КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Товарна структура українського експорту
Зовнішня торгівля України в 2012 р. Лекція 1. Міжнародна торгівля України товарами Однією з форм міжнародної економічної діяльності є міжнародна торгівля. Вона є історично першою і домінуючою за обсягами формою міжнародного економічного співробітництва. Торгівля відбувається як експорт та імпорт товарів, реекспорт та реімпорт товарів.
Факторні передумови міжнародної торгівлі: – ресурси – поклади вугілля, залізної і марганцевої, руди, сірки, ртуті, титану, мінеральних солей; – родючі грунти; – сприятливі кліматичні умови; – робоча сила – високий освітній рівень, людський та інтелектуальний капітал; – розвиток галузей економіки; – історично спрямований профіль національного виробництва; – розвиток транспортної інфраструктури;
Зовнішньоторговельні операції проводились з партнерами із 215 країн світу.
За підсумками 2012 р. зовнішня торгівля України характеризувалася наступними показниками: · експорт товарів: 68 809,8 млн. дол.. · імпорт товарів: 84 658,1 млн. дол.. · сальдо торгівлі товарами: ‒ 15 848,2 млн. дол..
· експорт послуг: 13 527,6 млн. дол.. · імпорт послуг: 6 706,3 млн. дол.. · сальдо торгівлі послугами: + 6 821,3 млн. дол..
· експорт товарів та послуг: 82 337,4 млн. дол.. · імпорт товарів та послуг: 91 364,4 млн. дол.. · сальдо зовнішньої торгівлі товарами та послугами: ‒ 9 027,0 млн. дол.. Географічна структура: Обсяги експорту товарів до країн: СНД становили 36,8% від загального обсягу експорту, Азії - 25,7%, Європи - 25,3%, у т.ч. до країн Європейського Союзу - 24,8%, Африки - 8,2%, Америки - 3,8%, Австралії і Океанії - 0,1%. Найбільші експортні поставки здійснюють: · Російська Федерація -25,6% від загального обсягу експорту (залізничні локомотиви, чорні метали, механічні машини), · Туреччина - 5,4% (чорні метали, жири та олії тваринного або рослинного походження, добрива), · Єгипет - 4,2% (зернові культури, чорні метали, жири та олії тваринного або рослинного походження), · Польща - 3,7% (чорні метали, руди, шлак і зола, насіння і плоди олійних рослин), · Італія (чорні метали, насіння і плоди олійних рослин, зернові культури) 3,6% · Казахстан (залізничні локомотиви, вироби з чорних металів, механічні машини) - 3,6%, · Індія - 3,3% (жири та олії тваринного або рослинного походження, палива мінеральні, нафта і продукти її перегонки, добрива).
Експорт товарів збільшився до Єгипту у 2,2 рази, Казахстану - на 32,4%. Одночасно скоротився до Італії на 18,4%, Російської Федерації - на 11% та Польщі - на 7,8%.
· чорні метали та вироби з них - 26,4% · продукти рослинного походження становили 13,4%, · мінеральні продукти - 11,1% · механічні та електричні машини - 10,2% · засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби - 8,7% · продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості - 7,4% · жири та олії тваринного або рослинного походження - 6,1% · готові харчові продукти - 5,1%.
У звітному періоді збільшився експорт окремих товарів: · цукру білого у 26,4 рази (Казахстан, Киргизстан, Молдова, Республіка), пшениці - у 2,2 рази (Єгипет, Іспанія, Марокко), · кукурудзи - у 2 рази (Іспанія, Єгипет, Іран, Ісламська Республіка), · тепловозів - на 42,2% (Російська Федерація, Азербайджан, Казахстан), ячменю - на 29% (Саудівська Аравія, Іран, Ісламська Республіка, Лівійська Арабська Джамахірія), · олії соняшникової - на 26,3% (Індія, Єгипет, Іран, Ісламська Республіка), лікарських засобів - на 26,2% (Узбекистан, Російська Федерація, Білорусь), сигарет з тютюну і його замінників - на 15,9% (Грузія, Молдова, Республіка, Азербайджан), · моніторів та телепроекторів - на 11,4% (Угорщина, Російська Федерація, Молдова, Республіка), · хлібу, кондитерських виробів - на 8,8% (Російська Федерація, Казахстан, Азербайджан). Імпорт з країн СНД становив 40,7% від загального обсягу, Європи - 32,5%, у т.ч. з країн Європейського Союзу - 30,9%, Азії - 20,2%, Америки - 5,3%, Африки -1%, Австралії і Океанії - 0,2%. У загальному обсязі імпорту найбільші надходження здійснювались з: · Російської Федерації - 32,4% (палива мінеральні, нафта і продукти її перегонки, механічні машини, чорні метали), · Китаю - 9,3% (електричні та механічні машини, взуття), · Німеччини - 8% (механічні машини, засоби наземного транспорту, фармацевтична продукція), · Білорусі - 6% (палива мінеральні, нафта і продукти її перегонки, засоби наземного транспорту, добрива), · Польщі - 4,2% (палива мінеральні, нафта і продукти її перегонки, пластмаси, полімерні матеріали, папір та картон), · США - 3,4% (палива мінеральні, нафта і продукти її перегонки, механічні машини, засоби наземного транспорту, крім залізничного) · Італії - 2,6% (механічні та електричні машини, пластмаси, полімерні матеріали). Збільшились імпортні поставки з Китаю - на 26%, Білорусі на 20,3%, США та Польщі - на 12,1%, Італії - на 11,4%. Поставки з Російської Федерації зменшились на 5,9%. Товарна структура імпорту: · Мінеральні продукти - 32,5% обсягу імпорту товарів · механічні та електричні машини - 15,5% · продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості -10,1% · засоби наземного транспорту, літальних апаратів, плавучих засобів - 9,5% · недорогоцінні метали та виробів з них - 6,2% · полімерні матеріали, пластмаси та вироби з них - 5,3% · готові харчові продукти - 3,5% · текстильні матеріали та текстильні вироби - 3%.
· У звітному періоді спостерігалося збільшення імпорту окремих товарів:
· свинини свіжої, охолодженої або мороженої у 2,8 рази (Бразилія, Німеччина, Польща), · м'яса та їстівних субпродуктів свійської птиці - у 2,6 рази (США, Німеччина, Угорщина), · коксу і напівкоксу з кам'яного вугілля - у 2,4 рази (Польща, Російська Федерація, Чехія), · насіння соняшника - на 65,2% (США, Туреччина, Франція), · риби свіжої, охолодженої або мороженої - на 44,8% (Норвегія, Ісландія, США), · руд та концентратів залізних - на 44,1% (Російська Федерація, Велика Британія, Канада), · моніторів та телепроекторів - на 23,5% (Російська Федерація, Китай, Корея, Республіка), · машин сільськогосподарських, садових або лісогосподарських для підготовки або оброблення ґрунту - на 22,8% (США, Німеччина, Франція), кукурудзи - на 22,3% (Угорщина, Румунія, Франція), · лікарських засобів - на 16,8% (Німеччина, Індія, Франція), · автомобілів вантажних - на 10,1% (Німеччина, Франція, Російська Федерація), · продуктів переробки нафти - на 9,4% (Білорусь, Російська Федерація, Литва) · автомобілів легкових - на 9% (Німеччина, Японія, Російська Федерація).
В Україну за 2012р. надійшло іноземної давальницької сировини на 3406,1 млн. дол. (зменшення на 27,6% порівняно з 2011р.). Найбільші поставки здійснювались з Російської Федерації, Німеччини та Китаю. Експорт готової продукції з імпортної давальницької сировини становив 5081 млн. дол. (менше на 19,5%). Експорт давальницької сиров ини становив 118,2 млн. дол. (на 11,8% більше, ніж у 2011 р.). У той же час до України імпортовано готової продукції, виготовленої з давальницької сировини, на 161,6 млн. дол. (зростання на 92,5%). Найбільші поставки здійснювались з Швейцарії, Швеції та Німеччини.
Найактивніше здійснювали експортно-імпортні операції підприємства м. Києва, Донецької, Дніпропетровської, Київської, Луганської та Одеської областей.
Формування відкрито ї ефективної економіки передбачає розвиток торговельного співробітництва з усіма державами. Відкрита економіка – це економіка, яка у своєму розвитку спирається не лише на національні можливості, а й використовує переваги міжнародного поділу праці та інших факторів виробництва. В економічній теорії для характеристики відкритості економіки використовують показник відкритості ринку товарів – частка експорту або імпорту країни в її ВВП. Для України, а також і для Росії, Молдови, Польщі, Словаччини цей показник – понад 35%.
Є специфічні форми міжнародної торгівлі – товарообмінні операції - бартерні операції – обмін певного товару на інший товар без використання грошової форми розрахунків еквівалентно вартості. Найчастіше може бути сировина або готова продукція, особливо коли є брак валютних коштів.
- торговельні компенсаційні операції – це такий товарообмін, за якого сторони здійснюють взаємні поставки кількох товарів. На відміну від бартеру включення кількох товарів
- викуп застарілої продукції – вид товарообмінних операцій, за якого відбувається часткова компенсація вартості нових машин і технічного обладнання застарілими аналогами – часто використовують виробники і споживачі автомобілів, комп’ютерів, сільгосптехніки.
- операції з давальницькою сировиною - підприємство однієї країни переробляє сировину іншої та поставляє останньому готову продукцію. Це має місце, коли в одній країні є сировина, а в іншій потужності для її переробки . - промислові компенсаційні операції – це поставка з однієї країни до іншої машин, обладнання, будівництво об’єктів і передача технологій, які оплачуються зворотними поставками товарів. Прикладом є будівництво великих гідротехнічних споруд як Асуанська гребля в Єгипті, металургійні комбінати в Монголії.
Ринок продавця – відносний дефіцит пропозиції – конкуренція між покупцями і можливість підвищувати ціни. Ринок покупця – пропозиція перевищує попит – продавці вдаються до маркетингової стратегії. Ціна може падати а виробники повинні підвищити якість продукції та ефективність виробництва.
Міжнародний контракт – це домовленість про комерційний обмін цінностями між різнонаціональними контрагентами. Він включає - номер - преамбулу юридичні назви сторін місце і дату - предмет контракту - кількість товару - якість товару - базисні умови контракту - транспортні умови - ціну товару - термін поставки - умови платежу - пакування - здавання приймання товару - гарантії виконання - обставини нездоланної сили - санкції - арбітраж.
Інструментом міжнародної торгівлі є Інкотермс, який містить базисні умови контрактів, тобто комплекс правил для реалізації експортно-імпортних операцій. Міжнародною Торговою Палатою в Парижі у 1936 р. вперше були видані правила тлумачення найпоширеніших понять під назвою Міжнародні комерційні терміни. Відповідно до змін у міжнародній торгівлі в них вносилися зміни і доповнення і перевидавалися у 1953р., 1967, 1976, 1980, 1990, 2000,2009, 2010р.
Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 3202; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |