Еволюція оптової торгівлі

ТЕМА 1. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ БІРЖОВОВЇ ТОРГІВЛІ І СУЧАСНИЙ СТАН БІРЖОВОВГО РИНКУ

1.1. Еволюція оптової торгівлі.

1.2. Етапи розвитку біржової торгівлі за рубежем.

1.3. Сучасний стан світового біржового ринку.

1.4. Становлення і розвиток біржового ринку в Україні.

Сучасна товарна біржа є результатом довготривалої еволюції торгівлі від початкових примітивних форм до високоорганізованого оптового ринку.

Виникнення торгівлі пояснюється потребою розвитку як вироб­ництва, так і власне торгівлі. Тому торгівлю розглядають як сполучну ланку, що зв’язує виробництво з навколишнім середовищем.

Оскільки виробництво і торгівля тісно взаємозв’язані, то в процесі взаємодії вони висувають один до одного певні вимоги.

Для сталого функціонування виробництва необхідно, щоб певні ресурси обумовленої якості в погодженому обсязі й асортименті були доставлені в установлений термін.

Безпосередній зв’язок з виробництвом здійснюється, як правило, через оптову торгівлю. Основні функцій оптової торгівлі:

ü вивчення і прогнозування основних тенденцій розвитку
економічної кон’юнктури ринку;

ü робота з продукцією у достатньо широкій номенклатурі;

ü формування партій товару за обсягами й бажанням покупця;

ü пакування партій товару і зберігання його;

ü доставка (транспортування) товару до місця призначення;

ü надання клієнтам товарного кредиту;

ü надання орендних послуг;

ü надання інформації і консультаційних послуг (цінової, технічної
інформації, рекомендацій щодо обслуговування і продажу товарів).

Кожному виду виробленого товару відповідає певний канал його збуту і організаційна форма оптової торгівлі.

Найбільш поширеними формами оптової торгівлі можна вважати такі

(рис.1):

Оптова торгівля

Організована незалежними оптовими торговельними компаніями

  Організована виробником

1. Біржі 2. Аукціони 3. Ярмарки 4. Локальні ринки

Рис. 1 – Форми оптової торгівлі

Біржова торгівля є невід’ємною складовою частиною оптової торгівлі. Зародження елементів біржової торгівлі починалося з елементарного локального ринку (базару), причому в країнах з високорозвиненою ринковою економікою базари як один із напрямків реалізації продукції припинили існування.

Для ринку (базару) характерні такі ознаки: торгівля здійснюється регулярно (щоденно) на основі публічних (відкритих) торгів і за відсутності обмежень на товари, які є об’єктом купівлі й продажу; товар обов’язково присутній під час торгу; як правило, торгівля здійснюється невеликими партіями і після операції купівлі - продажу товар негайно передається з рук в руки, що виключає необхідність оформлення спеціальних документів, які під­тверджують зміну власника товару. Ціна на товар встановлюється на основі попиту і пропозиції, покупець товару, як правило, є його споживачем. Локальні ринки обслуговують невеликі території.

Наступною складовою частиною оптового ринку, що включає в себе значну частину елементів біржової торгівлі, є ярмарок. Основні характеристики ярмарку:

ü епізодичний характер (як правило, раз на рік);

ü ведення публічних торгів (з голосу);

ü торгівля специфічними товарами за зразками, каталогами;
як правило, товар на цих торгах відсутній.

У зв’язку з тим, що продаж здійснюється великими партіями з відстроченим терміном їх передачі покупцеві, необхідні спеціальні документи (договір, контракт), що підтверджують передачу права власності на товар, особливі норми й правила ведення торгів і органи, які регулюють і вирішують спори. У цьому разі ціни на товар встановлюються залежно від попиту і пропозиції; покупцем на ярмарку, як правило, є не безпосередньо споживач, а посередник або спекулянт. Ярмарки обслуговують великі території і стимулюють розвиток торгового обороту.

Аукціонна торгівля – це особливий вид ринкової торгівля товарами (або майном) з індивідуальними властивостями в певних місцях методом публічних торгів, коли продавець, бажаючи отримати максимальний прибуток, використовує пряму конкуренцію декількох (або багатьох) покупців, присутніх на продажу, а покупцем товару стає особа, яка запропонувала найвищу ціну.

Аукціони, для яких характерні ті самі риси, що й для ярмарків, мають водночас певні відмінності:

ü систематичність (не рідше, ніж раз на тиждень);

ü контроль за здійсненням платежів і гарантій виконання угод;

ü участь у торгах виробників, споживачів і посередників;

ü відкритість торгів;

ü постійна номенклатура товарів.

Аукціони бувають примусові й добровільні. Примусові аукціони проводяться судовими органами або органами влади з метою стягнення боргів з тих, хто їх має, а також різними державними і приватними організаціями для реалізації конфіскованих вантажів, майна, яке віддали у заставу і не викупили в термін, незапитаних товарів і т. ін.

Добровільні аукціони організуються з ініціативи власників товарів або майна з метою найбільш вигідної їхньої реалізації. Добровільні товарні аукціони проводяться за визначеними товарами (коні, хутро, тютюн, щетина, немита шерсть, чай, прянощі та ін.), що не володіють властивістю заміни й мають деякі індивідуальні особливості. Міжнародні товарні аукціони організуються декілька разів на рік у великих торгових центрах або в портових містах (Лондоні, Нью-Йорку, Амстердамі, Калькутті, Ліверпулі, Сіднеї). Висока прибутковість даного виду комерційного посередництва викликала до життя утворення ряду відомих на сьогодні фірм, які активно функціонують у цій ніші ринкового простору («Сотбіс» та ін.).

Різновидом аукціонів є торги. Торги - спосіб купівлі-продажу товарів шляхом залучення покупцем пропозиції кількох постачальників (виробників, продавців), вибору найбільш вигідного з них та укладання угоди з відповідним учасником торгів. Вони практикуються, як правило, при зов­нішньоекономічних операціях. Під час проведення торгів покупець оголошує конкурс для виробників продукції або продавців на визначений товар, наприклад турбіни для електростанцій, і вказує технічні й економічні характеристики продукції. За існуючою класифікацією торги можуть відбу­ватися тільки за участю національних фірм - у цьому випадку вони називаються внутрішніми, а при участі в торгах іноземних компаній - міжнародними. Міжнародні торги називаються тендерами і бувають двох видів: відкриті (публічні), в яких можуть брати участь усі бажаючі фірми, й закриті - за участю лише найбільш відомих на світовому ри­нку постачальників і підрядчиків даної продукції.

Біржова торгівля ввібрала в себе особливості як звичайної ринкової, так і аукціонної торгівлі. Торговці організовують її для полегшення власне процесу торгівлі, створення більш ефективного механізму торгівлі, а також з метою вироблення механізму захисту інтересів як продавців, так і покупців від несприятливих змін цін.

Біржова діяльність, як і біржі загалом, має такі особливості:

ü концентрується в місцях виробництва і споживання товару,
тобто у великих промислових, сільськогосподарських і торгових
центрах;

ü торгівля здійснюється специфічними видами товарів, так
званими біржовими товарами, великими партіями;

ü торгівлю здійснюють за відсутності товару, тобто за взірцями, описанням, каталогами, а також за контрактами і договорами на поставку товарів у майбутньому з правом укладення таких договорів у майбутньому;

ü торги ведуться регулярно, враховується можливість концентрації попиту і пропозиції продавців і покупців у часі й просторі;

ü відзначається відкритістю торгів, тобто всі, хто бажає, можуть отримати вичерпну інформацію про обсяги товарів, проданих на торгах, і ціни, що склалися;

ü характеризується вільним ціноутворенням, тобто ціни форму­ються залежно від попиту і пропозиції за наявності конкуренції; ціни не постійні і змінюються залежно від кон'юнктури ринку;

ü здійснюється, як правило, біржовими посередниками, які можуть виступати від імені і в інтересах товаровиробників або споживачів товару. Біржове посередництво в біржовій торгівлі здійснюється виключно біржовими посередниками – брокерськими фірмами, конторами і незалежними брокерами. Сама біржа не може бути біржовим посередником;

ü передбачає відсутність прямого державного втручання у процесі біржових торгів;

ü здійснюється за єдиними історично сформованими і законодавчо затвердженими правилами, дію яких регулює ринок (з використанням типових документів для оформлення контрактів), і певними вимогами до умов поставки проданих товарів;

ü виробляє два основних стандарти - щодо якості і ціни товару, який є об’єктом купівлі-продажу.

Порівняльна характеристика різних форм оптової торгівлі наведена у табл.. 1.

Таблиця 1 – Порівняльні характеристики форм оптової торгівлі

Форма оптової торгівлі	Локальний ринок (базар)	Ярмарок	Аукціон	Біржа
1.Наявність постійного місця для торгівлі	±	+	+	+
2.Режим роботи	Не регламентується	Сезонний	Не регламентується	Не регламентується
3.Наявність правил торгівлі, що затверджуються	-	-	-	+
4.Наявність товару під час укладання угоди	Присутній	Присутній	Присутній	Відсутній
5.Розмір партії товару, що продається	Не регламентується	Не регламентується	Не регламентується	Кратний біржовій одиниці
6. Характер торгів	Поодинокий	Поодинокий, публічний	Публічний, гласний	Публічний, гласний
7. Учасники торгів	Найчастіше: покупець є споживачем	Покупець є посередником	Покупець є посередником	Біржові посередники, які можуть виступати від імені і в інтересах товаровиробників або споживачів товару

Отже біржова торгівля як найвища організаційна форма оптового ринку ввібрала в себе головні риси усіх вищезгаданих форм торгівлі. Біржова діяльність, а відтак і біржі є класичним інститутом ринкової економіки, який формує оптовий ринок товарів і має організаційну, економічну і юридичну (правову) основи.

Дата добавления: 2014-01-04