Меморіальні ордери, порядок їх ведення

Основною формою обліку в бюджетних установах є меморіально-ордерна. Підставою для бухгалтерського обліку операцій в бюджетних установах є первинні документи, які складаються під час здійснення операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення.

Первинні документи, що надійшли до бухгалтерії, перевіряються з точки зору їх повноти та правильності оформлення, заповнення реквізитів в них, а також змісту і законності здійснення фінансових операцій.

Отримані документи систематизуються за датами здійснення операцій, групуються, на їх підставі складаються бухгалтерські проведення які відображаються у меморіальні ордера.

У бюджетних установах застосовується – 16 меморіальних ордерів та ордер ф. 274, для відображення операцій, що не фіксуються у меморіальних ордерах 1-16.

Перевірені та прийняті до обліку документи систематизуються за датами здійснення операцій (за хронологічним порядком) і оформляються меморіаль­ними ордерами — накопичувальними відомостями, яким присвоюються такі постійні номери:

- меморіальний ордер 1 - накопичувальна відомість за касовими опе­раціями. Форма 380 (бюджет) та форма 380 (бюджет);

- меморіальний ордер 2 - накопичувальна відомість руху грошових
коштів загального фонду в органах Державного казначейства України (устано­вах банків). Форма 381 (бюджет);

- меморіальний ордер 3 - накопичувальна відомість руху грошових
коштів спеціального фонду в органах Державногоказначейства України (уста­новах банків). Форма 382;

- меморіальний ордер 4 - накопичувальна відомість за розрахунками з
іншими дебіторами. Форма 408 (бюджет);

- меморіальний ордер 5 - зведення розрахункових відомостей із заро­бітної плати та стипендій. Форма 405 (бюджет);

- меморіальний ордер 6 - накопичувальна відомість за розрахунками з
іншими кредиторами. Форма 409 (бюджет);

- меморіальний ордер 7 - накопичувальна відомість за розрахунками
в порядку планових платежів. Форма 410 (бюджет);

- меморіальний ордер 8 - накопичувальна відомість за розрахунками з
підзвітними особами. Форма 386 (бюджет);

- меморіальний ордер 9 - накопичувальна відомість про вибуття та переміщення необоротних активів. Форма 438 (бюджет);

- меморіальний ордер 10 - накопичувальна відомість про вибуття та
переміщення малоцінних та швидкозношуванихпредметів. Форма 439 (бю­джет);

- меморіальний ордер 11 - зведення накопичувальних відомостей про
надходження продуктів харчування. Форма 439(бюджет);

- меморіальний ордер 12 - зведення накопичувальних відомостей про
витрачання продуктів харчування.Форма 411 (бюджет);

- меморіальний ордер 13 - накопичувальна відомість витрачання мате­
ріалів. Форма 396 (бюджет);

- меморіальний ордер 14 - накопичувальна відомість нарахування до­
ходів спеціального фонду бюджетних установ. Форма 409 (бюджет);

- меморіальний ордер 15 - зведення відомостей за розрахунками з бать­ками на утримання дітей. Форма 406 (бюджет);

- меморіальний ордер 16 - позабалансовим рахункам;

- меморіальний ордер 17. Форма 274 (бюджет).

Меморіальний ордер ф. 274 застосовується для відображення операцій, що не фіксуються в меморіальних ордерах 1-16, та для операцій, за якими не потрібно складати накопичувальні відомості та зведення.

Записи в меморіальному ордері здійснюються як за окремими первинними документами, так і за групами однорідних документів.

Кореспонденція субрахунків у меморіальному ордері записується залежно від характеру операцій за дебетом одного субрахунку та за кредитом іншого субрахунку чи дебетом одного субрахунку та кредитом декількох субрахунків, або навпаки, за кредитом одного субрахунку і дебетом декількох.

Таким меморіальним ордерам присвоюються номери, починаючи з 17, за кожний місяць окремо.

Позиція "Сума оборотів за меморіальним ордером у вигляді відповідної кореспонденції рахунків переноситься до книги "Журнал-Головна книга”

Меморіальний ордер підписується виконавцем, особою, що перевірила ме­моріальний ордер, та головним бухгалтером.

Наприкінці місяця на підставі даних "Журнал-Головній книзі” складають баланс та інші форми звітності.

3. Бухгалтерський баланс, його зміст та призначення. Плану рахунків

Бухгалтерський баланс - це звіт про фінансовий стан установи, що відображає її активи, зобов’язання та власний капітал на певну дату.

Баланс складають з двох частин - активу та пасиву.

В активі відображаються господарські засоби за їх складом.

У пасиві - за джерелами їх формування.

Усі бюджетні установи незалежно від їх профілю скла­дають бухгалтерський баланс за формою № 1.

Структура балансу бюджетної установи.

Актив	Сума	Пасив	Сума
I.Необоротні активи	2 000 000	I.Власний капітал	2 000 000
II.Оборотні активі	1 500 000	II.Зобов’язання	1 000 000
III.Витрати	4 000 000	III.Доходи	4 500 000
Разом	7 500 000	Разом	7 500 000

Активи + Витрати = Власний капітал + Зобов’язання + Доходи

За складом статей і побудовою баланс бюджетної установи відрізняється від балансів госпрозрахункових підприємств і має на меті не розкриття інформації для Інвесторів, а забезпечення контролю та аналізу використання бюджетних коштів.

Склад статей активу характеризує належність бюджетних установ до галузей невиробничої сфери, а склад статей паси­ву вказує, що бюджетні установи — це установи державної чи комунальної форми власності, які утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів.

Необоротні активи (розділ І балансу) відбиваються за стат­тями «Нематеріальні активи», «Основні засоби», «Інші необорот­ні матеріальні активи». При цьому нематеріальні активи й основні засоби до підсумку балансу включаються за залишковою вартіс­тю, тобто баланс складається за принципом «баланс-нетто».

Оборотні активи (розділ II балансу) відбиваються за статтями «Виробничі запаси», «Дебіторська заборгованість», «Рахунки в банках», «Рахунки в казначействі», «Каса», «Інші кошти».

Витрати (розділ III балансу) характеризуються такими стат­тями: «Видатки загального фонду», «Видатки спеціального фон­ду», «Виробничі витрати».

Активи й витрати бюджетних установ не оцінюються щодо їх­ньої здатності трансформуватися у грошові кошти, а тому й розді­ли активу балансу не розміщуються за ознаками зростаючої ліквід­ності, як це прийнято в балансі госпрозрахункових підприємств.

Статті пасиву балансу об'єднано також у три розділи. Власний капітал (розділ І пасиву балансу) містить такі статті: «Фонд у необоротних активах», «Фонд у малоцінних і швидкозношуваних предметах», «Фінансовий результат».

Сума власного капіталу бюджетної установи є абстракт­ною величиною. Водночас власний капітал (фонд у необорот­них активах і фонд у малоцінних і швидкозношуваних пред­метах) є основою для започатковування та подальшого здійс­нення фінансово-господарської діяльності бюджетної устано­ви, одним із найважливіших її показників.

Розділ II «Зобов'язання» містить статті, на яких відображаєть­ся заборгованість установи за довгостроковими і поточними зо­бов'язаннями, кредиторська заборгованість юридичних та фізич­них осіб.

Доходи загального і спеціального фондів відображають у роз­ділі III «Доходи».

Отже, статті активу й пасиву балансу згруповано у відповідні розділи з таким розрахунком, щоб якомога чіткіше проглядався взаємозв'язок між активами установи, її витратами і джерелами їх формування.

Важливою складовою балансу бюджетних установ є довідки про рух асигнувань загального та спеціального фондів, які дають змогу органам Державного казначейства і вищим органам конт­ролювати надходження та використання бюджетних коштів.

Для поточного бухгалтерського обліку операцій в уста­новах та організаціях, що утримуються за рахунок державного чи місцевих бюджетів, застосовуються План рахунків і порядок його застосування, затверджені Наказом Головного управління Дер­жавного казначейства України від 10.12.99 № 114.

Усі рахунки згруповано у два роз­діли: І розділ — балансові рахунки, II розділ — позабалансові рахунки. Балансові рахунки за економічним змістом згрупова­но у вісім класів, кожний з яких містить синтетичні рахунки, близькі за економічним змістом облікованих на них об'єктів. Структуру Плану зорієнтовано на потреби складання балансу та інших форм фінансової звітності.

План рахунків має таку структуру:

Розділ I. Балансові рахунки Клас 1. Необоротні активи Клас 2. Запаси Клас 3. Кошти, розрахунки та інші активи Клас 4. Власний капітал Клас 5. Довгострокові зобов’язання Клас 6. Поточні зобов’язання Клас 7. Доходи Клас 8. Витрати Розділ II. Позабалансові рахунки Клас 0. Позабалансові рахунки.  

У плані використано децимальну систему нумерації рахунків. Це означає, що максимально можлива кількість синте­тичних рахунків у плані — не більш як 99. Синтетичним рахун­кам присвоєно двоцифрові коди, в яких перша цифра— номер класу, друга — порядковий номер рахунка в даному класі. Усього у Плані передбачено 42 рахунки — від 10 «Основні засоби» до 82 «Виробничі витрати». При цьо­му деякі коди використовуються як резервні.

Бухгалтерський облік доходів і видатків загального та спеці­ального фондів ведеться роздільно, для чого передбачено окремі рахунки. Більшість рахунків призначено для поточного обліку операцій бюджетних установ різних галузей невиробничої сфери.

У самостійний розділ у Плані рахунків виокремлено за балансові рахунки. Вони призначені для обліку активів і розрахунків, які вилучені з обороту установи й не відображаються в балансі. До за балансових віднесено 7 рахунків — від 01 «Орендовані нео­боротні активи» до 09 «Призначення та зобов'язання». На за балансових рахунках господарські операції відображаються без за­стосування методу подвійного запису, тобто облік на них ведеться за простою системою.

Щоб забезпечити правильне використання рахунків з метою відображення господарських операцій, Головне управління Дер­жавного казначейства України, ухваливши План рахунків, вод­ночас розробило й затвердило Порядок застосування Плану ра­хунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, а згодом — Інструкцію про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського облі­ку для відображення основних господарських операцій бюджет­них установ (Наказ Державного казначейства України від 10.07.2000 №61). У цих документах наведено характеристику, призначення і структуру кожного рахунка, типову кореспонден­цію субрахунків.

План рахунків та Інструкція щодо його застосування є обов'язко­вим і важливим засобом державного управління бухгалтерським обліком у бюджетних установах.

Особливістю Плану рахунків бюджетних установ с те, що він враховує відсутність комерційної діяльності в таких установах, у зв'язку з чим облік видатків ведеться на рахунках класу 8 "Витрати".

Робочий план рахунків повинен забезпечувати таку організацію бухгалтерського обліку, щоб облікові регістри велись систематизованим способом, дані рахунків дозволяли складати фінансову звітність, а також, щоб ці дані можна було використовувати для прийняття рішень керівництвом бюджетної установи.

Дата добавления: 2014-01-04