Наукові ступені|міри| і вчені|учені| звання в Україні

В Україні прийнята наступна|така| система наукових ступенів|мір|, вчених|учених| звань і посад.

Наукові ступені	Вчені|учені| звання	Посади
Виші	НДІ
Кандидат наук Доктор наук	Старший н.с. Доцент Професор	Асистент Викладач Ст. викл|. Доцент Професор	мол.н.с. н.с. ст.н.с. провід.н.с. голов.н.с.

Відповідно до Болонскої| декларації, у всіх країнах, що приєдналися до неї, має зберегтися лише один науковий ступінь|міра| – Ph.D. in ______ Science (пі-ейч-ді|). В Україні їй відповідає науковий ступінь|міра| кандидата наук, тобто має бути ліквідована ступінь|міра| доктора наук.

Наукові ступені|міри| доктора|лікаря| і кандидата наук присуджує ВАК|, а вчені|учені| звання професора, доцента і старшого наукового співробітника присвоює МОН|. На посаді претендентів призначають або відбирають по конкурсу в самих Вишах або НДІ.

Посади професора і доцента слід відрізняти від схожих за звучанням учених звань. Працівник може заміщати одну з цих посад, маючи неадекватне цьому ступеню вчене звання або не володіючи вченим званням.

Одна з основних умов того, щоб надати звання професора – наявність у працівника наукового ступеня доктора наук, присудженою ВАКом за результатами публічного захисту докторської дисертації. Проте вчене звання професора по кафедрі може бути присвоєне без захисту докторської дисертації кандидатам наук (як виняток), працівникам мистецтв, фахівцям фізичної культури і спорту, видатним фахівцям.

Докторська дисертація повинна містити раніше не захищені наукові положення і отримані автором нові науково обґрунтовані результати в певній галузі науки, які в сукупності вирішують важливу наукову проблему.

Кандидатська дисертація по суті відрізняється від докторської тим, що в ній вирішується не наукова проблема, а вужча і конкретніша наукова задача.

Вчене звання доцента по кафедрі може бути присвоєне докторам і кандидатам наук, що обіймають у Вишах певні посади (але з урахуванням ряду вимог - працюють не менше 1 року на посаді доцента, мають 5 опублікованих після захисту дисертації навчально-методичних і наукових робіт).

- з 2009 р. – новація: науково-освітні центри (напр., НГУ) мають право самостійно присуджувати наукові ступені.

3.4. Форми підготовки науковців.

Підготовка науково-педагогічних працівників в Україні здійснюється:

1) у магістраті вузів (підготовка магістрів орієнтована на науково-дослідну і науково-педагогічну діяльність);

2) у аспірантурі і докторантурі вузів, наукових установ або організацій;

3) шляхом прикріплення до вказаних установ в статусі здобувачів|конкурсантів| для підготовки і захисту кандидатських і докторських дисертацій.

До аспірантури вишів, наукових установ або організацій на конкурсній основі приймаються особи|обличчя,лиця|, що мають вищу професійну освіту|утворення|. Ті особи, що поступають|надходять| до аспірантури, складають конкурсні вступні іспити зі спецдисципліни, філософії, іноземної мові|язику|. Навчання|вчення| в аспірантурі може здійснюватися за очною формою не більше трьох років, заочною – чотирьох років.

За час навчання|вчення| аспірант зобов'язаний: повністю виконати індивідуальний план; скласти кандидатські іспити з філософії, іноземної мови|язику| і спеціальній дисципліні; завершити роботу над дисертацією і представити|уявити| її на кафедру (до спец. вченої ради|пораду|).

Кожному аспіранту затверджуються тема дисертації і науковий керівник з числа докторів наук або професорів. В окремих випадках за рішенням вченої|ученої| ради|поради| вузу науковим керівником може бути призначений кандидат наук, як правило, що має вчене|учене| звання доцента.

Аспіранти, що навчаються|виучуються| в очній аспірантурі за рахунок коштів|коштів| бюджету, забезпечуються державною стипендією. Аспіранти очного навчання|вчення| користуються щорічно|щорік| канікулами тривалістю два місяці. Аспіранти користуються безкоштовно|безплатно| устаткуванням|обладнанням|, лабораторіями, навчально-методичними|учбово-методичними| кабінетами, бібліотеками, а також мають право на відрядження.

Фахівці|спеціалісти| можуть скласти кандидатські іспити і підготувати дисертацію поза|зовні| аспірантурою на правах здобувача|конкурсанта|. Для цього претендент|конкурсант| прикріпляється до вишу (наукової установи), що має аспірантуру за відповідною спеціальністю. Прикріплення для підготовки кандидатської дисертації – терміном не більше 3 років.

Особи|обличчя,лиця|, що мають науковий ступінь|міру| кандидата наук, для підготовки докторських дисертацій можуть поступити|вчинити| в докторантуру. Підготовка докторантів здійснюється в очній формі. В строк до трьох років докторант зобов'язаний виконати план підготовки дисертації і представити|уявити| її на кафедру (у раду|пораду|) для отримання|здобуття| відповідного висновку|укладення,ув'язнення|. З метою надання|виявлення| допомоги в проведенні досліджень йому призначається науковий консультант з числа докторів наук.

Дата добавления: 2014-01-04