Особливості правового режиму державного майна у сфері господарювання

Згідно зі ст. 141 ГКУ до державного майна у сфері господа­рювання належать цілісні майнові комплекси державних під­приємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, акції (частки, паї) держави у майні суб'єктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності та передане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для викори­стання його в господарській діяльності. Держава через уповно­важені органи державної влади здійснює також права власника щодо об'єктів права власності українського народу, зазначених у ч. 1 ст. 148 ГКУ.

Відповідно до закону управління об'єктами державної влас­ності здійснюють Кабінет Міністрів України і за його уповнова­женням центральні та місцеві органи виконавчої влади. У перед­бачених законом випадках управління державним майном здійс­нюють також інші суб'єкти.

Кабінет Міністрів України встановлює перелік державного майна, яке безоплатно передається у власність відповідних тери­торіальних громад (комунальну власність). Передання об'єктів господарського призначення з державної у комунальну власність здійснюється в порядку, встановленому законом.

Не можуть бути об'єктами передання з державної у комунальну власність підприємства, що здійснюють діяльність, яку дозволя­ється здійснювати виключно державним підприємствам, устано­вам і організаціям.

Види майна, що може перебувати виключно в державній влас­ності, відчуження якого недержавним суб'єктам господарювання забороняється, а також додаткові обмеження щодо розпоряджен­ня окремими видами майна, яке належить до основних фондів державних підприємств, установ і організацій, визначаються за­коном.

1.4. Прибуток (дохід) суб'єкта господарювання

Прибуток (дохід) суб'єкта господарювання є показником фі­нансових результатів його господарської діяльності, що визна­чається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта гос­подарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.

Склад валового доходу та валових витрат суб'єктів господа­рювання визначається законодавством. Для цілей оподаткуван­ня законом може встановлюватися спеціальний порядок визна­чення доходу як об'єкта оподаткування.

Порядок використання прибутку суб'єкта господарювання визначає власник (власники) або уповноважений ним орган від­повідно до законодавства та установчих документів. Порядок використання прибутку державних підприємств встановлюється відповідно до закону.

Держава може впливати на вибір суб'єктами господарювання напрямків та обсягів використання прибутку через нормативи, податки, податкові пільги та господарські санкції відповідно до закону (ст. 142 ГКУ).

Дата добавления: 2014-01-04