Тема 1. Земельна ділянка, як об’єкт оцінки

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

З ДИСЦИПЛІНИ

«ІНФОРМАТИЗАЦІЯ ЗЕМЛЕОЦІНОЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ»

Формування земельної ділянки як об'єкта оцінки. Слід акцентувати увагу на двох процесах: формуванні земельної ділянки як об'єкта права та оцінки (первинний ринок) і перехід права власності на земельну ділянку (вторинний ринок). Основні аспекти щодо формування земельної ділянки як об'єкта права й, відповідно об'єкта оцінки викладені у Земельному кодексі України, тому доцільно в скороченому вигляді викласти відповідні норми з Кодексу.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їхніх повноважень.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання.

Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної ділянки фермерському господарству - також висновки конкурсної комісії, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення.

Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.

Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.

При переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.

Право власності та право постійного користування земельною ділянкою виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Виникнення права власності (користування) на земельну ділянку виникає після винесення в натуру меж земельної ділянки, які визначаються проектом відведення земельної ділянки (рис. 1.1).

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Детальніше це питання буде розглянуто у наступних розділах.

Основні вимоги до графічних матеріалів, які є складовими державного акта підпадають під вимоги інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500, затвердженої наказом Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України від 9 квітня 1998 р. №56.

Технологія створення і технічні вимоги до топографічних планів у масштабах 1:500 - 1:5000 є обов'язковими для всіх суб'єктів діяльності в цій галузі незалежно від їхнього відомчого підпорядкування.

Топографічні плани масштабів 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 створюють шляхом топографічних знімань або картоскладанням (крім масштабу 1:500) за матеріалами топографічних знімань більшого масштабу. Далі у скороченому вигляді наведено основні вимоги, які мають суттєве значення для даної теми.

У разі великого контурного навантаження, наприклад за наявності густої мережі підземних комунікацій та поверхневих трубопроводів різного призначення, топографічні плани можуть складатися розчленовано, на двох або трьох поєднаних між собою аркушах.

Точність планів оцінюють за розходженням положення контурів і висот точок, що обчислені по горизонталях, з даними контрольних вимірів.

Кожен топографічний план повинен мати формуляр-документ, у якому записують усі основні дані вибраної технологічної схеми і точності знімання, наводять відомості про прийняту систему координат і висот.

На топографічних планах масштабів 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 достовірно й з потрібною точністю і деталізацією (залежно від масштабу плану) відображають:

• пункти тріангуляції, полігонометрії, трилатерації, грунтові та стінні репери і пункти знімальної основи;
• будинки та будівлі, їхні характеристики згідно з умовними знаками. Будівлі, що виражаються в масштабі плану, відображають за контурами їхніх цоколів;
• промислові об'єкти - будівлі й споруди заводів, фабрик, електростанцій, шахт, кар'єрів, торфорозробок тощо, бурові та експлуатаційні свердловини, нафтові й газові вишки, цистерни, наземні трубопроводи, лінії електропередач високої та низької напруги, колодязі й мережі підземних комунікацій; об'єкти комунального господарства; залізниці, шосейні та грунтові дороги і споруди при них - мости, тунелі, шляхопроводи, віадуки, переїзди та ін;
• гідрографію - річки, озера, водосховища, площі розливів тощо;
• об'єкти гідротехнічні й водного транспорту - канали, канави, водоводи і водорозподільні пристрої, греблі, пристані, причали, моли, шлюзи, маяки, навігаційні знаки та ін.;
• об'єкти водопостачання - колодязі, колонки, резервуари, відстійники,
• природні джерела тощо;
• рельєф місцевості, що відображається горизонталями, позначками висот і умовними знаками обривів, скель, ярів, осипів, зсувів, ям, курганів та ін;
• рослинність деревну, чагарникову, трав'яну, культурну (ліси, сади, плантації, луки тощо), окремі дерева й кущі;
• грунти і мікроформи земної поверхні: піски, галькові, глинисті, щебеневі та інші поверхні, болота й солончаки;
• державний кордон, межі політико-адміністративні, адміністративні, охоронних природних територій, землекористувань, різні огорожі;
• власні назви населених пунктів, вулиць, залізничних станцій, пристаней, озер, річок, перевалів, долин, ярів та інших географічних об'єктів.
• Вторинний ринок оперує вже наявними земельними ділянками і не є предметом розгляду цього розділу. Проекту відведення земельної ділянки не розробляють у разі, коли:
• земельна ділянка, межі якої визначено в натурі (на місцевості), надається в користування або безоплатно передається у власність без зміни її цільового призначення;
• земельна ділянка набувається у власність шляхом купівлі-продажу, дарування, міни, на основі інших цивільно-правових угод, успадкування, без зміни її меж та цільового призначення;
• земельна ділянка придбана на конкурентних засадах (за результатами земельних торгів).

Дата добавления: 2014-01-04