Оперативно-господарські санкції

Штрафні санкції

Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями визна­ються господарські санкції у вигляді неустойки, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (інститут не­устойки розглядався нами в попередньому параграфі). Сплата штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, так само як і відшкодування збит­ків, не звільняє боржника від виконання зобов'язання в натурі, крім випадків, передбачених у ч. З ст. 193 ГК України.

Згідно зі ст. 235 ГК України оперативно-господарськими санкціями є заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зо­бов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. При цьому до суб'єкта, який пору­шив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких перед­бачено договором. Тобто для можливості застосування опера­тивно-господарських санкцій необхідне їх пряме передбачення у договорі.

У господарських договорах сторони можуть передбачати використання, зокрема, таких видів оперативно-господарських санкцій:

~ одностороння відмова від виконання свого зобов'язання Управненою стороною, із звільненням її від відповідальності за це — у разі порушення зобов'язання другою стороною;

~ відмова від оплати за зобов'язанням, яке виконано нена­лежним чином або достроково виконано боржником без згоди Другої сторони;

~ відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт внаслідок прострочення виставлення акредитива платником, при­пинення видачі банківських позичок тощо;

~ відмова управненої сторони зобов'язання від прийняття подальшого виконання зобов'язання, порушеного другою стороною, або повернення в односторонньому порядку виконаного кредитором за зобов'язанням (списання з рахунку боржника в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну продук­цію, тощо);

- встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо;

— відмова від встановлення на майбутнє господарських від­носин із стороною, яка порушує зобов'язання.

Наведений перелік оперативно-господарських санкцій, вста­новлений у частині першій цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-госпо­дарські санкції.

Відповідно до ст. 237 ГК України підставою для застосу­вання оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без поперед­нього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання.

Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням. Оперативно-господарські санкції можуть застосовуватися одночасно з відшкодуванням збитків та стягненням штрафних санкцій.

Дата добавления: 2014-01-04