Принципи управління як основа управлінських рішень. Навчально-методичне видання

ТЕМА 1. СУТНІСТЬ, ПРИНЦИПИ І ВИМОГИ ДО УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ

Навчально-методичне видання

Правознавство. Конспект лекцій, короткий словник юридичних термінів, питання до екзамену, список рекомендованої літератури для студентів усіх напрямів денної та заочної форм навчання.

Комп’ютерний набір та верстка: А. Земко

Редактор: Ю. Мельник

Підписано до друку_______________. Формат 60х84/16. Папір офс. Гарн Таймс. ум. друк. арк.12,75. Тираж ___ прим. Зам. 4360.

Редакційно-видавничий відділ

Луцького національного технічного університету

43018, м. Луцьк, вул. Львівська, 75

Друк - РВВ ЛНТУ

1.1. Принципи управління як основа управлінських рішень

1.2. Сутність та функціональна наповненість управлінського рішення

1.3. Види управлінських рішень

1.4. Вимоги, що висуваються до управлінських рішень

Важливе значення в досягненні цілей підприємства мають принципи управління, що використовуються управлінським апаратом. В принципах управління узагальнені як закони і закономірності, так і досвід управління. Вони визначають спосіб діяльності, взаємодії і виступають правилами, нормами управлінської діяльності. Принципи управління виникли на основі загальних законів і відображають відносини, згідно яких повинна створюватись, функціонувати і розвиватися система управління.

Ігнорування принципів управління може створити ситуацію, яка в кінцевому результаті призведе до невдач в управлінській діяльності. Саме тому, знання і застосування принципів в практичній діяльності є важливішою умовою ефективного управління.

Загальні принципи управління повинні відповідати наступним умовам:

- відображати загальні положення, що притаманні підприємствам різних типів і видів;

- відповідати законам розвитку природи, суспільства та бізнесу, об’єктивно відображати сутність явищ і реальних процесів управління підприємством;

- бути керуючим початком, який визначає суспільство.

Основний принцип управління - забезпечення прибутковості бізнесу, розвитку підприємництва і максимальне задоволення потреб трудового колективу підприємства.

Головними принципами управління, що розроблені школою наукового менеджменту і класичною адміністративною школою є наступні (табл. 1.1).

Таблиця 1.1.

Принципи управління класичної наукової школи

№ з/п	Принцип	Характеристика
	Розподіл праці	Спеціалізація робіт та виробниче кооперування для ефективного використання робочої сили
	Повноваження і відповідальність	Кожному працівникові повинні бути делеговані повноваження для того, щоб нести відповідальність за виконані роботи
	Дисципліна	Передбачає безумовну підлеглість загальним цілям і завданням виробництва, працівники повинні підпорядковуватись умовам угоди між ними і керівництвом, менеджери повинні запроваджувати справедливі санкції до порушників порядку
	Єдиноначальство	Працівник отримує розпорядження і відповідає лише перед одним безпосереднім керівником
	Підпорядкованість інтересів	Інтереси підприємства переважають над інтересами індивіда
	Єдність дій	Всі дії, що мають єдину мету, повинні бути об’єднані в групи і здійснюватись за єдиним планом
	Винагорода персоналу	Справедлива винагорода працівників за працю
	Централізація	Єдиний порядок в організації, який має центр управління. Кращі результати досягаються при правильному співвідношенні централізації і децентралізації
	Порядок	Робоче місце для кожного працівника і кожен працівник на своєму місці
	Справедливість	Справедливість реалізації встановлених правил та угод на всіх рівнях, у розподілі роботи та її результатах
	Стабільність персоналу	Стабільність перебування управлінців та виробничого персоналу на своїх посадах
	Ініціатива	Підтримка незалежних суджень
	Корпоративний дух	Гармонія інтересів персоналу і організації, єдність зусиль

В основі процесу прийняття рішень щодо управління підприємством лежать чотири принципи, ігнорування яких (повне або часткове) може призвести до помилкових рішень і незадовільних результатів (рис. 1.1).

Перший принцип - це принцип організаційної відповідності. Форма організації повинна бути пристосована до безперебійного здійснення зв’язків, що полегшує як процес прийняття рішень, так і контроль за їх виконанням. Не можна не враховувати і того факту, що повноваження і відповідальність все більше переходять «з рук в руки». Тільки покладаючи на менеджерів відповідальність за результати їх рішення, можна підготувати кращі кадри.

Другий принцип: політика, стратегія і цілі повинні бути настільки чітко сформовані, щоб вони дозволяли приймати рішення загального характеру, що стосуються нових видів діяльності, яка виходить за межі сьогоденних потреб.

Третій принцип потребує мати достатню кількість надійних даних про ситуацію, яка змінюється, необхідну для підтримки ефективних зв’язків між управлінцями вищого рівня і більш низькими рівнями функціонуючих підрозділів підприємства. Дуже важко здійснювати відбір даних таким чином, щоб управлінці вищого рівня мали в своєму розпорядженні тільки ті факти, які їм дійсно необхідні, і не були заповнені фактичними матеріалами, що не відносяться до справи.

Четвертий принцип передбачає гнучкість, без якої можуть залишитись невикористаними потенційні можливості. При ідеальних умовах (наявності точних критеріїв, зрозумілих цілей і повної інформації) потреба в управлінцях, що приймають рішення була б невеликою. ЕОМ могла б відповісти на будь-яке запитання. Нажаль, ми живемо далеко не в ідеальному світі, і постійно існує потреба в кваліфікованих управлінцях, що визначають оптимальний напрям дій організації. По своїй природі перераховані принципи є універсальними, та їх необхідно дотримуватись в управлінській і підприємницькій діяльності.

Дотримання цих принципів дає можливість приймати якісні рішення на всіх рівнях організації.

Дата добавления: 2014-01-04