Методи поєднання операцій та їхній вплив на виробничий цикл

Виробничий цикл можна обчислювати як для окремих предметів (деталей, вузлів, виробів), так і для цілих партій. Визначення циклу здійснюється за складовими його елементами. Для виробів із три­валим циклом величина останнього обчислюється в календарних днях, у цьому разі враховуються всі перерви. Короткі цикли (до 5 днів) обчислюються в робочих днях без урахування вихідних.

У багатьох випадках виконання допоміжних операцій збігаєть­ся із часом перерв, особливо перерв чекання. Тоді величина циклу є меншою за суму його складових. Це треба враховувати під час обчислення загальної тривалості циклу.

Основною складовою виробничого циклу є тривалість техно­логічних операцій, яка становить технологічний цикл. Технологіч­ний цикл обробки партії предметів на одній операції дорівнює

(7.1)

де Т — технологічний цикл в одиницях часу, як правило, хвилинах;

п — кількість предметів у партії;

t — тривалість обробки одного предмета;

М — кількість робочих місць, на яких виконується операція.

Технологічний цикл партії предметів, які обробляються на кількох операціях, залежить також від того, як поєднується вико­нання операцій над предметами партії.

Існують три способи по­єднання операцій технологічного процесу (три способи передачі предметів): послідовний, паралельний, паралельно-послідовний.

Послідовне поєднання операцій полягає в тім. що наступна опе­рація починається тільки після закінчення обробки всіх предметів партії на попередній операції. Партія предметів передається з опе­рації на операцію повністю. Технологічний цикл за такого поєднан­ня операцій, як це видно із графіка рис. 11.3. обчислюється за фор­мулою

(7.2)

де т — кількість операцій технологічного процесу

За даними графіка

Послідовне поєднання операцій є досить простим за своєю організацією, полегшує оперативне планування та облік. Але воно потребує тривалого циклу, бо кожний предмет лежить, чекаючи обробки всієї партії. Послідовне поєднання операцій застосовується в одиничному та серійному виробництвах.

Паралельне поєднання операцій) характеризується тим, що кож­ний предмет праці після закінчення попередньої операції відразу передається на наступну операцію й обробляється. Відтак предме­ти однієї партії виготовляються паралельно на всіх операціях. Малогабаритні нетрудомісткі предмети можуть передаватися не поштучно, а транспортними (передаточними) партіями — n_m.За поштучного передавання п_m = 1. На графіку рис. 11.3 видно, що технологічний цикл у цьому разі дорівнює тривалості обробки партії предметів на максимально трудомісткій операції і транспор­тної партії — на решті операцій:

(7.3)

За даними графіка

За паралельного поєднання операцій істотно скорочується технологічний цикл проти послідовного. Проте, якщо при цьому три­валість операцій не однакова і не кратна, тобто, коли вони не син­хронізовані, то на всіх операціях, крім операції з максимальною тривалістю (опер. 2. 3. 4). виникають перерви в роботі. Перерви ліквідуються за умови синхронізації операції, коли

(7.4)

Рис. 7.1. Графіки поєднання операцій.

Паралельне поєднання операцій застосовується у масовому та великосерійному виробництвах.

Паралельно-послідовне поєднання операції), яке ще називають змішаним, відрізняється тим. що обробка предметів праці на на­ступній операції починається до закінчення обробки всієї партії на попередній, але за умови, щоб партія оброблялась на кожній опе­рації безперервно.

З графіка на рис. 7.1 видно, що технологічний цикл за пара­лельно-послідовного поєднання операції коротший за цикл по­слідовного поєднанця на час паралельного виконання суміжних операцій , тобто

(7.5)

Час паралельного виконання суміжних операцій дорівнює до­бутку кількості деталей без однієї транспортної партії та тривалості

меншої операції. Якщо останню позначити то в загальному вигляді для будь-якої пари суміжних операцій

(7.6)

Для т операцій таких суміщень буде т -- 1. Тоді можна остаточ­но записати:

(7.7)

За даними графіка = 20 - (4 – 1)(1 + 1 + 0,5) = 12,5 хв.

За паралельно-послідовного поєднання операцій технологічний цикл триваліший від циклу за паралельного і менший ніж цикл за послідовного поєднання операцій. Застосовується цей метод, коли предмети обробляють великими партіями, що відповідає умовам великосерійного виробництва.

Для обчислення виробничого циклу обробки партії предметів поряд із технологічним циклом треба визначити інші його елемен­ти. Тривалість природних процесів береться згідно з вимогами тех­нології, час виконання допоміжних операцій та міжопераційних перерв визначається за певними нормативами або з досвіду. Тоді виробничий цикл обробки партії предметів у календарних днях може бути обчислений, наприклад, для послідовного поєднання операцій за формулою:

(7.8)

де — коефіцієнт календарності;

— кількість змін за добу:

— тривалість зміни в годинах;

, — тривалість природних, допоміжних операцій, що не іерекриваються, хв;

— тривалість середньої міжопераційноїперерви (чекання), хв.

Коефіцієнт календарності — це відношення кількості календар­них днів до кількості робочих днів у певному періоді (місяці, квар­талі, році).

Дата добавления: 2014-01-04