстремальна точка якої відповідає оптимальному розмірові замовлення.[1: 391]

Більшість американських теоретиків і практиків менеджменту вважають, що при встановлений меті управління запасами необхідно зводити до мінімуму такі показники:

· кількість замовлень в рік;

· тривалість страхових циклів;

· тривалість часу поставки, виготовлення та внутрішньозаводського транспортування;

· тривалість циклів зберігання на складі;

· кількість товарів, що знаходяться на складі;

· кількість складів і комор.

Американські фахівці вважають, що добре виконай програма управління запасами повинна дати такі результати:

1) більш як на 10% зменшити загальну суму витрат на запаси.

2) Зменшити загальну суму капітальних вкладень у запаси.

3) Зменшити кількість дефіцитних товарів.

Для ефективної реалізації цієї економії необхідно правильно використати як кошти, зекономлені на капіталовкладеннях у запаси, так і додаткову площу, звільнену через зменшення розміру запасів.

Висновки

Управління запасами - функціональна діяльність, мета якої - довести загальну суму щорічних витрат на утримування запасів до мінімуму за умови задовільного обслуговування клієнтів.

Згідно з іншим визначенням, управління запасами - забезпечення і підтримування оптимальної кількості і типів фізичних ресурсів, необхідних для реалізації стратегічного плану організації. Важливість управління запасами пояснюється, насамперед, тим, що виробництво - це потік матеріальних ресурсів через процес, який змінює форму цих матеріалів, перетворюючи їх у готову продукцію.

Для ситуації, коли відсутні відхилення від запланованих показників і запаси споживаються рівномірно, в теорії управління запасами розроблено дві основні системи управління, які вирішують завдання, відповідаючи меті безперебійного забезпечення матеріальними ресурсами. Такими класичними системами є:

1) Система управління запасами з фіксованою величиною замовлення.

2) Система управління запасами з фіксованим інтервалом часу між замовленнями.

Американські теоретики і практики менеджменту вважають, що при встановленні мети управління запасами, необхідно зводити до мінімуму такі показники:

· кількість замовлень в рік;

· тривалість страхових циклів;

· тривалість часу поставки, виготовлення та внутрішньозаводського транспортування;

· тривалість циклів зберігання на складі;

· кількість товарів, що знаходяться на складі;

· кількість складів і комор.

Американські фахівці вважають, що добре виконана програма управління запасами повинна дати такі результати:

- більш як на 10% зменшити загальну суму витрат на запаси.

- зменшити загальну суму капітальних вкладень у запаси.

- зменшити кількість дефіцитних товарів.

Для ефективної реалізації цієї економії необхідно правильно використати як кошти, зекономлені на капіталовкладеннях у запаси, так і додаткову площу, звільнену через зменшення розміру запасів.

Література

1. Менеджмент. Теорія та практика. Тарнавська Н.П. Пушкар Р.М. Тернопіль, 1997р.

2. Глогусь.О. Логістика. Навчальний посібник. Тернопіль. 1998р.

3. Логистика. Учебное пособие длявузов. АтенинаМ., 1999.

4 Вісник Тернопільської академії народного господарства. Випуск №6, 2002р.

6. Виробничий менеджмент. Навчальний посібник. Я.Д.Плоткш. Ї.Н.Бащенко. Львів, 1999р.

7. Організація виробництва. М.Г.Хопчан. Навчальний посібник Тернопіль, ТАНГ-2003рік.

Тема 7: „ Конкурентноздатність і продуктивність організації ”

1. Поняття конкурентноздатності організації.

2. Рівні конкурентноздатності організації.

3. Взаємозв'язок продуктивності та конкурентоспроможності організації.

Висновки

Список літератури

Дата добавления: 2014-01-04