Порядок використання об'єктів рослинного світу

Використання природних рослинних ресурсів здійснюється в порядку загального та спеціального природокористування.

У порядку загального користування громадяни можуть збирати лікарську і технічну сировину, квіти, ягоди, плоди, гриби та інші харчові продукти для задоволення власних потреб, а також використовувати ці ресурси в рекреаційних, оздоровчих, культурно-освітніх і виховних цілях.

Спеціальне використання природних рослинних ресурсів здійснюється для задоволення виробничих і наукових потреб, а також з метою одержання прибутку від реалізації цих чи ресурсів продуктів їхньої переробки юридичними чи фізичними особами при наявності спеціального дозволу. За умови додержання вимог законодавства можуть здійснюватися такі види спеціального використання природних рослинних ресурсів: збирання лікарських рослин; заготівля деревини під час рубок головного користування; заготівля живиці; заготівля кори, лубу, деревної зелені, деревних соків тощо; збирання квітів, ягід, плодів, горіхів, насіння, грибів, лісової підстилки, очерету тощо; заготівля сіна; випасання худоби.

Спеціальне використання природних рослинних ресурсів загальнодержавного значення здійснюється за наявності дозволу, що видається в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Спеціальне використання природних рослинних ресурсів місцевого значення здійснюється за наявності дозволу, що видається в порядку, установленому Верховною Радою Автономної Республіки Крим і органами місцевого самоврядування.

Відповідно до Положення про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 року дозвіл на використання рослинних ресурсів загальнодержавного значення видається органами Мінприроди, а на використання ресурсів місцевого значення – місцевими радами. Видача дозволу на спеціальне використання природних рослинних ресурсів здійснюється на підставі клопотання (заявки) природокористувача з обґрунтуванням потреби в цих ресурсах. Клопотання щодо видачі дозволу на спеціальне використання природних рослинних ресурсів погоджується з відповідною місцевою радою, власником або постійним користувачем цих природних ресурсів. Рішення про погодження клопотання (заявки) щодо видачі дозволу на спеціальне використання природних рослинних ресурсів, а також про видачу цього дозволу повинно бути прийнято відповідним державним органом у місячний строк. У разі відмови у погодженні клопотання або у видачі дозволу чи порушення встановлених строків розгляду заявник вправі звернутися до відповідного вищестоящого державного органу.

Не зобов’язані отримувати дозвіл на спеціальне використання природних рослинних ресурсів такі суб’єкти: 1) власники земельних ділянок, на яких знаходяться об'єкти рослинного світу, крім об'єктів рослинного світу, занесених у Червону книгу України або в Зелену книгу України; 2) користувачі (у тому числі орендарі) земельних ділянок, що їм надані для цільового призначення (ведення селянського господарства, фермерського господарства, особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння, випасу худоби), за винятком використання ними дикоростучих судинних рослин, мохоподібних, водоростей, лишайників, а також грибів, види яких занесені в Червону книгу України, і природних рослинних угруповань, занесених у Зелену книгу України.

Строк дії дозволу на спеціальне використання природних ресурсів установлюється органом, який його видає, відповідно до затверджених у передбаченому законодавством порядку правил та інструкцій. Дозвіл на спеціальне використання природних ресурсів видається в межах установлених лімітів. Ліміти спеціального використання природних рослинних ресурсів загальнодержавного значення встановлюються на підставі науково обґрунтованих нормативів спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі екології та природних ресурсів (Мінприроди).

Спеціальне використання природних рослинних ресурсів є платним.

Законодавством (ст. 33-35 Закону України «Про рослинний світ») регулюються інтродукція, акліматизація, селекція рослин та ботанічні колекції).

Інтродукція рослин – це переселення окремих видів рослин у місцевості, де вони раніше не росли, штучне введення виду до складу рослинного світу поза межами його природного ареалу. Акліматизація – це пристосування (адаптація) виду до нових умов існування у зв'язку зі штучним його переселенням. Інтродукція та акліматизація нових для флори України видів рослин здійснюються юридичними або фізичними особами з дозволу Міністерства охорони навколишнього природного середовища, що видається на підставі висновків наукових установ та організацій, а також державної служби з карантину рослин. Самовільне проведення інтродукції та акліматизації дикорослих рослин забороняється.

Дата добавления: 2014-01-04