Тарифи на автомобільному транспорті, їх характеристика та методика їх розрахунку

Види цін, їх характеристика.

Ціна – це грошовий вираз вартості наданих послуг та виготовленої продукції.

На ціну впливають: тип ринку, еластичність споживчого попиту, обсяг і динаміка попиту, економічні можливості покупців, витрати виробництва, ціна на аналогічні товари конкурентів, державне регулювання цін.

Ціна одночасно відображає споживчі властивості товару, купівельну спроможність грошової одиниці, ступінь рідкісності товару, силу конкуренції і державного контролю, економічну поведінку ринкових суб’єктів та інші суб’єктивні моменти.

У народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи.

Вільні ціни -це реальний грошовий вимір вартості товару для підприємства, який визначається продавцями і покупцями в процесі домовленості між ними. У вільних цінах враховуються витрати на виготовлення продукції, товарів і послуг і прибуток без обмеження рівня рентабельності.

Вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.

Регульовані ціни формуються за принципами вільного ціноутворення за умови їх певного державного регулювання на окремі види продукції шляхом обмеження рівня рентабельності.

Рівень договірних цін формується на засаді домовленості між виробником (продавцем) і споживачем (покупцем) і стосується конкретної партії товару.

Фіксовані ціни встановлюються державою на ресурси, які мають визначальне значення для населення, а також на продукцію підприємств-монополістів.

При здійсненні експортних та імпортних операцій безпосередньо або через зовнішньоторговельного посередника в розрахунках із зарубіжними партнерами застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку.

На транспорті використовується такий вид цін, як тарифи. Тарифи транспортних підприємств є переважно вільними та формуються самими перевізниками з урахуванням ситуації на ринку. (Регульовані тарифи зберігаються на залізничному транспорті, в секторі міського та приміського громадського транспорту, а також при наданні деяких видів послуг природніх монополій транспорту.) Основою для встановлення величини тарифів є собівартість перевезень. При встановленні величини тарифів беруться до уваги експлуатаційні показники.

Тариф – це ціна транспортної продукції, та є одним з різновидів ціни.

Тарифи пасажирських перевезень встановлюються на 1 пасажира в міських перевезеннях та на 1 пасажиро-км в приміських і міжміських. Тарифи при перевезенні вантажів розраховуються на 1 тонно-км, 1 км пробігу та 1 автомобіле-годину.

Тарифи поділяються на два види: погодинні та по кілометрові.

У випадку використання рухомого складу, коли експлуатаційна швидкість менша 15 км/год, тоді використовуємо погодинний тариф. У випадку використання рухомого складу, коли експлуатаційна швидкість більша 15 км/год, тоді використовуємо по кілометровий тариф.

Надбавки до тарифу:

- за спеціалізований рухомий склад – 15%

- вантаж, який треба поповняти (експедування) – 1 група – 3%

2 група – 5%

3 група – 7%

4 група – 10%

- накриття брезентом – 20%

- при термінових замовленнях – 40%

- за несвоєчасну оплату за послуги – 2% за кожний прострочений день з дня виконання перевезень.

В тариф входить:

1. собівартість робіт (складається з 5 статей витрат)

2. прибутковість або рентабельність (тариф не менше 35% від доходу)

3. ПДВ – на всі види перевезення (крім міських пасажирських перевезень).

Значний розвиток на транспорті отримали дрібний та середній бізнес, індивідуальне підприємництво, що привело до вільного ціноутворення в автомобільній галузі.

Проблеми формування ціни на транспорту послугу можна вважати найбільш складними в практиці господарювання. Не дивлячись на існування нецінових форм конкуренції, саме від правильності рішень в сфері ціноутворення залежать конкурентноздатність АТП та його економічна стійкість.

Процес ціноутворення передбачає оцінку попиту на транспортні послуги, які надаються підприємством; аналіз структури та динаміка витрат, які забезпечують ці послуги; аналіз цін, які пропонуються конкурентами; вибір стратегії та методів ціноутворення, які забезпечують перевищення росту доходів АТП над зростанням його витрат.

Далі можлива деталізація факторів, що визначають величину витрат підприємства:

- рівень цін на матеріальні ресурси на ринку;

- ціна робочої сили на ринку праці;

- дорожні умови;

- клімат та географічне розміщення АТП;

- обрана підприємством політика витрат;

- методи використання норм витрат матеріальних ресурсів.

Тема 9. Прибутковість та рентабельність роботи підприємства.

Дата добавления: 2014-01-04