Методика формування здорового способу життя

З моменту прийняття Оттавської Хартії виникла проблема втілення її положень і принципів у практику ФЗСЖ в різних країнах світу. Численні дослідження довели необхідність розробки певної методології ФЗСЖ, яка була б в змозі слугувати показником, що визначає алгоритм ФЗСЖ у загальному вигляді, тобто визначати порядок дій щодо обгрунтування, планування і оцінки ефективності заходів ФЗСЖ. На сьогодні розроблено декілька схем і моделей філософсько-методологічного рівня, які мають на меті вирішення проблеми методології ФЗСЖ. З багатьох наукових доробок сучасної теорії ФЗСЖ найбільш повно характеризують її методологічні засади чотири моделі:

· модель концептуально-філософського рівня - загальна модель планування та оцінки здорового способу життя;

· модель методичного підходу до планування заходів ФЗСЖ - схема планування і обгрунтування ФЗСЖ;

· загальні методологічні ознаки, що притаманні найбільш вдалим прикладам впровадження ФЗСЖ у життя різних громад - принципи найуспішніших практик ФЗСЖ;

· модель прикладного рівня, що ілюструє використання загальних методологічних положень у конкретних умовах - канадська модель ФЗСЖ серед населення.

Загальна модель планування і оцінки здорового способу життя створена вченими Центру пропаганди здорового способу життя Торонтського університету. Ця модель методологічно ідентифікує і структурує принципи і положення Хартії за такими категоріями: мета, цінності, механізми, детермінанти здоров`я тощо.

Мета ФЗСЖ передбачає поліпшення добробуту взагалі, здоров`я в цілісному розумінні, а не тільки лікування, профілактику окремих захворювань, зниження рівнів захворюваності та смертності.

Стрижневі цінності ФЗСЖ - здоров`я як позитивна і цілісна категорія, соціальна справедливість, рівність, загальна участь у вирішенні проблем здоров`я.

Стрижневий механізм ФЗСЖ (механізм наділення здатністю) - найбільш ефективний спосіб досягнення мети ФЗСЖ, який має збільшувати спроможності індивідів і громад контролювати детермінанти здоров`я та інші чинники, що можуть впливати на здоров`я.

Детермінанти здоров`я - ширші, ніж суто медичні, чинники, які обумовлюють рівень здоров`я - чинники макрорівня, а саме: нерівність у доходах, суспільний статус, соціальні мережі підтримки, освіта, зайнятість і умови праці, фізичне середовище, біологічні і генетичні особливості, персональні навички та уміння запобігати шкоді здоров`ю, здоровий розвиток у дитинстві, медичне обслуговування.

· сприяти зростанню спроможності індивідів та громад контролювати детермінанти здоров`я, інші впливові чинники;

· створювати та підтримувати інституційні та фізичні середовища, що сприятимуть позитивному використанню мети, цінностей, механізму, детермінант, пріоритетних зон діяльності ФЗСЖ.

· тісний взаємозв`язок між усіма компонентами заходу (ініціативи) ФЗСЖ, який пропонується для реалізації;

· планування ініціативи у напрямі від рівня загального концептуального принципу до рівня конкретних дій (якщо реалії життя потребують планування ініціативи у зворотному напрямі - знизу, з рівня конкретних дій, доцільно визначити місце і напрям цієї ініціативи відносно вищого рівня - рівня узагальнених елементів.

· чітке визначення мети і завдань всіх рівнів (вищого, середнього, безпосереднього);

· спрямування ініціатив (заходів) ФЗСЖ нижчих рівнів на остаточне досягнення мети та завдань ФЗСЖ вищих рівнів (загальних мети і завдань);

· узгодження ініціатив ФЗСЖ з його стрижневими цінностями, побудова заходів на цих цінностях, їх примноження і покращення;

· використання ініціатив стрижневого механізму наділення здатністю як найбільш ефективного способу досягнення мети ФЗСЖ (наприклад збільшення спроможності індивідів і громад шляхом навчання або надання засобів контролю над детермінантами здоров`я);

· висування власної мети для кожних ініціатив ФЗСЖ, а саме: послаблювати або усувати (якщо це можливо) чинники негативного впливу на здоров`я і навпаки - посилювати (створювати, у разі можливості) чинники позитивного впливу; враховувати потенційний вплив на застосовану ініціативу детермінант здоров`я і передбачати відповідні стратегії для запобігання, використання або пристосування; допомагати індивідам і громадам враховувати детермінанти здоров`я, передбачати їх можливий негативний вплив і навчати відповідним діям (долати, запобігати, пристосовуватись);

· спрямування ініціатив на різні види діяльності. Чим більше (по можливості) інтегровано пріоритетних видів діяльності, тим більше імовірність отримання позитивних результатів, тим вагоміше самі результати;

· використання в кожній ініціативі ФЗСЖ різних взаємоінтегрованих стратегій - вони підтримують одна одну, що збільшує імовірність отримання позитивного результату та його вагомість;

· планування ініціатив ФЗСЖ у відповідності з чітко зрозумілими уявленнями щодо причинно-наслідкового зв`язку між цілями і завданнями ФЗСЖ і застосованими стратегіями, видами діяльності;

· реалістичність планування, тобто врахування ресурсних обмежень;
· планування ініціатив ФЗСЖ на підставі сучасних науково обгрунтованих знань, використання даних досліджень і оцінок, специфічних для конкретної ініціативи.

1.. Принцип взаємозв`язку "оцінка-планування" - тобто якість оцінки ініціативи ФЗСЖ залежить від якості концептуальної схеми планування, обраної для цієї ініціативи, і від можливості об`єктивної оцінки елементів (процесів) моделі, що побудована при плануванні. Планування і оцінка - єдиний процес, де обидва компоненти взаємопов`язані і взаємообумовлені. Кожен етап планування потребує оцінки, що коригує план за принципом зворотного зв`язку. Нове планування враховує попередню оцінку і потребує наступної, і так, протягом усіх етапів. Планування дає можливість для оцінки, яка, в свою чергу, передбачає нове планування.

2. Принцип перевірки повноти втілення ініціативи відносно всіх елементів планування полягає у необхідності перевірки ступенів:

- ступеня досягнення мети і завдань, що були визначені в ініціативі;
- ступеня використання (віддзеркалення) цінностей, що визначені в ініціативі;
- ступеня успішності застосування стрижневого механізму ФЗСЖ - наділення здатністю;
- ступеня урахування детермінант здоров`я, ідентифікованих при плануванні ініціативи, правильності вибору саме тих детермінант, що найбільше стосуються головної проблеми даної ініціативи;

- ступеня поєднання однієї або декількох загальних зон діяльності ФЗСЖ та специфічних стратегій, визначених плануванням, їх взаємопідтримки відносно головної проблеми даної ініциативи.

3. Принцип послідовного відстеження етапів планування в тому, що оцінка відстежує (переважно в зворотному напрямі - з нижчих рівнів до вищих) ефективність дій і елементів на нижчому рівні, перевіряє проміжний рівень ефектів, визначає загальні результати і наслідки застосованої ініціативи ФЗСЖ.

4. Принцип ієрархічної перевірки ефективності внесків, якій передбачає, що оцінка ініціатив ФЗСЖ включає перевірку внесків кожного елементу нижчого рівня для досягнення відповідного елемента вищого рівня.

5. Принцип функціональної різноманітності оцінок полягає в тому, що оцінки ініціатив ФЗСЖ виконують декілька функцій - визначають ефективність ініціатив, сприяють розвитку і впровадженню ініціатив, визначають наслідки і сумарний вплив ініціатив, застосовують різноманітні методології, методи, процедури.

Оцінки стосуються різних елементів планування на різних ієрархічних рівнях. Загальна модель планування та оцінки ФЗСЖ є філософсько-методологічним інструментом, у відповідності з яким розробляються різні методики і схеми планування заходів (ініціатив) ФЗСЖ.

Одна з методик планування, найбільш поширена у практиці ФЗСЖ, запропонована авторами попередньо описаної загальної моделі планування та оцінки ЗСЖ під назвою схеми планування і обгрунтування ФЗСЖ. Зміст цієї методики полягає в тому, що розробникам конкретного заходу ФЗСЖ пропонується визначена схема з дев`яти позицій, відповідно до якої складається документ, що планує ініціативу ФЗСЖ за певною формою.

Такий план ФЗСЖ розробляється для громади, споживачів, менеджерів, фахівців з ФЗСЖ, тобто для тих, хто буде ці плани реалізовувати, і для тих, хто виділяє кошти на реалізацію - урядів, організацій, приватних осіб тощо. Тому цей документ є своєрідним "бізнес-планом", на підставі оцінки якого виділяються (або не виділяються) кошти на заходи ФЗСЖ.

Враховуючи це, у світовій практиці прийнято ретельно підходити до розробки подібних планів. Таке планування є досить складною операцією і потребує певного обсягу знань з ФЗСЖ та інших наукових дисциплін (соціології, валеології, педагогіки, медицини, юриспруденції, економіки тощо). Тому розробляє подібні плани, як правило, група фахівців різних спеціальностей. Загальне уявлення про зміст планування дає Табл.1.

Компоненти планування	Зміст планування
1. Факти до проблеми	Наводяться факти, що описують та обгрунтовують актуальність і ступінь пріоритетності тієї проблеми здоров`я, на яку спрямований заход. Факти мають бути якісними, доступними для перевірки.
2. Детермінанти здоров`я	Наводяться детермінанти здоров`я, що стосуються тієї проблеми здоров`я, на яку спрямований захід, і це має бути підтверджено фактами. Визначаються ті детермінанти, на яких позначиться захід, обгрунтовується, чому саме так подається спосіб позитивного впливу на визначені детермінанти.
3. Поняття і теорії	Наводяться теоретичні засади заходу, визначаються його відповідність і співвідношення до мети, цінностей, головних принципів і положень теорії ФЗСЖ.
4. Моделі планування	Наводяться моделі, схеми планування, впровадження та оцінки заходу, процеси, що використовуватимуться в плануванні, розробці, впровадженні та оцінці. Прогнозується ступінь адекватності й користі запропонованих моделей, схем, процесів.
5. Найуспішніші практики ФЗСЖ	Наводяться найуспішніші практики ФЗСЖ, які використовує заход і визначається, як їх принципи і положення впливатимуть на планування, опрацювання, впровадження заходу, оцінку його ефективності.
6. Пропонована реакція	Описуються стратегії ФЗСЖ, види діяльності, які застосовані заходом, тобто реакція на існуючу проблему здоров`я, стосовно якої здійснюється захід. Визначається зв`язок стратегій і видів діяльності з вищеописаними п`ятьма компонентами плану.
7. Наявні факти на користь ефективності пропонованої реакції	Наводяться факти, що свідчать про ефективність заходу стосовно розв`язання даної проблеми взагалі і диференційовано щодо: результатів і процесів; головних побічних наслідків; різнорівневих наслідків (особистих, суспільних, національних); економічних наслідків (доходів, економії тощо); неекономічних наслідків (соціальних, політичних, культурних, екологічних); небажаних наслідків. Підтверджується адекватність цих фактів.
8. Очікувані потенційні результати, впливи і наслідки	Наводиться прогноз наслідків, впливів і результатів, яких слід очікувати від заходу взагалі і диференційовано щодо: результатів і процесів; головних побічних наслідків; різнорівневих наслідків (особистих, суспільних, національних); економічних наслідків (доходів, економії тощо); неекономічних наслідків (соціальних, політичних, культурних, екологічних); небажаних наслідків.
9. Оцінка	Наводиться механізм перевірки ефективності заходу. В практиці ФЗСЖ складання подібного плану здійснюється за такою формою.

Сучасна методологія ФЗСЖ оперує уявленням про феномен найуспішніших практик. Міжнародний симпозіум з питань ефективності ФЗСЖ (Канада, 1996 р.) визначив статус Центру пропаганди здорового способу життя Торонтського університету як Співробітництво Центру ВООЗ з ФЗСЖ. Саме тоді у Центрі спеціально було створено робочу групу з дослідження найуспішніших практик ФЗСЖ, що за результатами аналізу наявного світового досвіду напрацювала вагомий методологічний матеріал.

Визначення: "Найуспішніша практика у ФЗСЖ - це послідовність або кілька послідовностей окремих дій та поведінки, які з найбільшою імовірністю мають привести до досягнення мети ФЗСЖ у даній ситуації і які сумісні з цінностями ФЗСЖ". Отже, найуспішніша практика є певним алгоритмом (послідовність дій), хоча необхідність пристосування до ситуації зумовлює певну варіативність цього алгоритму, тому що ситуації (точніше, їх умови і обставини) постійно змінюються. Звідси розуміння найуспішнішої практики не будь-якої однієї, а як декількох успішних практик, що можуть існувати. Тобто алгоритм найуспішнішої практики ФЗСЖ може варіюватися залежно від ситуації. Таке розуміння поняття найуспішніших практик має як свою користь, так і ризик.

Користь опрацювання і впровадження будь-якої ініціативи ФЗСЖ у межах чітко визначеного алгоритму найуспішніших практик - у досягненні мети ФЗСЖ, підвищенні точності обрахунків і рівня обізнаності та вміння критично мислити, в активізації навчання. Ризик - зниження рівня творчості, виникнення причини для обмеження фінансування, зниження терпимості до довготривалості процесів ФЗСЖ, зниження ролі клієнта. Розуміння поняття найуспішніших практик як явища не безмежно вільного, а обмеженого певним алгоритмом - результат досліджень, за якими встановлено, що всі найуспішніші практики формувалися за однаковими, чітко визначеними принципами. У результаті досліджень визначено сім основних принципів найуспішніших практик ФЗСЖ.

1. Цінності ФЗСЖ. Найуспішніші практики ФЗСЖ грунтуються на стріжневих цінностях, Ці цінності акцентують увагу на соціальній справедливості, етичних аспектах ФЗСЖ. Інші цінності ФЗСЖ стосуються екологічної складової, поваги до довкілля в широкому значенні. Цінності ФЗСЖ мають керувати ідентифікацією мети, завдань, процесів ФЗСЖ і бути ними віддзеркалені.

2. Процеси ФЗСЖ. Найуспішніші практики ФЗСЖ застосовують процеси, які сумісні з цінностями ФЗСЖ і дають змогу досягти його (ФЗСЖ) мети та результатів. Це, зокрема, вимагає від ФЗСЖ уваги до етичного аспекту змісту процесів впровадження ініціатив та імовірних результатів. Методи і засоби, що застосовуються, мають бути сумісними з цілями і цінностями ФЗСЖ.

3. Наявне та нове знання. Найуспішніші практики ФЗСЖ спираються на знання щодо відповідності і ефективності ФЗСЖ і підвищують його. ФЗСЖ має збирати, перевіряти, синтезувати факти, що стосуються її ефективності, для опрацювання, впровадження і оцінки власних ініціатив.

4. Наявні ресурси. Найуспішніші практики ефективно використовують наявні ресурси для досягнення мети ФЗСЖ, вивчають ресурсний потенціал. При цьому увага ФЗСЖ фокусується на таких видах ресурсів, як людські ( навички, компетенція, спроможність, знання, досвід, мотивації, енергія, зацікавленість); фахові (знання в галузі ФЗСЖ індивідів і організацій, практиків і дослідників, фахівців офіційних структур і аматорів, власників засобів традиційно визнаних і нетрадиційних впливів); громадськ і (спроможність, досвід, знання, підтримка громади, колективні дії, влада громади, додаткова сила і влада, яких громада набуває внаслідок наділення її членів здатністю через стрижневий механізм ФЗСЖ); фінансові (приватні, громадські, державні); часові.

5. Теоретичне розуміння здоров`я і його детермінант. Найуспішніші практики ФЗСЖ самі відбивають теоретичне розуміння феномена здоров`я в усієї його цілісності й складності, а також сприяють цьому розумінню навколо себе. ФЗСЖ має ясно визначити теоретичні основи своєї практики, а практика, в свою чергу, повинна бути сумісною з теоретичним розумінням всіх аспектів феномена здоров`я, зокрема таких, як позитивний (чи негативний) безпосередній вплив детермінант і окремих чинників на здоров`я та опосередкований вплив ширших чинників соціальної і економічної
природи; цілісна природа здоров`я в усіх його сферах; співвідношення поміж рівнями здоров`я - індивідуальним, групи людей, організацій, спільнот, країн, людства в цілому; стратегії втручання, що сприяють поліпшенню здоров`я.

6. Чутливість до сили і влади. Найуспішніші практики ФЗСЖ усвідомлюють і беруть до уваги проблеми сили і влади, сприяють якнайширшому розподіленню сили і влади. ФЗСЖ надає пріоритет практикам, процесам та структурам, що наділяють індивідів і громади більшою силою і владою, постійно вдається до критичного аналізу динаміки розподілу сили і влади між зацікавленими особами та партнерами. ФЗСЖ сприяє розвитку (перерозподілу) взаємин і повноважень між особами і групами, що мають більшу силу і владу, та менш сильними і владними особами і групами (наприклад професіоналами і клієнтами). Найуспішніші практики ФЗСЖ залучають до перманентної участі та діалогу найбільш широке коло усіх осіб і структур, до яких ініціативи ФЗСЖ можуть мати доступ.

7. Чутливість до розмаїття. Найуспішніші практики ФЗСЖ визнають, шанують і використовують розмаїття в усіх його формах. ФЗСЖ приділяє увагу розмаїттю серед громад та індивідів, залучених до ФЗСЖ або зачеплених її наслідками, активно заохочує їх (громади, індивідів) визначати прийнятні для себе форми розмаїття.

Сучасна методологія ФЗСЖ реалізується в багатьох регіонах і громадах за різноманітними програмами, схемами, моделями. Одна з відомих, найбільш цікавих моделей ФЗСЖ серед населення розроблена Міністерством охорони здоров`я Канади і застосовується в провінції Саскачеван. Принциповий підхід до застосування цієї моделі такий, що вона не вказує єдиного шляху вирішення проблеми, натомість надає багато варіантів, які можливо застосувати аби підійти до їх вирішення. Така модель є одним з інструментів, що допомагає розумінню ФЗСЖ серед населення і спрямувати у цьому напрямі роботу відповідальних осіб.

Модель описується чотирма риторичними питаннями:

1. Хто формує рівні здоров`я в суспільстві, де бажано запровадити ініціативу ФЗСЖ, тобто з ким можна взаємодіяти, хто є можливими партнерами.

2. Що є тим об`єктом, стосовно якого можливо здійснювати заходи, що є тією сферою, де заходи можуть поліпшити здоров`я і благополуччя.

3. Як можливо вжити заходів для позитивного впливу на проблему з позицій поліпшення здоров`я.

4. Чому потрібно вдатися до заходів, чому необхідно цю проблему вирішувати.

В принципі, канадська (саскачеванська) модель не вказує точно, яких заходів у якій ситуації потрібно вжити. Вона дає різноманітний вибір шляхів до мети, допомагає розглянути причини, опрацювати дослідження, обрати підходи до усунення проблеми. Цінність моделі полягає в тому, що вона визначає зміст і послідовність дій з планування ФЗСЖ, дає розуміння інструментів планування, запобігає принциповим помилкам, які можуть випливати з нечіткого знання методологічних засад ФЗСЖ.

Теорія ФЗСЖ є підгрунтям багатьох проектів, що втілені і виправдали себе як в соціальному, так і в економічному вимірі у деяких розвинутих країнах світу. З досвіду втілення цих проектів визначено кілька важливих положень.

Так, ефективність багатьох місцевих програм ФЗСЖ знаходиться в зворотно пропорційній залежності від величини місцевої громади. Імовірно, чим менше громада, тим простіше суспільний контроль поведінки її членів, тим менше часу потрібно на застосування здорових ініціатив, тим скоріших, кращих і триваліших ефектів можливо досягнути (до речі, це один з чинників, який впливає на ціну житла. Перевагу при виборі має житло, розташоване на певній відстані від занадто урбанізованих центрів, таке, що має локалізоване екологічно і соціально "чисте" мікросередовище, обладнане сприятливою для здоров`я інфраструктурою).

Ще один важливий чинник ефективності ФЗСЖ - чинник якомога ширшого використання принципу партнерства. Необхідність спільних зусиль якомога ширшого кола фахівців і прихильників ФЗСЖ з різних державних, приватних і громадських структур, родин, спільнот і громад обумовлена дуже складною природою феномена здоров`я, що охоплює майже усі аспекти життя. Ефективність використання партнерського ресурсу яскраво доводять впроваджені проекти ФЗСЖ. Зокрема, корисним у цьому аспекті є досвід США, де розроблені спеціальні проекти ФЗСЖ, орієнтовані переважно на молодь.

Ці проекти розроблені в напрямах позитивного впливу на стан фізичного, психічного, соціального, духовного здоров`я молоді на засадах партнерства з різноманітними муніципальними, суспільними, приватними, релігійними та іншими структурами. Ті, хто їх впроваджує прагнуть втілити у суспільну свідомість думку про те, що будь-які інституції (громадські, державні, приватні) мають змогу ефективно мобілізовувати молодь на те, щоб вона стала корисним прошарком суспільства.

Більш того, це вигідна робота. Наприклад, бізнес розквітає лише в тих місцевостях, які є життєспроможними, і навпаки - жодна місцевість не буде життєспроможною без успішного бізнесу. В свою чергу, життєспроможність місцевості, її майбутнє значною мірою визначаються станом молоді, її прагненням (чи байдужістю) до кращого розвитку в соціальному, духовному, психічному і фізичному розумінні. Звідси - пряма зацікавленість бізнесу підтримувати розвиток молоді. Партнерство бізнесу і молоді взаємовигідне - молодь у бізнесових проектах її підтримки набуває життєві і професійні вміння і навички, а бізнес налагоджує глибші і продуктивніші взаємини з місцевою громадою.

Так, громадські молодіжні інституції ряду країн у деяких випадках будують роботу на ідейному підгрунті доказів "від протилежного". Наприклад, коли у місцевій громаді панує думка, що молодь, об`єднана у групи ровесників, здатна тільки до деструктивних дій, молодіжні інституції ініціюють орієнтацію молодіжних неформальних угруповань у бік суспільно корисних заходів.

Зрозуміло це потребує певної стратегії втручання (ідеологічна обробка лідерів, надання групам молоді певних прав і повноважень місцевого рівня, матеріально-технічних засобів для корисних дій. Але, на думку активістів ФЗСЖ, ці зусилля вигідні.

Ініціатори ФЗСЖ пропагують як принципову тезу, що у всіх випадках партнерства зиск є взаємним, тобто виграють обидві партнерські сторони. Працюючі у спілці, партнери стають сильнішими, їх збільшена енергія і здатність до позитивних дій об`єктивно створюють сильнішу і кращу громаду для всіх її резидентів.