Нормування витрат матеріальних ресурсів.

РОЗДІЛ 6. УПРАВЛІННЯ МАТЕРІАЛЬНИМИ РЕСУРСАМИ

Матеріальні ресурси підприємства складаються з основних, допоміжних матеріалів, одержуваних зі сторони, енергоресурсів і палива.

Найбільшу частку матеріальних ресурсів підприємства становлять основні матеріали. До них належать предмети праці, які йдуть на виготовлення продукції: сировина, матеріали, напівфабрикати, класифікація яких наведена у навчальній літературі [22].

До допоміжних відносяться матеріали, які споживаються в процесі обслуговування виробництва або додаються до основних матеріалів з метою зміни їхнього зовнішнього вигляду та властивостей. На відміну від основних матеріалів, вони не утворюють основного змісту виготовленого продукту, а лише сприяють виконанню технологічного процесу й утворенню продукту.

У залежності від характеру участі у виробничому процесі їх можна поділити на такі групи:

1. Матеріали, які приєднуються в процесі праці до основних матеріалів, щоб внести в них суттєву зміну.

2. Матеріали, які сприяють виконанню технологічного про­цесу і виготовленню продукту.

3. Матеріали, необхідні для нормального функціонування засобів праці.

4. Матеріали для одержання теплової й електричної енергії, необхідної для технологічного процесу.

5. Матеріали, необхідні для створення нормальної обстановки праці і належних санітарно-гігієнічних умов праці.

6. Матеріали для упакування готової продукції.

Управління матеріальними ресурсами передбачає вирішення таких питань, як нормування витрат матеріалів і визначення потреби в них для виробничої діяльності підприємства, нормування запасів предметів постачання і витрат на їх утримання, організація, облік і контроль матеріальних ресурсів у процесі їхнього збереження і споживання.

Норма витрат матеріалів — планова величина витрати ма­теріальних ресурсів, мінімально необхідних для виготовлення одиниці продукції чи виконання одиниці роботи, встановлена, виходячи з прийнятої конструкції виробу, запроектованого технологічного процесу і рівня організації виробництва.

Складові норми витрати основних матеріалів можуть бути представлені такою формулою:

НВ_М = К_М + В_Т — В_Т.В. + В _О — В_В.В.,

де НВ_М — норма витрат матеріалу на одиницю продукції;

К_М — корисний вміст матеріалу в готовій продукції;

В_Т — відходи технологічні;

В_Т.В. — використовувана частина технологічних відходів;

В_О — відходи і втрати організаційно-технічного характеру;

В_В.В. — використовувана частина відходів і втрат організаційно-технічного характеру.

Класифікація норм витрат наведена в табл. 6.1.

Таблиця 6.1

Класифікація норм витрат

Ознаки класифікації норм	Класифікаційні групи норм
За призначенням матеріалів у виробництві	Сировина й основні матеріали	Допоміжні матеріали	Паливо
За сферами застосування у виробництві	Норми витрат в основному виробництві	Норми витрат на допоміжні потреби	Норми витрат на ремонт і експлуатацію основних ресурсів
За періодом дії	Оперативні (поточні)	Річні	Перспективні
За характером зміни витрат матеріалу	Абсолютні витрати	Питомі (відносні) витрати
За ступенем обґрунтування норм	Технічні	Тимчасові	Орієнтовані	Разові
За ступенем диференціації	Подетальні	Поопераційні	Повузлові	По виробні
За ступенем укрупнення номенклатури сировини і матеріалів	Специфіковані	Зведені
За масштабом застосування в плануванні	Цехові	Заводські	Галузеві	Республіканські
За методами розробки	Розрахунково-аналітичні	Дослідні	Звітно-статистичні

Нормування витрат матеріальних ресурсів — це встановлення планової міри їхнього виробничого споживання.

Витрати допоміжних матеріалів не знаходяться в прямій залежності від обсягу продукції, що випускається. Для допоміжних матеріалів характерним вимірником, тобто одиницею, на яку повинна розраховуватися норма витрати даного виду допоміжних матеріалів, буде та, котра найбільшою мірою визначає потребу в даному допоміжному матеріалі. У цьому відношенні допоміжні матеріали можуть бути розбиті на групи:

а) матеріали, які входять до складу виробу, а також обслуговують технологічні процеси; витрати їх нормуються як сировина: на одиницю виготовленої продукції (виріб, деталь, вузол);

б) матеріали, затрачувані на виготовлення інструментів, пристроїв та іншого технологічного оснащення, підлягають нормуванню в розрахунку на одиницю відповідних інструментів чи пристроїв;

в) матеріали, які витрачаються на ремонт устаткування, нор­муються на одиницю устаткування;

г) матеріали, використовувані для утримання устаткування і приміщення в чистоті, нормуються на одиницю часу роботи устаткування або на одиницю площі приміщення цеху;

д) матеріали з обслуговування робітників нормуються на одного робітника;

е) матеріали на ремонтно-експлуатаційні потреби будівель і споруд нормуються на умовну ремонтну одиницю;

є) таропакувальні матеріали нормуються на одиницю реалізованої продукції.

Нормування витрат палива представлене на рис. 6.1

Дата добавления: 2014-01-04