Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Актуальність проблеми здоров`я людини


ЛЕКЦІЯ №2. Глобальна актуальність проблеми здоров’я та шляхи її розв’язання

В останні десятиліття світова наука зарахувала проблему здоров`я в широкому розумінні до кола глобальних проблем, вирішення яких обумовлює не тільки кількісні та якісні характеристики майбутнього розвитку людства, а й навіть сам факт його подальшого існування як біологічного виду. Сьогодні проблема загрози здоров`ю розглядається світовою спільнотою як сьома додаткова до шести раніш визначенихзагроз планетарного масштабу:

· загроза світової війни;

· екологічні катаклізми;

· контрасти в економічних рівнях країн планети;

· демографічна загроза;

· нестача ресурсів планети;

· наслідки науково-технічної революції науко-і техногенного походження).

У зв`язку з цим науковці вживають таке визначення, як антропологічна катастрофа. Сутність цього явища пов`язана з тим біологічним законом, що кожен біологічний вид вимирає, якщо змінюються умови існування, до яких він був пристосований тисячоліттями в ході еволюції. Склалося так, що до початку ХХ століття умови існування людства формувало переважно природне середовище. Саме до цих умов організм людини і пристосувався біологічно, протягом попереднього еволюційного періоду. Але з того часу, як людина охопила своєю діяльністю всю планету (ХХ століття), вона почала істотно змінювати природу, тобто ті умови існування, до яких була пристосована в своєму історико-біологічному розвитку. Про масштабність змін природних умов в останній чверті століття свідчать об`єктивні дослідження. Загальновідомі дані про підвищення концентрації вуглекислого газу в атмосфері, загрозливі розміри озонових дірок, надзвичайно підвищене радіовипромінювання, руйнацію грунтів, забруднення води і повітря. Через зміни природного навколишнього середовища повністю зникають деякі види флори і фауни.

Біологи запевняють, що у найближчі 25-30 років зникнуть приблизно 20% живих видів. Отже, вчені порушують питання - чи становить людина виняток з цієї біологічної закономірності? Чи не свідчать дані медичної статистики про початок підвищення показників захворюваності та смертності саме з другої половини ХХ століття, що негативні процеси вже відбуваються? Причому здебільшого людська діяльність не тільки не перешкоджала формуванню передумов антропологічної катастрофи, а навпаки, сприяла їх розвитку, тому що кардинально змінювала умови життя, до яких людство адаптовувалося віками.

Останніми роками й в Україні активізується діяльність з ФЗСЖ. Так, відповідно до "Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом України та Урядом Канади" стосовно Канадської програми співробітництва в Україні з 1998 р. реалізується проект "Молодь за здоров`я. Україна-Канада", фінансування якого взяла на себе Канадська агенція міжнародного розвитку, а управління і координацію - Канадське товариство міжнародної охорони здоров`я. Партнерами з українського боку є Київська міська державна адміністрація, Міністерство освіти і науки України, Міністерство охорони здоров`я України, Державний комітет молодіжної політики, спорту і туризму України, Український інститут соціальних досліджень, деякі інші державні і громадські організації. Перші результати проекту були оприлюднені Міжнародною науковою конференцією "Молодь за здоров`я", що відбудеться в Києві у листопаді 2000 року.



Вперше на глобальному рівні про важливість активної участі кожної людини в охороні здоров‘я було заявлено у межах стратегічної концепції здоров‘я для всіх, визначеної під час Всесвітньої асамблеї охорони здоров‘я 1977 р. і проголошеної в Алма-Атинській декларації, прийнятій на Міжнародній коференції з первинної медико-санітарної допомоги 1978 р. Цей документ став першим кроком на шляху до формування нової політики охорони здоров‘я на глобальному, регіональному та національному рівнях держав-членів ВООЗ, підкресливши, що охорона здоров‘я кожної людини є стрижнем стратегії досягнення здоров‘я для всіх і що вона залежить від рівня санітарної освіти та інформованості людини з питань охорони здоров‘я. Відтоді пропаганда здорового способу життя, мобілізація громадської думки та засобів масової інформації, а також заохочення освіти з питань здоров`я та заходів щодо охорони здоров`я стали одним з головних завдань політики ВООЗ.

На початкових етапах реалізації політики здоров‘я для всіх інколи помилково вважалося, що за наявності відповідної інформації люди автоматично віддаватимуть перевагу «здоровому вибору». Однак, не принижуючи значення глибоких знань, інформації та санітарної освіти, реальні дані засвідчили те, що рішення, пов‘язані із сприятливою для здоров‘я поведінкою (наприклад, здорове харчування, достатня фізична активність і турбота про сексуальне здоров‘я), обумовлені домінуючим фізичним, соціальним, економічним та культурним середовищем, від якого залежить той чи інший стереотип поведінки окремих осіб, груп або населення якійсь місцевості. Більш того, доволі часто шкідливих для здоров‘я звичок набувають саме найбідніші прошарки населення, серед яких спостерігаються більш високі показники поширеності куріння, вживання алкогольних напоїв та наркотиків, оскільки саме ці прошарки зазнають найбільшого стресу, намагаючись подолати життєві труднощі, зумовлені неадекватним рівнем доходу, незадовільною освітою, безробіттям та нестабільністю у питаннях працевлаштування.

Важливим аспектом політики міжнародного співтовариства є запобігання зловживанню речовинами, що зумовлюють залежність, та зменшення шкоди, пов‘язаної із вживанням цих речовин. Ця політика визначається передусім Єдиною конвенцією про наркотичні засоби від 30 березня 1961 р., Конвенцією про психотропні речовини від 21 лютого 1971 р. та Конвенцією Організації Об‘єднаних Націй про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, ратифікованими в тому числі й Україною. Положення цих документів стосовно сприяння здоров‘ю та запровадженю здорового способу життя були враховані при розробці і прийнятті у подальшому нових програмних документів ВООЗ як на глобальному рівні, так і у Європейському регіоні зокрема, таких, як Основи політики досягнення здоров‘я для всіх у XXI столітті в Європейському регіоні, відомі також під назвою ‘‘ЗДОРОВ‘Я - XXI‘‘. Крім згаданих загальних положень, викладених у провідних документах, кожна з країн-лідерів формування здорового способу життя має свої особливості розвитку цієї діяльності.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Цілі і завдання держав, що підписали Європейську Хартію | Стратегія ВООЗ щодо формування здорового способу життя

Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 3812; Нарушение авторских прав?


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Рекомендуемые страницы:

Читайте также:

  1. I. Сутність категорії “праця” та її соціально-економічні характеристики. Роль праці у розвитку людини і природи.
  2. Актуальність безпеки життєдіяльності. Сталий розвиток людини
  3. Актуальність теми. Основні визначення і нормативні документи
  4. Аналізатори людини
  5. Анатомо-фізіологічна характеристика опорно-рухового апарату людини. Скелет тулубу, м’язи грудей, передньої черевної стінки та спини.
  6. Антропогенний вплив на природне середовище та сучасні екологічні проблеми
  7. Антропогенний вплив на природне середовище та сучасні екологічні проблеми
  8. В умовному експерименті в червоному кістковому мозку людини у поліхроматофільних еритробластів зруйновано рибосоми. Синтез якого специфічного білка порушиться ?
  9. Види ураження людини електричним струмом
  10. Вимірювання: визначення, види, основні проблеми та шляхи їхнього подолання.
  11. Відомо, що апоптоз – запрограмована смерть клітин, яка спостерігається у людини протягом всього онтогенезу. Які з нижче перелічених ознак не є характерними для апоптозу?

studopedia.su - Студопедия (2013 - 2020) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.003 сек.