Поняття та види аутсорсингу

Офшоринг

Аутсорсинг управління проектами

Поняття та види аутсорсингу

Тема 9. Аутсорсинг та офшоринг в управлінні проектами

В сучасному світі досягають успіху лише ті компанії, які, оптимізуючи операційні витрати при збереженні високої якості товарів і по­слуг, ведуть бізнес найефективнішим способом. Однією з найбільш успішних бізнес-моделей, які дають можливість добитися конкурент­них переваг, є аутсорсинг.

Аутсорсинг - це передача неосновних функцій підприємства і всіх пов'язаних з ними активів в управління професійному підряднику (аутсорсеру).

Слово «аутсорсинг» походить від англ. «Outside resource using» - «використання зовнішніх ресурсів» і часто перекладається як «коо­перація», «субпідряд» і навіть «делегування функцій управління, по­вноважень і відповідальності в рамках поставлених завдань». Поряд із терміном «аутсорсинг» використовується термін «інсорсинг», який означає орієнтацію на власні сили.

Аутсорсинг є стратегічним, а управління закупівлями проектом тактичним рішенням проблеми постачань у проекті.

Витоки практичного аутсорсингу в промисловості відносять до періоду «великого протистояння» двох великих менеджерів - Генрі Форда (1863-1947), Альфреда Слоуна-молодшого (1875-1966) і очолюваних ними гігантів автомобільної промисловості - компаній Ford і Gеnегаl Моtoгs. Їх боротьба показала, що в умовах жорсткої конкуренції жодна компанія не може бути самодостатньою, спираючись лише на власні ресурси.

Безпосередньо термін «outsorsing», який часто називають «феноменом XX століття», був введений в 1989 р. для визначення нової концепції управління в компанії Еаstman Коdак, яка найняла сторонні компанії для придбання, запуску і супроводу своїх систем оброб­ки інформації. Період активного впровадження моделі аутсорсингу в світі припав на 90-ті, і вже до кінця минулого століття провідні компанії оцінили її переваги. Дослідження Американської асоціації менеджменту показали, що вже в 1997 році більше половини промислових компаній передали на аутсорсинг хоч би один компонент свого виробничого процесу.

Основним принципом аутсорсингу є те, що компанія залишає собі тільки те, що вона може зробити краще за інших та передає зовнішньому виконавцю те, що він робить краще за інших.

Як показав досвід, перехід на аутсорсинг займає від 9 до 18 мі­сяців. Звичайно, при прийнятті рішення про аутсорсинг компанії зустрічаються не лише з перспективою вигод, а й з реальними пе­решкодами. Одним із найбільш істотних недоліків аут­сорсингу є реальний ризик витоку інформації при передачі на аут­сорсинг одразу декількох важливих функцій з одночасною появою нового конкурента, який використовує досвід і знання компанії, що замовила аутсорсинг. Знизити цей ризик можна, замовивши аут­сорсинг різних аспектів бізнесу декільком добросовісним аутсорсерам, які добре зарекомендували себе на ринку. Окрім того, про­блеми, що пов'язані з аутсорсингом, - це побоювання менеджменту втратити контроль над кадровою функцією й різниця в трудовому законодавстві (наприклад, німецький трудовий кодекс набагато "жорсткіший ніж американський або британський). У Німеччині і загалом в європейських країнах компанії більш жорстко обмежені в можливостях передачі управління трудовим ресурсам третьої сто­рони.

Незважаючи на перешкоди на місцях, у світі стрімко збільшу­ються обсяги аутсорсингу. Глобальна потреба у відповідних послугах становить понад $60 млрд. на рік. Прогнози зростання світового ринку аутсорсингу знаходяться в межах 25-30% за рік.

Лідерами в споживанні послуг аутсорсингу на світовому ринку є США, Західна Європа і Японія.

Перші позиції рейтингу чинників аутсорсингу в компаніях за да­ними Outsorsing World Summit посідають скорочення затрат та кон­центрація на власному бізнесі.

Серед світових лідерів постачальників послуг аутсорсингу - Індія, Китай, Канада, Філіппіни, Ірландія.

Сьогодні простежується посилення тенденції до розширення єв­ропейського ринку послуг аутсорсингу. За оцінками незалежних екс­пертів, внесок України - приблизно $500 млн. Вітчизняний ринок аутсорсингових послуг розвивається і набуває ваги. У підприємств з'являється все більше нових бізнес-завдань, вирішення яких вима­гає залучення зовнішніх спеціалістів, що є однією з основних причин розвитку аутсорсингу в нашій державі.

Найважливішим завданням аутсорсингу є розробка аутсорсингового договору з фіксацією всіх необхідних умов зниження фінансових, людських та інших ризиків, інтеграційною розробкою проектів і тех­нічного завдання, чітким розташуванням контрольних точок проек­ту і поетапною оплатою. Одним із ключових моментів при роботі з аутсорсинговими компаніями є укладення договору. Договір може бути:

одноразовим, тобто послуга надається один раз, і більше необхід­ності в ній не виникає. Надалі можна повторно звернутися до цього ж виконавця, якщо якість послуги буде задовільною, але це знову-таки буде чергова разова послуга;

Наприклад. Установка програмного продукту, проектування локальної мережі, ремонт приміщення проводяться на підставі одноразового договору.

тривалим, тобто надання послуги припускатиме взаємодію замов­ника і виконавця протягом певного періоду часу. У такому разі зазви­чай робота розбивається на етапи, кожен з яких оформляється окре­мою угодою. Або, як варіант, оформляється один базовий договір, а закриття кожного етапу супроводжується підписанням окремого акта.

Наприклад. Тривалий договір укладається, якщо йдеться не просто про установку програмного продукту, а про впроваджен­ня інформаційної системи або певної прогресивної технології.

змішаного варіанту, коли на тлі постійних партнерських відно­син фірма-аутсорсер виконує ще й разові завдання, необхідність в яких виникає час від часу. За домовленістю із замовником аутсорсер може укладати окремий договір на кожну разову роботу або доповнювати базовий додатковими угодами, не змінюючи при цьому предмет договору.

До основних видів аутсорсингу відносять:

- ІТ-аутсорсинг (розробка різних видів програмного забезпечення; розробка, впровадження й підтримка інформаційних систем; Інтернет-аутсорсинг; безпека ІТ);

- аутсорсинг бізнес-процесів (бух облік і фінанси; управління персоналом, маркетинг, реклама, логістика);

- виробничий аутсорсинг (аутсорсинг основного виробництва, аутсорсинг допоміжного виробництва);

- аутсорсинг у сфері послуг (лізингові, будівельні і архітектурні, охорона приміщень; торговельні, готельні послуги, послуги громадського харчування; транспортні послуги та зв′язку);

- аутсорсинг управління проектами (аутсорсинг фахівців, аутсорсинг функцій).

ІТ-аутсорсинг є лідером ринку і родоначальником сучасного аутсорсингу.

Компанії зазвичай починають використовування схеми аутсорсингу в першу чергу з ІТ-аутсорсингу, плавно переходячи до решти і видів. До переліку видів аутсорсингу, які існують у світовій практиці, очевидно слід додати аутсорсинг управління проектами. Іноді аутсорсинг управління проектами відносять до аутсорсингу у сфері послуг, але зважаючи на особливу роль проектів для стратегічної переваги орга­нізації, доцільно окремо виділити цей вид аутсорсингу.

Залежно від виду аутсорсингу витрати на непрофільні сфери діяльності підприємства можна зменшити на 10-40%.

Аутсорсинг інформаційних технологій (ІТ-аутсорсинг) - це передача спеціалізованій компанії повністю або частково функцій, пов'язаних з інформаційними технологіями та системами, придбання в лізинг комп'ютерного устаткування, програмування тощо. Так, до видів ІТ-аутсорсингу відноситься:

- розробка різних видів програмного забезпечення;

- розробка, впровадження й підтримка інформаційних систем;

- Інтернет-аутсорсинг:

1) wеЬ-хостинг;

2) системна інтеграція;

3) забезпечення різних видів інтернет-послуг (Іnternet Servise Providing);

4) wеЬ-дизайн;

5) електронний бізнес;

- безпека ІТ.

За результатами опитування читачів електронного журналу WWW.Internet Week. com, ІТ-аутсорсингом користується більша час­тина компаній, у тому числі розробкою ПЗ - 40%, веб-хостингом - 29%, послугами інтернет-провайдерів - 26%, послугами консалтингу в області електронного бізнесу - 33%.

Відомий консультант Пауль Штрассман провів фундаментальне дослідження впливу ефекту аутсорсингу на бізнес замовника. Виявилося, що великі контракти на ІТ-аутсорсинг укладають винятково корпорації, що перебувають у важкому фінансовому становищі. Цей захід є зазвичай частиною антикризової програми «стиску» компанії й викликає короткостроковий позитивний ефект, що супроводжується ростом курсу акцій компанії. Що стосується довгострокової перспективи, близько п'яти років, то корпорації, що вдалися до ІТ- аутсорсингу, перестають виділятися своїми фінансовими показниками. Тобто якщо окремо розглядати компанії, що передають на аутсорсинг більшу частину своїх ІТ-функцій, то лідери аутсайдери будуть зустрічатися серед них настільки ж часто, як і у всій вибірці.

В іншому аналітичному дослідженні перспектив сучасного ІТ-аутсорсингу були опитані менеджери великих компаній, що укла­дають аутсорсингові контракти на суму від $100 млн. до $4 млрд. у рік. Середня тривалість контрактів складала 5 років. Практично всі респонденти констатували зниження видатків на обслуговування корпоративної ІТ-інфраструктури. Аналіз тенденцій розвитку інформаційного обслуговування організацій дає підстави констатувати, що сучасний етап світового ІТ-аутсорсингу характеризується досить певною і яскраво вираженою структуризацією.

В Україні показник обсягу світового ринку ІТ-аутсорсингу за останні роки за різними оцінками складає лише 70-150 млн. дол. США, хоча у вітчизняній індустрії розробки програмної продукції існують всі передумови для швидкого розвитку "експортоорієнтованої" складової.

Серед переваг - високий освітній рівень людських ресурсів, вигідне геополітичне розташування країни, стабільні позитивні тенден­ції в економіці, деякий досвід офшорного програмування. Реалізації потенціалу сприяє і покращання останнім часом міжнародного імі­джу країни. Існують і слабкі сторони: - недостатній рівень проек­тного і організаційного менеджменту в українських компаніях, юри­дична неврегульованість відносин суб'єктів ринку ПЗ, недостатній рівень володіння англійською мовою, та загрози - нівелювання національних культурних рис, «відтік мізків» та інші загальні негативні наслідки процесів глобалізації.

Таким чином, з одного боку, Україна має шанс здійснити еконо­мічний прорив, роблячи ставку на розробку програмного забезпечен­ня. В Україні існують передумови зайняти вагоме місце у світовому розподілі праці у цій галузі, про що свідчать перші досягнення у цьо­му напрямку. З іншого боку, крім негативних чинників, наведених вище, існує ризик - «експортоорієнтований» напрямок розвитку не забезпечить створення повноцінної самодостатньої індустрії про­грамного забезпечення, стимулюючи тільки окремі її складові.

При виробничому аутсорсингу компанія віддає частину своїх виробничих процесів або цілком весь цикл виробництва сторонній компанії. Крім того, можливий варіант продажу частини своїх під­розділів іншим компаніям і подальша взаємодія з ними вже в рамках аутсорсингу.

Аутсорсинг бізнес-процесів (Business Process Outsorsing - ВРО) передбачає передачу сторонній організації окремих бізнес-процесів, які для компанії не є основними (наприклад, управління персоналом, бухгалтерський облік, логістика, маркетинг, реклама). У зв'язку з різними завданнями і планами, що їх формулюють замов­ники, передаючи на аутсорсинг окремі функції компанії, відповідно і договори на надання робіт (послуг) можуть значно відрізнятися в різних ситуаціях і моделях бізнесу. Не дивлячись на швидкий роз­виток, аутсорсинг бізнес-процесів ще не досить поширений в Укра­їні. Це пояснюється невисоким ступенем мобільності фірм, компанії побоюються втратити контроль або ексклюзивну інформацію, дові­рити стороннім комерційні таємниці. Проте вважається, що повний аутсорсинг бізнес-процесів поступово стане звичною справою для великих вітчизняних компаній.

Аутсорсинг у сфері послуг передбачає передачу стороннім ор­ганізаціям виконання юридичних, консалтингових послуг, послуг з прибирання і охорони приміщень, будівельні, архітектурні, ланд­шафтні роботи тощо.

Щодо перспектив аутсорсингу американський учений Пітер Друкер у своїй статті «Наступне суспільство» зазначав, що найближчим часом більшості компаній прийдеться зіштовхнутися із ситуацією, коли 40% їхніх співробітників будуть непостійними - або працюю­чими за тимчасовими контрактами, або такими, що отримують зарп­латню від контракторів, постачальників, фахівців з аутсорсингу.

Але керівники, особливо в галузі фінансів, здобули болісний але корисний урок: неможливо повністю позбавитись від функції чи про­цесу, передавши їх у чужі руки. Частина операцій обов'язково по­винна залишатися в руках компанії, щоб мати змогу контролювати постачальника. Саме тому основним завданням організацій є збере­ження балансу між функціями, які виконує аутсорсер, та функціями, які бере на себе компанія.

Дата добавления: 2014-01-04