Тема 5. Здійсненя центрами соціальних служб профілактичної роботи серед дітей та підлітків

1. Мережа центрів соціальних служб. Нормативно-правова база їх діяльності

2. Основний зміст програм діяльності даних установ

3. Спеціалізовані формування профілактичної роботи

4. Види профілактичної роботи

Для здійснення практичної соціальної роботи з дітьми, молоддю та сім‘ями в Україні створена і діє система центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (далі – центри СССДМ).

Мережа центрів постійно розвивається:

У 1992 році діяло 48 центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;

У 1993 – 77 центрів;

На сьогодні в Україні діє 1073 центри, із них 27 регіональних, 479 районних, 163 міських, 40 районних у містах, 270 сільських, 14 селищних, 80 філій районних центрів.

Протягом останніх років одним з пріоритетних напрямків діяльності центрів СССДМ є здійснення первинної та вторинної профілактики ВІЛ/СНІДу в підлітковому та молодіжному середовищі.

Нормативно-правова база:

q Закон України від 18.11.2003 № 1281-ІV „Про загальнодержавну програму підтримки молоді на 2004-2008 роки”;

q постанова Кабінету Міністрів України від 04.06. 2003р. № 877 „Про затвердження Програми реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на 2003-2010 роки”;

q постанова Кабінету Міністрів України від 04.03.2004р. № 264 „Про затвердження Концепції стратегії дій Уряду, спрямованих на запобігання поширенню ВІЛ-інфекції/СНІДу, на період до 2011 року;

q Національної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, допомоги та лікування ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2004-2008 роки”;

q постанова Кабінету Міністрів України від 16.01.2003р. № 33 „Про затвердження Державної програми відпочинку та оздоровлення дітей на період до 2008 р.”.

q наказ Мінсім'ямолодьспорту від 26.03.2007р. № 901 “Про внесення змін до Типового положення про службу роботи з ін'єкційними споживачами наркотиків”;

q наказ Держсоцслужби від 29.03.2004р. № 7 “Про вдосконалення соціальної роботи центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді з ін'єкційними споживачами наркотиків”.

q наказ Мінсім'ямолодьспорту від 26.03.2007р. № 901 “Про внесення змін до Типового положення про службу роботи з ін'єкційними споживачами наркотиків”;

q наказ Держсоцслужби від 29.03.2004р. № 7 “Про вдосконалення соціальної роботи центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді з ін'єкційними споживачами наркотиків”.

Профілактична робота центрів СССДМ забезпечується через мережу спеціалізованих формувань:

ü служби соціальної підтримки сім’ї;

ü служби „Телефон Довіри”;

ü мобільні консультаційні пункти соціальної роботи в сільській та гірській місцевостях, віддалених районах міст;

ü служби роботи з ін’єкційними споживачами наркотиків;

ü студентської соціальної служби;

ü Школи волонтерів;

ü консультативних пунктів у пологових будинках та відділеннях тощо.

Охоплюють цільові групи:

1. батьків, дітей різних категорій сімей (прийомні, ДБСТ, які опинилися в складних життєвих обставинах, які виховують дитину-інваліда),

2. неповнолітніх та молодь в виховних, виправних колоніях, СІЗО,

3. призовну молодь, особовий склад в військових частинах,

4. учнівську молодь в загальноосвітніх школах,

5. дітей та молодь в оздоровчих таборах,

6. студентів навчальних закладів різних рівнів акредитації,

7. неповнолітніх в притулках,

8. громади в селах, селищах, віддалених районах міст тощо.

Основні методи індивідуальної роботи:

• консультації

• індивідуальні бесіди

Переваги: індивідуальний підхід до клієнтів, індивідуальна робота спрямована на неодноразову зустріч з клієнтом, більша ефективність.

Недоліки: охоплюють невелику кількість дітей та молоді.

Виготовлення та розповсюдження профілактичних інформаційно-просвітницьких матеріалів, в т.ч. МКП, здійснюється у рамках:

q Інформаційно-просвітницьких профілактичних заходів, в т.ч. МКП;

q Навчальних заходів профілактичного спрямування, в т.ч. МКП;

q Індивідуальної профілактичної роботи, в т.ч. МКП.

Що заважає якісній первинній профілактичній роботі?

q разове використання окремих методів профілактики;

q недостатній рівень підготовки спеціалістів щодо надання соціальних послуг з формування здорового способу життя, профілактики соціально небезпечних хвороб;

q відсутність на державному рівні єдиного центрального органа влади, що відповідає за здійснення первинної профілактики;

q відсутність міжсекторальної, міжвідомчої координації;

q профілактична робота щодо попередження наркоманії та ВІЛ-інфекції/СНІДу не розглядається важливим, пріоритетним напрямком роботи органів місцевого самоврядування.

Як наслідок – відбувається постійне збільшення випадків вживання наркотичних речовин в молодіжному середовищі та поширення ВІЛ-інфекції/СНІДу.

q до цього часу профілактична робота, в переважній більшості, фінансувалася за рахунок міжнародних організацій;

q не впроваджені реальні механізми та моделі здійснення первинної профілактичної роботи на місцевому рівні.

Необхідність створення Служб роботи з ін’єкційними споживачами наркотиків (далі – Служб) зумовлена стрімким поширенням ВІЛ-інфекції в Україні.

Служби створені на базі консультативних пунктів для ін’єкційних споживачів наркотиків “Довіра”, діяльність яких була започаткована з 2001 року.

У 2006 році вперше з державного бюджету місцевим бюджетам було виділено субвенцію на надання центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді соціальних послуг ін’єкційним споживачам наркотиків і членам їх сімей у розмірі 9 мільйонів гривень - зазначені кошти використані для створення нових 153 Служб.

Дата добавления: 2014-01-04